Агресія у шкільному віці

Сутність агресії та агресивності, причині їх прояву та основні психологічні напрямки дослідження, соціальні умови, що сприяють закріпленню. Етапи проведення емпіричного дослідження агресивності в старшому підлітковому віці, аналіз отриманих результатів.
Краткое сожержание материала:

Размещено на

Размещено на

Введення

В даний час проблема агресії актуальна, так як ми стикаємося з нею щодня на вулиці, в школі. Тривожним симптомом є зростання числа неповнолітніх з девіантною поведінкою, що виявляються в асоціальних діях (алкоголізм, наркоманія, порушення громадського порядку, хуліганство, вандалізм і ін.) У крайніх формах стали виявлятися жорстокість і агресивність Різко зросла злочинність серед молоді. З'являються все нові види поводження, що відхиляється: підлітки беруть участь у воєнізованих формуваннях політичних організацій екстремістів, в рекеті, співробітничають з мафією, займаються проституцією і сутенерством. У порівнянні з недавнім минулим, зросло число тяжких злочинів, буденна свідомість фіксує збільшення конфліктів і фактів агресивної поведінки людей. Ми є свідками зміни всієї соціальної структури суспільства, інтенсивних процесів розшарування населення за майновою ознакою, по відношенню до різних форм власності. На грунті соціальних суперечностей виникають міжгрупові і міжособові конфлікти. Крім того, проблема агресивності мало вивчена теоретично. Ця проблема має давню історію. Багато дослідників в нашій країні і за кордоном займалися проблемою агресії, але до одного знаменника не прийшли, тому що вона складна і багатогранна і, отже, одного рішення бути не може. У центрі уваги дослідників виявилися такі аспекти проблеми: біологічні та соціальні детермінанти агресії, механізми її засвоєння і закріплення, умови, що визначають прояви агресії, індивідуальні та статево-віковими особливості агресивної поведінки, способи запобігання агресії.

Мета курсової роботи - аналіз динаміки агресивності як особистісного утворення в старшому підлітковому віці і ранньому юнацькому віці. Завдання даної курсової роботи полягають у наступному:

1. теоретичний аналіз літератури з проблеми агресивності в підлітковому віці;

2. емпіричне дослідження агресивності в учнів 8, 9 класів;

3. формулювання висновків.

Для вирішення цих завдань у теоретичній частині необхідно розглянути основні підходи до розуміння поняття агресії, основних підходи до питання її становлення і можливі фактори її провокування, в практичній частині - дослідження школярів на предмет агресивності. Об'єкт дослідження - агресія та агресивність. Предмет - агресія як особистісне утворення в старшому підлітковому і ранньому юнацькому віці. Гіпотеза курсової роботи - протягом старшого підліткового віку агресивність виступає як відносно стійке особистісне утворення.

1. Теоретичний аналіз літератури з проблеми агресії та агресивності

1.1 Сутність агресії та агресивності

У побутовій мові під агресією розуміється: «Відкрита неприязнь, що викликає ворожість», а «агресивний» як наступально-загарбницький; ворожий, що викликає; надає шкідливий вплив.

Взагалі термін «агресія» має широке поширення для позначення насильницьких загарбницьких дій. Агресія і агресори завжди оцінюються різко негативно, як вираз наявності культу грубої сили. В основному ж під агресією розуміється шкідливе поводження. У понятті «агресія» об'єднуються різні за формою і результатами акти поведінки - від злих жартів, пліток, ворожих фантазій, до бандитизму і вбивств. У підлітковому житті нерідко зустрічаються форми насильницького поводження, обумовленого в термінах «задерикуватість», «забіякуватість», «озлобленість», «жорстокість». До агресивності близько підходить стан ворожості. Ворожість - більш вузьке за спрямованістю стан, завжди має певний об'єкт. Часто ворожість і агресивність поєднуються, але нерідко люди можуть знаходитися у ворожих відносинах, однак ніякої агресивності не виявляють. Буває й агресивність без ворожості, коли кривдять людей, до яких ніяких ворожих почуттів не мають.

В психології термін «агресія» трактується по-різному. Багато авторів дослідження агресивності віддають перевагу їй давати негативну оцінку. Але так само існує і точка зору на агресію з позитивної сторони.

Наявні визначення можна умовно розділити на 2 великі групи:

1. Подання про агресію як мотивованих діях, що порушують норми і правила, що заподіюють біль і страждання. В цьому плані розрізняються навмисна та інструментальна агресія. Інструментальна агресія - та, коли людина не ставив собі за мету діяти агресивно, але «так довелося» або «було необхідно діяти». В даному випадку мотив існує, але він не усвідомлюється.

