Місце та значення реєстраційних рахунків в процесі виконання бюджету

Обслуговування державних та місцевих бюджетів в Україні проводиться за казначейською формою виконання. До заснування в1995 році в Україні застосовувалась банківська форма касового обслуговування Державного бюджету. Відмінність її від казначейської форми обслуговування полягала у тому, що рух бюджетних коштів проводиться через систему рахунків, відкритих в уповноважених банках, які здійснювали свою діяльність на підставі спец дозволів, що видавалися центральним банком.

Рахунки підприємств, установ, організацій по операціях, що не відносяться до операцій по виконанню бюджету, але відповідно до вимог законодавства обслуговуються органами ДКУ.

Для регулювання відносин, пов’язаних з виконанням державного бюджету, органи Державного казначейства укладають договори з розпорядниками бюджетних коштів на розрахункове обслуговування у відповідності з установленими лімітами, затвердженим кошторисом. Це специфічний вид договорів, оскільки бюджетним правовідносинам, які будуть здійснюватися за цими договорами, властиві ті ж особливості, про які йшла мова в загальній частині фінансового права.

Договір укладається за формою, яка встановлена Міністерством фінансів України, і повинний вміщувати: предмет договору (а він визначений Інструкцією Мінфіну України від 12 травня 1997 р.), права і обов’язки сторін, які також визначені Мінфіном (вимагати від клієнта правильності оформлених розрахункових документів на перерахування коштів, перевіряти фінансово-бухгалтерські документи про зарахування, перерахування і використання бюджетних коштів, припиняти фінансування у випадках виявлення фактів порушень установленого порядку виконання бюджету з повідомленням клієнта.