Особливості та призначення антимонопольного регулювання в корпоративному секторі. Антимонопольні органи та їх компетенція. Організаційно-правові методи боротьби з монопольними зловживаннями. Відповідальність за порушення антимонопольного законодавства.
Краткое сожержание материала:

Размещено на

Зміст

• Вступ
• 1. Поняття і призначення антимонопольного регулювання в корпоративному секторі
• 1.1 Поняття, мета та особливості антимонопольного регулювання
• 1.2 Антимонопольні органи та їх компетенція
• 2. Організаційно-правові методи боротьби з монопольними зловживаннями
• 3. Відповідальність за порушення антимонопольного законодавства
• Висновки
• Список використаних джерел

Вступ

Темою, обраною для розгляду в даній роботі є антимонопольне регулювання в корпоративному секторі.

На сьогодні для економіки України висвітлення даного аспекту являється надзвичайно актуальним, оскільки країна переживає перехідний період, що уособлює в собі структурні перетворення, як на рівні пересічного громадянина, так і на рівні української економіки в цілому. В державі відбувається процес переходу від командно-адміністративного типу управління економікою до ринкових відносин між суб'єктами, що функціонують на ринку товарів та послуг. Ринкова система регулювання економіки передбачає створення багатьох ринкових підсистем, що функціонують одночасно. Так в одній країні можна спостерігати ринок вільної конкуренції, олігополії і монополістичний ринок.

Перед українською громадою постала низка питань, пов'язаних з антимонопольним регулюванням в корпоративному секторі, що потребують досконалого вивчення і впровадження заходів щодо їх поліпшення і відповідного регулювання. Оскільки діяльність монополій залишає свій відбиток не лише на економічній стабільності країни і можливості розвитку економіки в цілому, а і на житті пересічного громадянина. Це пояснюється наявністю таких явищ в українській економіці, як вживання заходів недоброякісної конкуренції, сформованих сприятливих умов для діяльності монополій в деяких галузях економіки. Зазначені питання вимагають вживання заходів для вдосконалення антимонопольного законодавства України та підвищення якості діяльності антимонопольного комітету. Державне регулювання монополізованих ринків необхідно для захисту інтересів споживачів в галузі виробництва масових товарів.

1. Поняття і призначення антимонопольного регулювання в корпоративному секторі

1.1 Поняття, мета та особливості антимонопольного регулювання

Антимонопольне регулювання це процес обмеження монопольної діяльності, що передбачає безпосереднє державне регулювання на конкретних монополізованих ринках або діяльність конкретних монопольних утворень шляхом централізованого встановлення кількісних і якісних показників.

Мета антимонопольного регулювання захист інтересів споживачів і суспільства в цілому від негативних наслідків монопольної діяльності конкретних господарюючих суб'єктів.

Поняття конкуренції, монополії, домінуючого становища на ринку товарів, зловживання монопольним становищем містяться в законодавстві.

Конкуренція як змагальність підприємців, коли їх самостійні дії обмежують можливості кожного з них впливати на загальні умови реалізації товарів на ринку і стимулюють виробництво тих товарів, яких потребує споживач.

Монопольне утворення (монополія) це підприємство, об'єднання чи господарське товариство та інше утворення, що займає монопольне становище на ринку.

Монопольне становище домінуюче становище суб'єкта господарювання, що дає йому можливість самостійно або разом з іншими суб'єктами обмежувати конкуренцію на ринку певного товару. Ринок товару це сфера обороту товару однієї споживчої вартості, в межах якої визначається монопольне становище [3].

Саме по собі монопольне становище того або іншого суб'єкта господарювання не визнається порушенням антимонопольного законодавства, а визначається як, зловживання монопольним становищем на ринку.

В Україні існують законодавчо розроблені правила і приписи щодо обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності. їх перелік і зміст є досить великим, тому зупинимось на тих приписах, які більш усього стосуються господарських товариств і вимог щодо переходів власності і контролю.

