Основні теоретичні засади формування пропозиції грошей. Фактори, які впливають на пропозицію грошей з боку різних суб’єктів господарювання. Особливості формування пропозиції грошей в Україні. Вплив на пропозицію грошей з боку небанківського сектору.
Краткое сожержание материала:

Размещено на

Размещено на

Вступ

Пропозиція грошей є одним з складників механізму грошового ринку, що визначається центральним банком, має нееластичний характер і використовується як один із основних важелів державного впливу на економіку. Важливу роль у досягненні сталого економічного розвитку держави відводиться грошово-кредитній політиці, основною метою якої є забезпечення стабільності національної грошової одиниці. Ефективність грошово-кредитної політики визначається, передусім, збалансованістю попиту і пропозиції на гроші, виваженим контролем динаміки та структури агрегатів грошової маси. Центральний банк формує пропозицію грошей відповідно до економічної кон'юнктури і мети грошово-кредитної політики. Зміна пропозиції грошей впливає на цілу низку макроекономічних показників, серед яких реальний обсяг виробництва, ціни, зайнятість тощо. Саме тому актуальність проблеми пропозиції грошей є досить високою.

Об'єктом дослідження у курсовій роботі є пропозиція грошей та сукупність факторів, що на неї впливають з боку державних інституцій, комерційних банків та небанківського сектору; способи впливу пропозиції грошей на рівновагу на грошовому ринку; співвідношення попиту і пропозиції на гроші.

Предметом дослідження є сутність пропозиції грошей та її складові.

Метою є визначення сутності пропозиції грошей та факторів, що на неї впливають.

Відповідно до мети перед роботою поставлені наступні завдання: сформулювати сутність пропозиції грошей та грошової бази; визначити механізми формування пропозиції грошей; описати механізм встановлення рівноваги на грошовому ринку; визначити методи впливу на пропозицію грошей з боку державних інституцій; описати методи впливу на пропозицію грошей з боку комерційних банків; визначити методи впливу на пропозицію грошей з боку небанківського сектору; описати особливості формування пропозиції грошей в Україні.

Пропозиція грошей була об'єктом дослідження монетаристів та кейнсіанців. Монетаристи розглядають пропозицію грошей як альтернативне відношення до їх попиту. Це дві невіддільні й водночас протележні сторони єдиного економічного механізму, взаємодія яких здійснюється на грошовому ринку. Основною відмінністю погляду кейнсіанської теорії на пропозицію грошей є визнання кредитної природи грошової емісії й відповідно - формування пропозиції грошей.

Робота складається зі вступу; першого розділу, у якому будуть розглядатись основні теоретичні засади формування пропозиції грошей; другого розділу, у якому будуть розглядатись основні фактори, які впливають на пропозицію грошей з боку різних суб'єктів господарювання; третього розділу, у якому буде визначено основні особливості формування пропозиції грошей в Україні; висновку.

1. Теоретичні засади формування пропозиції грошей

1.1 Поняття пропозиції грошей та грошова база

Грошову пропозицію (М^S) можна визначити як сукупність усіх грошових активів, які використовуються у національній економіці у даний момент часу. Пропозиція грошей - це сила, яка у взаємодії з попитом на гроші (M^D) визначає кон'юнктуру грошового ринку. Суть пропозиції грошей полягає в тому, що економічні суб'єкти в будь-який момент мають у своєму розпорядженні певний запас грошей, які вони можуть за сприятливих обставин спрямувати в оборот.

На рівні окремого економічного суб'єкта пропозиція грошей взаємодіє з попитом на гроші як його альтернатива. Якщо фактичний запас грошей окремого індивіда перевищує його попит на гроші, а це можливо при зростанні альтернативної вартості зберігання грошей, то цей індивід пропонуватиме частину свого запасу грошей на ринок до продажу. І навпаки, при перевищенні попиту над наявним запасом індивід буде купувати їх на ринку чи іншими способами задовольняти попит. Тому на цьому рівні пропозиція і попит постійно чергуються - при зростанні рівня процента економічний суб'єкт виступатиме на ринку з пропозицією грошей, а при зниженні - з попитом на гроші.

На макроекономічному рівні пропозиція грошей формується дещо по-іншому. Вважається, що всі економічні суб'єкти одночасно не можуть запропонувати на ринку грошей більше від наявного у них запасу грошей. Тобто фактична маса грошей в обороті є природною межею пропозиції грошей. Ніякі стимулюючі фактори, наприклад зростання процента, не можуть збільшити пропозицію грошей понад цю межу. Якщо ж виникає потреба збільшити пропозицію понад цю межу, що можливо при зростанні сукупного попиту на гроші, то це можна зробити тільки завдяки додатковій емісії. Тому будь-яка емісія грошей розглядається як зростання пропозиції грошей на грошовому ринку, а вилучення грошей з обороту - як скорочення пропозиції грошей.

