Гендерні відмінності прояву агресії у підлітковому віці

Психологічні особливості агресивної поведінки підлітків. Статевовікові та індивідуальні особливості прояву агресивності в підлітковому віці. Експериментальне дослідження та програма психокорекції гендерних відмінностей прояву агресії у підлітків.
Краткое сожержание материала:

Размещено на

1

Міністерство освіти і науки України

Психолого-природничий факультет

Магістерська робота

Гендерні відмінності прояву агресії у підлітковому віці

Зміст

ВСТУП

РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ ПРОБЛЕМИ ГЕНДЕРНИХ ВІДМІННОСТЕЙ ПІДЛІТКОВОЇ АГРЕСІЇ

1.1 Аналіз сучасних теорій агресії у вітчизняній та зарубіжній психологічній науці

1.2 Психологічні особливості агресивної поведінки підлітків

1.3 Статевовікові та індивідуальні особливості прояву агресивності в підлітковому віці

ВИСНОВКИ ДО I РОЗДІЛУ

РОЗДІЛ II. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ГЕНДЕРНИХ ВІДМІННОСТЕЙ ПРОЯВУ АГРЕСІЇ У ПІДЛІТКОВОМУ ВІЦІ

2.1 Методика, організація та процедура дослідження

2.2 Аналіз та інтерпретація отриманих результатів

ВИСНОВКИ ДО II РОЗДІЛУ

РОЗДІЛ ІІІ. ПРОГРАМА ПСИХОКОРЕКЦІЙНОЇ РОБОТИ З АГРЕСИВНИМИ ПІДЛІТКАМИ

3.1 Зміст та організація психокорекційної роботи

3.2 Аналіз ефективності корекційної програми

ВИСНОВКИ ДО IІI РОЗДІЛУ

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

Вступ

Актуальність роботи: Сучасне суспільство переживає період, що супроводжується перетворенням суспільних відносин, які викликають не лише позитивні, але й негативні зміни в різних сферах соціального життя, сприяючи при цьому появі різних відхилень в особистісному розвитку та поведінці людей. Серед них особливу тривогу викликає агресія.

Найгостріше проблема агресії постає у підлітковому віці, що пов'язано з його складністю. Адже, в підлітковому віці не тільки відбувається докорінна перебудова раніше складених психологічних структур, але виникають новоутворення, закладаються основи свідомої поведінки, вимальовується загальна спрямованість і формування моральних уявлень та установок.

Проблема агресії підлітків, яка торкається суспільства вцілому, викликає глибоку турботу як педагогів так і батьків. У зв'язку з цим для сучасного етапу розвитку українського суспільства пріоритетним є курс на формування підростаючого покоління з активною життєвою позицією, здатного до особистісного волевиявлення у неагресивний, толерантний спосіб. Саме тому, у психолого-педагогічній науці особливу актуальність набули експериментальні дослідження, спрямовані на пошук засобів попередження та зменшення проявів агресії у дітей підліткового віку.

У вітчизняній психології проблема агресії висвітлена в працях Б.С. Братуся, С.М. Єніколопова, Л.Ю. Іванової, А.А. Налчаджяна, Н.О. Ратінової, А.О. Реана, Т.Г. Рум'янцевої, І.О. Фурманова, О.В. Хреннікова. Деструктивний характер даного явища підкреслюється низкою наукових досліджень, в яких агресія розглядається в контексті девіантної поведінки та злочинності (Н.В. Алікіна, С.М. Єніколопов, Л.П. Конишева, Н.О. Ратінова, В.Г. Степанов, В.В. Устінова). При цьому вітчизняні дослідники розглядають агресивного суб'єкта як такого, що інтегрує в собі внутрішні та зовнішні впливи, тоді як зарубіжні науковці (А. Бандура та Р. Уолтерс, Г. Паренс, Дж. Паттерсон, М. Раттер, А. Фройд) зосереджують увагу на пошуку окремих детермінант прояву агресії.

Зокрема, в дослідженні підліткового віку науковцями отримані дані стосовно особливостей вікової динаміки (А.О. Реан, Л.Н. Семенюк), гендерних відмінностей (І.О. Фурманов, Л.Н.Семенюк); визначена дія макросоціальних чинників сім'ї на агресивну поведінку (Н.В. Алікіна, О.Б. Бовть, А.О. Реан, Л.Н. Семенюк).