Антимонопольному комітету надані досить широкі права, оскільки створення, злиття, приєднання, ліквідація господарюючих суб'єктів (у тому числі господарського товариства, асоціації, концерну та іншого об'єднання підприємств), придбання, набуття в інший спосіб у власність, одержання в управління (користування) часток (акцій, паїв), а також активів (майна) у вигляді цілісних майнових комплексів господарюючих суб'єктів чи структурних підрозділів господарюючих суб'єктів, оренда цілісних майнових комплексів господарюючих суб'єктів чи структурних підрозділів господарюючих суб'єктів провадиться тільки за його згодою або його органів. Це стосується не всіх підприємств, оскільки охопити усі господарюючі суб'єкти практично неможливо, а тільки таких випадків, коли:

- створення господарюючого суб'єкта двома та більше засновниками (учасниками), якщо сумарна вартість активів або сумарний обсяг реалізації товарів, робіт, послуг (далі товари) цих засновників (учасників) за підсумками останнього фінансового року перевищує суму у валюті України, еквівалентну 12 млн. дол. США за офіційним валютним курсом, який діяв на кінець останнього фінансового року, і при цьому не менш як у двох засновників (учасників) вартість активів або обсягів реалізації товарів перевищує суму грошового еквівалента, що дорівнює 600 тис. дол. США у кожного;

- створення господарюючого суб'єкта двома та більше засновниками (учасниками), які діють на певному товарному ринку, якщо хоч один із них займає монопольне становище на ринку або якщо загальна частка засновників (учасників) на цьому ринку перевищує 35 відсотків, а також створення господарюючого суб'єкта, частка якого на певному товарному ринку явно перевищуватиме 35 відсотків;

- вступ одного або кількох господарюючих суб'єктів у об'єднання, якщо сумарна вартість активів або сумарний обсяг реалізації товарів цих господарюючих суб'єктів та об'єднання разом з його засновниками (учасниками) перевищує суму грошового еквівалента, що дорівнює 12 млн дол. США, або якщо хоч один із суб'єктів чи об'єднання займає монопольне становище на певному товарному ринку, або загальна частка засновників (учасників) об'єднання після вступу до нього цих господарюючих суб'єктів на певному ринку перевищуватиме 35 відсотків;

- злиття господарюючих суб'єктів або приєднання одного господарюючого суб'єкта до іншого, якщо хоч один із них займає монопольне становище на певному товарному ринку, в тому числі злиття або приєднання господарюючих суб'єктів, які діють на певному товарному ринку, якщо їх загальна частка на цьому ринку перевищує 35 відсотків [5].

Існують також інші вимоги, які стосуються не тільки господарських товариств, а й інших організаційних форм підприємств.

Важливими є нормативні вимоги щодо безпосереднього регулювання руху корпоративних прав. Насамперед це стосується безпосереднього або опосередкованого, одноразово або за кілька разів придбання, набуття в інший спосіб у власність або отримання в управління (користування) часток (акцій, паїв), що забезпечує досягнення або перевищення 25, 50 відсотків голосів у вищому органі управління відповідного господарюючого суб'єкта, якщо сумарна вартість придбання, набуття в інший спосіб у власність, отримання в управління (користування) перевищує суму грошового еквівалента, що дорівнює 100 тис. дол. США за офіційним валютним курсом, що діє на день подання заяви про намір придбання, набуття в інший спосіб у власність, отримання в управління (користування) часток (акцій, паїв). У разі придбання, набуття в інший спосіб у власність або отримання в управління (користування) безпосередньо або опосередковано, одноразово або за кілька разів часток (акцій, паїв), що забезпечує досягнення або перевищення 10 відсотків голосів у вищому органі управління відповідного господарюючого суб'єкта за наведених вище вартісних показників, покупець зобов'язаний у місячний термін повідомити про це придбання Антимонопольний комітет або його органи.

У разі безпосереднього або опосередкованого придбання активів (майна) у вигляді цілісного майнового комплексу господарюючого суб'єкта чи структурного підрозділу господарюючого суб'єкта, набуття в інший спосіб права власності або користування активами у вигляді цілісного майнового комплексу господарюючого суб'єкта чи структурного підрозділу господарюючого суб'єкта, в тому числі ліквідованого, отримання в управління (користування), передачі в оренду зазначених активів (майна), якщо сумарна вартість активів (майна), що придбаваються, набуваються в інший спосіб у власність (користування), отримуються в управління (користування), передаються в оренду, перевищується сума грошового еквівалента, що дорівнює 600 тис. дол. США за офіційним валютним курсом, що діє на день подання заяви, потрібна згода Антимонопольного комітету.

Особливості щодо антимонопольного регулювання мають установчі документи, на основі яких створюються господарські товариства. Насамперед зміни, пов'язані із зміною предмета і цілей діяльності, порядку розподілу прибутків і збитків, складу та компетенції органу управління, порядку прийняття органом управління рішень, або інші зміни, що посилюють узгодженість дій на ринку засновників (учасників) господарського товариства чи об'єднання підприємств, або призводять в інш...