Навмисна агресія - це ті дії, які мають усвідомлений мотив - заподіяння шкоди або збитку. Тобто антиповедінки - властивість агресивної особистості індивіда повністю належить мотиваційній структурі, особистісному рівню.

Ю.М. Антонян вважає, що причиною агресії є тривожність. Ця властивість формується в глибокому дитинстві як наслідок порушення емоційних зв'язків з матір'ю, тобто депривації. Тривожність створює охоронну поведінку. Тривожність породжує знижену самооцінку, в індивіда різко знижується поріг сприйняття конфліктної ситуації як загрозливої, розширюється діапазон ситуацій, підвищує інтенсивність і екстенсивність відповідь на уявну загрозу реакцію індивіда.

2. Агресія як акти ворожості і руйнування (поведінкова складова).

Наприклад:

Р. Берон і Д. Річардсон дають таке визначення: агресія-це будь-яка форма поведінки, націленого на образу чи заподіяння шкоди іншій живій істоті, що не бажає подібного звернення. Іншими словами:

- Агресія обов'язково має на увазі навмисне, цілеспрямоване заподіяння шкоди жертві;

- В якості агресії може розглядатися тільки така поведінка, яка має на увазі заподіяння шкоди або збитку живим організмам;

- Жертва повинна володіти мотивацією уникнення подібного поводження з собою;

З вітчизняних психологів цю точку зору поділяють Т.Г. Румянцева і І.Б. Бойко. Вони розглядають агресію як форму соціальної поведінки, яка реалізується в контексті соціальної взаємодії, але поведінка буде агресивною за двох умов: коли мають місце згубні для жертви наслідки, і коли порушуються норми поведінки.

Потрібно розділяти агресію і агресивність. Агресія-це поведінка (індивідуальне або колективне), спрямоване на нанесення фізичної, або психологічного шкоди або збитку. Агресивність - відносно стійка риса особистості, що виражається в готовності до агресії, а так само в схильності сприймати та інтерпретувати поведінку іншого як вороже. В силу своєї стійкості і входження в структуру особистості, агресивність здатна визначати загальну тенденцію поведінки.

У цій роботі під агресією ми маємо на увазі особистісну рису, яка формується під впливом соціально-психологічних факторів….

агресивність підлітковий психологічний

1.2 Основні психологічні напрямки дослідження агресивності

Дослідженню агресивності та агресивної поведінки приділяється значна увага в усіх основних психологічних напрямках.

У вітчизняній психології агресивний підліток розглядається як, насамперед, звичайна дитина. Риси, якості агресивності він набуває під впливом помилок, недоробок, упущень у виховній роботі, складнощів в навколишньому його середовищі.

Одним із складних періодів в онтогенезі людини є підлітковий вік. У цей період не тільки відбувається корінна перебудова раннє сформованих психологічних структур, але виникають нові утворення, закладаються основи свідомої поведінки. Підлітковий період онтогенезу - гостро протікає перехід до дорослості, де опукло переплітаються суперечливі тенденції розвитку.

У вітчизняній психології показано, що людина не народжується егоїстом чи альтруїстом, скромним або хвалькуватим. Він стає таким. Лише в процесі розвитку людини як особистості виникають як соціально корисні, так і соціально шкідливі риси.

Підліток жадає не просто уваги, але розуміння, довіри дорослих. Він прагне грати певну роль не тільки серед однолітків, але і серед дорослих. Серед дорослих утвердилася позиція, що перешкоджає розвитку соціальної позиції підлітка - але дитина повинна слухатися. В результаті між дорослими і підлітками росте психологічний бар'єр, через який багато підлітків прибігають і до агресивних форм поведінки.

Агресивність в особистісних характеристиках підлітків формується в основному як форма протесту проти нерозуміння дорослих, через незадоволення своїм становищем у суспільстві, що проявляється і у відповідній поведінці.

Якщо говорити про більш глибинні причини такої поведінки, то можна відзначити у таких агресивних підлітків порушення емоційної сфери та кризи особистості. Не плутати особистісну кризу з віковою. Криза особистості проявляється у вигляді хворобливого відношення до сприйняття власного «Я» оточуючими людьми, самотності й відірваності від світу, невідповідності свого «Я» якимсь ідеалам, відчуття втрати цілісності внутрішнього світу. Форма поведінки характеризується негрубою вираженістю розладів поведінки, відсутністю безпричинних коливань настрою, здатністю до компенсації в сприятливих умовах, м'якістю сомато-вегетативного компонента афективних реакцій. Агресивна поведінка підлітків носить характер протесту, виникає епізодично і не порушує в цілому їх взаємини з навколишніми. Воно є наслідком лише кількісної нестачі вищих соціально - психологічних властивостей особистості, невірних установок поведінки, слабкості правосвідомості, перекручувань у системі ціннісних орієнтацій.

Найперше і найбільш відоме теорет...