Агресивна поведінка є відносно стабільною у часі, тому очікувати, що вона поступово перейде у соціально схвалювальні поведінкові патерни, було б помилковим. Проте, агресія не є абсолютно ірраціональною та некерованою стихійною силою. Небажаною не є агресія сама по собі. Небажаними є неприйнятні форми її прояву. Тому при роботі з агресивними підлітками зусилля слід спрямовувати не на усунення агресії як такої, працювати потрібно із виявленням негативних переживань: гнівом, обуренням, неприйняттям і в той же час розвивати позитивні сторони агресії. Для цього необхідно робити спілкування дітей гуманнішим, вчити їх жити в мирі і злагоді з собою та іншими і не тільки закликати до добра, милосердя, але й вчити аналізувати свою поведінку.

Вибір підліткового віку в дослідженні обумовлений тим, що саме в цей період посилюється ймовірність появи агресивних форм поведінки, які набувають характеру усталених патернів. Тим більше, що шкільна практика засвідчує: агресія є розповсюдженим явищем серед підлітків і не обмежується її проявами лише делінквентними особами.

Отже, соціальна значущість проблеми та недостатнє її вивчення в плані гендерних відмінностей прояву та можливостей корекції у підлітковому віці зумовили вибір теми нашого дослідження: «Гендерні відмінності прояву агресії у підлітковому віці».

Об'єкт дослідження: прояви агресії у підлітковому віці.

Предмет дослідження: гендерні відмінності прояву агресії у підлітків та можливості її корекції.

Мета дослідження: теоретично обґрунтувати та експериментально дослідити гендерні відмінності прояву агресії у підлітковому віці, перевірити ефективність програми психокорекційного тренінгу, як засобу подолання агресивності підлітків.

Гіпотеза дослідження: прояви агресії у дітей підліткового віку обумовлені їх гендерними, індивідуально-психологічними та соціальними особливостями, а зниження рівня прояву агресії підлітками можливе завдяки впровадженню комплексу корекційних заходів, що проводяться з урахуванням виявлених особливостей агресивної поведінки та використанням активних соціально-психологічних методів впливу.

Завдання дослідження:

1) Визначити теоретико-методологічні підходи до проблеми вивчення людської агресії.

2) З'ясувати психологічні особливості прояву агресії у дітей підліткового віку.

3) Розглянути статевовікові та індивідуальні особливості прояву агресивності в підлітковому віці.

4) Підібрати методики для діагностування рівня агресивності підлітків.

5) Провести діагностичне обстеження підлітків для з'ясування проявів агресивності та співвідношення різних її форм.

6) Розробити та апробувати психокорекційну програму для підлітків з метою подолання їх агресивності.

7) Визначити рівень ефективності проведених психокорекційних заходів.

Відповідно до визначених завдань було застосовано такі методи дослідження:

- теоретичні - аналіз та систематизація вітчизняної та зарубіжної літератури з проблеми агресії;

- емпіричні - діагностичні методи (спостереження, опитування, тестування, психологічний тренінг) з метою виявлення гендерних відмінностей прояву агресії у підлітків;

- метод математичної статистики для опрацювання отриманих результатів.

Методологічною основою дослідження слугували принципи системного підходу в дослідженні особистості (Б.Г. Ананьєв, Б.Ф. Ломов, С.Д. Максименко, О.В. Скрипченко та ін.); наукові положення вітчизняної психології про закономірності процесу формування особистості (Л.І. Божович, Л.С. Виготський, Т.В. Говорун, Г.С. Костюк, О.М. Леонтьєв, С.Л. Рубінштейн та ін.), психологічні уявлення про природу і сутність феномену агресії (А. Бандура, А. Басс, С. Берковітц, М.Д. Левітов, К. Лоренц, Н.Ю. Максимова, А.А. Реан, Л.М. Семенюк, З. Фройд, В. Хомик та ін.), особливості агресивної поведінки людини (О.Б. Бовть, С.М. Єніколопов, Б. Крейхі, А.О. Реан, Е. Фромм, І.О. Фурманов та ін.).

Теоретичне значення дослідження полягає в науковому осмисленні та обґрунтуванні гендерних відмінностей прояву агресії у підлітковому віці.

Практичне значення роботи полягає у тому, що комплекс методик з визначення прояву агресії у підлітків може бути використаним практичними психологами, дослідниками при вивченні цього феномену у підлітковому віці. Можливе застосування вчителями та психологами системи освіти апробованої програми психокорекційних заходів щодо зниження інтенсивності проявів агресії у підлітковому віці. Виявлені дані про психологічні особливості даного явища можуть бути використані у лекційних курсах з вікової та педагогічної психології, психодіагностики, психокорекції викладачами педвузів.

Структура роботи. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (67 найменування) та 26 додатків. Основний зміст кваліфікаційної (магістерської) роботи викладено на 95 сторінках, загаль...