Стан атмосферного повітря Чуднівського району

Вивчення проблемних аспектів охорони атмосферного повітря. Вплив на забруднення атмосфери відсутності установок по вловлюванню газоподібних сполук, які надходять від котелень. Необхідність впровадження сучасних технологій очищення промислових викидів.
Краткое сожержание материала:

Размещено на

Зміст

Вступ

Розділ 1. Огляд літературних джерел з теми досліджуваного питання

1.1 Стан атмосферного повітря Чуднівського району

1.2 Природо-кліматична характеристика Чуднівського району

Розділ 2. Об'єкт та суб'єкт дослідження

2.1 Загальні відомості про суб'єкт дослідження

2.2 Програма досліджень

2.3 Методологічні та організаційні основи оцінки стану атмосферного повітря від впливу котельні в Чуднівському районі

2.4 Механізм та джерела утворення викидів забруднюючих речовин від котельні

2.5 Результати дослідження

Розділ 3. Розробка проекту нормативу ГДВ та оцінка впливу котельні на атмосферне повітря

3.1 Розробка проекту нормативу ГДВ. Визначення гранично допустимого викиду

3.2 Розрахунок максимальної концентрації забруднюючих речовин на відстані Хм від труби котельні

3.3 Розрахунок меж СЗЗ

3.4 Оцінка санітарного стану повітря на межі СЗЗ та селітебної

3.5 Розрахунок категорії небезпечності котельні

Висновки

Літературні джерела

Вступ

Актуальність теми. Бурхливий розвиток науки і техніки, в останні десятиліття все гостріше ставить перед людством питання раціонального використання природних ресурсів. Нажаль, доводиться констатувати той факт, що рівень індивідуальної і суспільної свідомості людей значно відстає від рівня науково-технічного прогресу. В гонитві за швидкими прибутками багато підприємців керуються висловом французького короля Людовіка XV - "Після нас хоч потоп". Тому на сьогоднішній день з особливою гостротою постає питання впровадження ефективних економіко-правових механізмів природокористування. [4].

Доцільність розкриття проблемних аспектів охорони атмосферного повітря продиктована цілою низкою обставин, оскільки на сьогоднішній день це питання дійсно вийшло на перший план в Україні. Атмосферне повітря - життєво важливий компонент навколишнього природного середовища, який являє собою природну суміш газів, що знаходиться за межами житлових, виробничих та інших приміщень. Атмосферне повітря лише умовно можна вважати невичерпним природним ресурсом. Річ у тім, що повітря необхідне тільки певної якості, а під впливом антропогенної діяльності хімічний склад та фізичні властивості повітря дедалі погіршуються. На Землі вже практично не залишилося місця, де б повітря зберегло свої початкові чистоту та якість, а в деяких промислових зонах стан атмосфери вже просто загрозливий для навколишнього середовища. Забруднення атмосфери відбувається, як природним так й антропогенним шляхами. Природне забруднення атмосфери відбувається за рахунок надходження до неї вулканічного газу, природного пилу, спорів грибів, різних мікроорганізмів, пилок рослин тощо. Антропогенне забруднення атмосфери - це наслідок не продуманої виробничої діяльності людини. Взагалі, забрудненістю атмосфери називають несприятливі зміни стану атмосферного повітря, цілком або частково зумовлені діяльністю людини. ін. Шкідливі речовини, що потрапляють в атмосферу від промислових і сільськогосподарських підприємств, енергетичних установок, транспортних засобів, розчиняються у повітрі та переносяться рухомими потоками повітря на великі відстані. Розсіювання забруднень призводить до зниження концентрації шкідливих речовин у зонах їх викиду та до одночасного збільшення площ із забрудненим повітрям. Найбільшими джерелами забруднення атмосферного повітря є крупні промислові підприємства, особливо металургійні, хімічні і нафтохімічні, будівельних матеріалів, електростанції, котельні, тобто ті галузі економіки, де використовується величезна кількість палива. Значні обсяги забруднюючих речовин надходять у атмосферне повітря і від діяльності транспортних засобів. Якість атмосфери регламентується за стандартами в яких розглядаються показники якості атмосферного повітря за станом забруднення, правила контролю якості повітря населених пунктів, та ін. [7].

