Споживчий кредит і перспективи його розвитку

Економічна сутність споживчого кредиту та їх класифікація. Умови та порядок надання споживчого кредиту в Україні, аналіз кредитоспроможності позичальника. Процентні ставки і фактори, які їх визначають. Шляхи активізації споживчого кредитування в Україні.
Краткое сожержание материала:

Размещено на

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Чернігівський державний технологічний університет

Факультет праці та соціального управління

Кафедра фінансів та економіки праці

Онос Дмитро Вікторович

КУРСОВА РОБОТА

з предмету: «Гроші та кредит»

на тему:

«Споживчий кредит і перспективи його розвитку»

Курс 4 Група 408

Науковий керівник:

к.е.н., доцент

Кондиріна А.Г.

Чернігів 2011

ЗМІСТ

Вступ

Розділ 1. Теоретичні основи споживчого кредитування

1.1 Економічна сутність споживчого кредиту

1.2 Класифікація споживчих кредитів

1.3 Правове регулювання процесу споживчого кредитування в Україні

Розділ 2. Механізм реалізації споживчого кредитування в Україні

2.1 Умови та порядок надання споживчого кредиту в Україні, аналіз кредитоспроможності позичальника

2.2 Процентні ставки по споживчих кредитах і фактори, які їх визначають

2.3 Аналіз сучасного стану ринку споживчого кредитування в Україні

Розділ 3. Шляхи активізації споживчого кредитування в Україні

Висновки

Список використаних джерел

ВСТУП

споживчий кредит україна процент

Актуальність теми. Протягом останніх двох років в економіці України відбувається поступове відновлення обсягів банківських кредитів, у тому числі наданих фізичним особам, тобто з кожним роком кредитування набуває все більшої актуальності. Пов'язано це з тим, що суспільство прагне ефективно розвиватися, функціонувати, а без розвитку банківської сфери, насамперед споживчого кредитування, неможливо підвищити життєвий рівень всіх верств населення. Особливо актуально це питання стоїть перед молодим поколінням, для проживання якому хотілося відразу б мати власне житло. Цю проблему в деякій мірі можна вирішити за допомогою такого банківського продукту я споживчий кредит.

Аналіз досліджуваної теми. Проблемам споживчого кредитування присвячені наукові праці О.І.Барановського, О.В. Васюренко, Г.М.Гамидова, В.В. Корнєєва, А.В. Соколової, також ці проблеми досліджені в роботах вітчизняних вчених та зарубіжних економістів: В.К.Мамутов, І.Г.Брітченко, Н.С.Меджибовська, М.І.Савлук, та інші.

Метою курсової роботи є розкриття сутності функціонування системи споживчого кредитування, визначення проблем і перспектив розвитку цього виду кредиту в Україні.

Завдання. Обґрунтування економічної сутності, класифікаційний розподіл та особливості процесу споживчого кредитування населення в Україні. Аналіз організації споживчого кредитування в комерційних банках України, розгляд їх кредитної політики, дослідження умов та проблем організації кредитування фізичних осіб, визначити методи удосконалення споживчого кредитування в Україні.

Предметом дослідження є сутність та портфельний ряд продуктів споживчого кредитування в комерційних банках банківської системи України та небанківських фінансових установах споживчого кредитування.

Об'єктом дослідження є банківські та небанківські продукти споживчого кредитування населення а також механізм надання комерційними банками та іншими кредитними установами споживчих кредитів населенню.

Інформаційна база. У ході виконання курсової роботи були використані закони та нормативні акти, постановами та положеннями Верховної Ради України, Національного банку України, спеціальні банківські документи, інтернет-джерела, а також періодика і спеціальна література, що стосується даної тематики.

Методами дослідження курсової роботи є - структурний аналіз, первинні статистичні спостереження, групування та статистистичний аналіз хронологічних рядів параметрів.

Діяльність українських комерційних банків нині зосереджено переважно на роботі з юридичними особами. У процесі подальшого розвитку ринкових відносин питома вага операцій із фізичними особами неодмінно зростатимуть, тож фінансово-кредитні установи нашої держави мають це враховувати. Як свідчить світовий досвід, банківські операції з фізичними особами становлять близько третини загального обсягу всіх операцій, які проводять фінансово-кредитні установи країн із ринковою економікою. Серед цих банків чимало спеціалізованих, які працюють лише з фізичними особами.

У кредитуванні споживчих потреб людей беруть участь підприємства, організації, кредитні спілки, ломбарди і банки.