Грошова пропозиція складається з готівкових і безготівкових грошей. Всі вони в залежності від рівня їх ліквідності об'єднуються в окремі грошові агрегати.

Грошовий агрегат - це сукупність використовуваних як грошові засоби активів, які відповідають певному рівню ліквідності. При переході від розгляду попереднього грошового агрегату до наступного враховується більша кількість використовуваних як грошові засоби активів і, відповідно, знижується рівень ліквідності. Оскільки коло активів, які підлягають обов'язковому включенню до складу грошової маси, точно не визначене, застосовуються різні варіанти їх розрахунку. Найбільш поширеними є п'ять типових агрегатів виміру грошей: М0, МІ, М2, МЗ, L. МВФ розробив типові стандарти структури грошової маси і наповнення окремих грошових агрегатів, проте рівень розвитку та особливості функціонування грошових систем в окремих країнах зумовлюють необхідність включення до складу кожного з названих агрегатів неоднакового набору компонентів.

Грошовий агрегат М0 включає готівкові кошти в обігу поза депозитними корпораціями.

Грошовий агрегат М1 - грошовий агрегат М0 та переказні депозити в національній валюті (M1-M0).

Грошовий агрегат М2 - грошовий агрегат М1 та переказні депозити в іноземній валюті й інші депозити (M2-M1).

Грошовий агрегат М3 - грошовий агрегат М2 та цінні папери, крім акцій (M3-M2).

Грошовий агрегат М0 - це найбільш мобільний й абсолютно ліквідний грошовий засіб, який включає в себе готівку (паперові гроші і монети), або, за іншою назвою, гроші поза банками.

Грошовий агрегат М1 є майже абсолютно ліквідним і акцентує вагу на функції грошей як засобу обігу. М1 відповідає базовому визначенню грошей і є пропозицією грошей у вузькому розумінні.

Агрегат М2 - це гроші в широкому розумінні слова. У цілому агрегат М2 охоплює високоліквідні грошові засоби, оскільки поряд з власне грошима в нього входять вищезазначені активи, які без перешкод можуть бути переведені в готівкові гроші протягом визначеного терміну. Тому в більшості випадків, коли говорять про грошову масу, мають на увазі саме агрегат М2.

При дослідженні впливу грошей на економіку найчастіше застосовують агрегати М1 і М2. Крім того, використовують також показник грошової бази, яка дорівнює сумі грошей поза банками і фактичних банківських резервів. Тим не менше, немає єдиної думки відносно того, який показник кількості грошей ліпший. Розбіжності з приводу грошової політики у ряді випадків викликані тим, що різні показники грошової маси іноді мають різну динаміку. Але, як правило, вони змінюються в одному напрямку і дають подібну інформацію про темпи зміни грошової маси.

Тобто, по суті пропозиція грошей складається з агрегатів M0, M1, M2.

У розпорядженні центрального банку знаходяться економічні важелі, спираючись на які він здатний впливати на формування грошової пропозиції і регулювати грошовий обіг у країні. Серед них важливе місце належить показнику «грошова база», який широко використовується при визначенні потенційних можливостей емісії і прогнозування динаміки грошової маси.

Грошову базу, яка має властивості мультиплікаційного впливу на пропозицію грошей, ще називають ланкою підвищеної ефективності або «сильних» грошей. Цей показник відомий у монетарній теорії як H - high - powered money. Він визначає категорію грошей, яка може безпосередньо контролюватися центральним банком, тобто відноситься до числа найбільш важливих показників діяльності банківської системи з точки впливу на ситуацію, що складається на грошовому ринку.

Грошова база включає запаси всієї готівки, яка перебуває в обороті поза банківською системою та в касах банків, а також суму резервів комерційних банків на їх кореспондентських рахунках у центральному банку. Та частина пропозиції грошей, яка створена Центральним Банком, і забезпечується його активами, складається з:

- золотовалютних резервів;

- цінних паперів;

- кредитів, які надаються Центральним Банком.

Величину грошової бази можна визначити за формулою:

де H - це грошова база;

Cash - це готівка (М₀);

BR - це банківські резерви.

Банківські резерви - це та частина банківських грошей, яка не використовується на здійснення активних операція. Комерційні банки формують резерви на покриття можливих втрат за активами у національній та іноземній валютах, включаючи розміщені депозити, надані кредити, придбані цінні папери, дебіторську заборгованість та інші активи.