Об'єкт дослідження. Викиди забруднюючих газів суміші.

Суб'єкт дослідження. Котельня.

Предмет дослідження. Якість парникових газів.

Розділ 1. Огляд літературних джерел з теми досліджуваного питання

1.1 Стан атмосферного повітря Чуднівського району

Аналізуючи показники забруднення повітряного басейну, що включає обсяг викидів шкідливих речовин стаціонарних та пересувних джерел забруднення потрібно відмітити деяке збільшення загальної кількості викидів в атмосферне повітря в 2011 році у порівнянні з минулим роком. Це збільшення складає 3,38 тис. тонн, що на 4,01% більше ніж у 2010 році.

В той же час, спостерігається деяке зниження обсягу викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел викидів, який в 2011 році склав 18,38 тис. т., що на 1,02% менше ніж у 2010 році (18,6 тис. т.).

Щільність викидів від стаціонарних джерел забруднення у розрахунку на квадратний кілометр території Житомирської області склала 0,616 т/км2 проти 6,82 т/км² в середньому по Україні (24 місце по Україні).

В розрахунку на душу населення щільність викидів від стаціонарних джерел забруднення Житомирської області склала 14,3 кг/чол. проти 89,7 кг/чол. в середньому по Україні (19 місце серед областей країни).

За обсягом викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від пересувних джерел області, який в 2011 році склав 69,11 тис. т., що на 5,4% більше ніж в минулому році.

На стаціонарні джерела викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря в 2011 році припало майже 21% сумарних обсягів забруднення повітря області, на пересувні (автомобільний, залізничний, авіаційний, водний транспорт та виробнича техніка) - 79%.

Зменшення викидів по стаціонарним джерелам пов'язано насамперед із зменшенням обсягів виробництва ряду підприємств області. Так, у порівнянні з минулим роком, зменшили викиди в атмосферне повітря такі підприємства області як ПрАТ "Бехівський спецкар'єр" - 218,34 т., ВАТ "Овруцький ГЗК "Кварцит" - на 70,79 т., КП "Тепломережа" - 68,76 т., ВАТ "Біомедскло" - на 24,81 т., Новоград-Волинська виробничо-технічна служба Рівненського ЛВУМГ - на 22,04 т, та ряд інших [8].

Одночасно в минулому році значно зріс обсяг викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від пересувних джерел викидів. Так, в порівнянні з 2010 роком, обсяг викидів транспортом збільшився на 3,6 тис. т. (на 5,4 %) і склав 69,11 тис. т. Динаміка викидів забруднюючих речовин від стаціонарних та пересувних джерел наведена в табл. 1.1.

Таблиця 1.1.

Динаміка викидів в атмосферне повітря, тис. т.

Роки	Викиди в атмосферне повітря, тис. т.	Щільність викидів у розрахунку на 1 кв. км, кг	Обсяги викидів у розрахунку на 1 особу, кг	Обсяг викидів на одиницю ВРП* (тис. т на млн. грн.).
	Всього	у тому числі
		стаціонарними джерелами	пересувними джерелами
2000	61,80	12,3	49,5	2072,1	43,45	-
2007	83,69	19,22	64,47	2805,9	63,23	0,0008
2009	80,47	19,07	61,40	2697,9	62,05	0,0054
2010	84,11	18,60	65,51	2822,5	65,41	0,0057
2011	87,49	18,38	69,11	2941,2	68,41	-

Важливими узагальнюючим показником, який характеризує стан повітряного басейну в цілому є загальний обсяг забруднюючих речовин, що надійшли в розрахунку на одного мешканця та в розрахунку на 1 км² території.

При аналізі кількості викидів від стаціонарних та пересувних джерел, що приходяться на душу населення, найбільше навантаження спостерігається в містах Нов.-Волинському - 143,64 кг/чол., Бердичеві - 111,41 кг/чол., Житомирі - 81,43 кг/чол., Коростені - 76,74 кг/чол.., в Малинському - 84,03 кг/чол., Коростенському - 82,26 кг/чол., Попільнянському - 73,30...