Споживчий кредит - це кредит, який дає:

1) можливість отримати ті речі, яких без використання кредиту потрібно було б довго чекати, або ж які були б недоступні для отримання;

2) гнучкість: робити придбання товарів в зручний час, навіть тоді, коли споживач немає в своєму розпорядженні необхідної суми готівки;

3) безпеку: коли людина купує або мандрує, кредитні картки є більш зручним і надійним засобом платежу в порівнянні з готівковими розрахунками;

4) допомогу: споживчий кредит дозволяє оплачувати непередбачені термінові витрати (ремонт автомобіля після аварії тощо).

Але споживчий кредит має і свої недоліки, які слід враховувати:

1) іноді кредитні рахунки створюють оману багатства і це призводить до надмірних витрат і згодом по мірі накопичення боргів часто виникають труднощі, щодо щомісячних платежів;

2) як правило, покупки в кредит обходяться дорожче, ніж при оплаті готівкою. Це відбувається тому, що при купівлі товару в кредит ціна на товар часто трохи вища, ніж при оплаті готівкою, а також до неї слід добавити процент за користування кредитом.

Отже, розглянемо споживчий кредит як необхідний елемент функціонування і розвитку суспільства, визначимо його роль на формування сучасної ринкової економіки України.

Розділ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ СПОЖИВЧОГО КРЕДИТУВАННЯ

1.1 Економічна сутність споживчого кредиту

За своєю сутністю та механізмом впливу на процес суспільного відтворення кредит є однією з найскладніших економічних категорій. Слово “кредит” походить від латинського “сreditum”, що означає “позика”, “борг”. Деякі лінгвісти пов'язують його із “credos”, тобто “вірю”. Отже, категорія кредиту так чи інакше розглядається економічною наукою, як відносини про надання позики однією особою іншій, що засновані на довірі та передбачають повернення наданої вартості у певний строк з сплатою ціни за користування. Таким чином, можна говорити, що кредитним відносинам притаманні такі базові ознаки:

- феномен кредитування означає передачу вартості однією особою іншій у тимчасове користування на умовах повернення та платності;

- економічною основою кредиту є тимчасово вільна від обігу мобілізована вартість, що здатна до відчуження та формування позичкового капіталу;

- кредитні відносини передбачають наявність довіри, тобто передбачають вільний рух інформації між позичальником і кредитором [16].

Таким чином, кредит - це економічні відносини, що виникають між кредитором та позичальником з приводу передачі тимчасово вільних коштів на умовах їх повернення та сплати ціни за користування. Кредит є однією з основних форм руху позичкового капіталу.

Найповніше суть категорії кредит проявляється у функціях, що він виконує. Сучасні економісти відзначають три його основні функції: перерозподільчу, емісійну та контрольну [13].

Перерозподільча функція кредиту полягає у перерозподілі за допомогою кредиту грошових капіталів між різними суб`єктами народного господарства на засадах повернення та платності. Ця функція проявляється як в процесі мобілізації тимчасово вільних грошових коштів суб`єктів господарювання, так і в процесі їх розміщення на ринку позичкового капіталу. Таким чином, за допомогою цієї функції відбувається своєрідне зосередження позичкового капіталу у найпріоритетніших сферах економічної діяльності.

Емісійна функція кредиту полягає у можливості створення за рахунок кредиту додаткових засобів платежу. Особливого значення дана функція отримала при переході від використання реальних грошей до вводу кредитних засобів обігу. Будь-яка емісія грошей в обіг є результатом кредитної операції. Видача позики збільшує масу грошей в обігу, погашення кредиту її зменшує. Отже, в наслідок вмілого використання кредиту у рамках цієї функції, уряд отримує ефективний інструмент регулювання економіки.

Контрольна функція кредиту полягає в тому, що в процесі кредитування забезпечується контроль за дотриманням умов та принципів кредиту з боку суб`єктів кредитної угоди. Отже, кредит значно посилює контрольні процеси у народному господарстві, підвищує ефективність використання коштів, стимулює процес розширеного відтворення.

Загальноприйнято виділення форм кредиту за наступними функціональними ознаками: характер кредитних відносин, склад учасників кредитної операції, об'єкт і сфера кредитування та ін. Таким чином, в економічній літературі аналізуються наступні форми кредиту: товарна і грошова.

В економічній літературі на даний час немає єдиного підходу до визначення сутності споживчого кредиту і різні науковці трактують його по різному.

Споживчий кредит -- це кредит, який надається фізичним...