Проблеми побудови толерантних відносин між владою та населенням у сучасному українському суспільстві

Характеристика феномену влади, причини недовіри до неї українських громадян. Поняття толерантності у політичному контексті. Принципи формування громадянського суспільства. Аналіз основних шляхів оптимізації відносин між владою та населенням в Україні.
Краткое сожержание материала:

Размещено на

13

УДК 35:32.019.52:324:316.6

ПРОБЛЕМИ ПОБУДОВИ ТОЛЕРАНТНИХ ВІДНОСИН МІЖ ВЛАДОЮ ТА НАСЕЛЕННЯМ У СУЧАСНОМУ УКРАЇНСЬКОМУ СУСПІЛЬСТВІ

Осипенко Володимир Валерійович,

спеціаліст економіст-менеджер,

депутат Верховної Ради Автономної Республіки Крим,

Голова підкомісії з питань зовнішньоекономічних зв'язків

та інвестиційної політики

Постійної комісії Верховної Ради Автономної Республіки Крим

з питань бюджетної, економічної та інвестиційної політики

Анотація. Стаття присвячена вивченню проблеми побудови толерантних відносин між владою та населенням у сучасному українському суспільстві. Дається характеристика феномену влади, розкривається поняття толерантності у політичному контексті, розглядаються основні складові довірливих відносин влади із населенням. Також проводиться аналіз актуальних статистичних даних.

Ключові слова: влада, толерантність, індекс відчуження, довірливі відносини, громадянське суспільство.

Аннотация. Статья посвящена изучению проблемы построения толерантных отношений между властью и населением в современном украинском обществе. Дается характеристика феномена власти, раскрывается понятие толерантности в политическом контексте, рассматриваются основные составляющие доверительных отношений власти с населением. А также проводится анализ актуальных статистических данных.

Ключевые слова: власть, толерантность, индекс отчуждения, доверительные отношения, гражданское общество.

Annotation. The article studies the problem of tolerant relations between the authorities and the publican the Ukrainian society. A characteristic phenomenon of power, reveals the concept of tolerance in the political context, are considered the main components of trust authority with the people. As well as an analysis of relevant statistics.

Key words: power, tolerance, index of alienation, trust, civil society.

Сучасні трансформаційні процеси, що відбуваються в українському суспільстві здійснили значну зміну у відносинах «народ-влада». Руйнація радянської ідеології трансформувала суспільну свідомість, яка сьогодні набагато більше орієнтована на участь у прийнятті важливих політичних рішень. Світосприйняття громадян, вплив західної цивілізації, політика індивідуалізму знищують колективістські настрої та спрямовують людину на прагнення до влади та участі у керуванні державою.

Амбівалентність та складність влади як феномену доводить той факт, що вона, як правило, асоціюється, з одного боку, з відповідальністю, а з іншого, - з певним набором благ як її невід'ємною частиною. Особливо дана проблема стосується сприйняття влади у політичному контексті, який набув актуальності з розшаруванням суспільства і виникненням держави. Сприйняття влади та її носіїв не може бути одномірним та абсолютним. Проте сучасність свідчить про важливість та навіть необхідність встановлення довірливих відносин між політичною владою та населенням, суперечки між якими ведуть до тяжких наслідків. Особливо гострою ця проблема стала у ХХІ столітті, коли спалахнули конфлікти, пов'язані із поширенням демократичних ідей на Сході. Описані події дозволяють говорити про актуальність запропонованої теми.

Метою даного дослідження є вивчення проблеми встановлення толерантних відносин між політичною владою та населенням. Реалізація наміченої мети передбачає вирішення цілого комплексу завдань:

- з'ясувати основні причини виникнення недовірливих відносин між владою та суспільством в Україні;

- зробити аналіз проблеми, використовуючи данні соціологічних опитувань;

- дослідити принципи формування громадянського суспільства та його вплив на встановлення взаєморозуміння між політичною владою та населенням;

- вивчити явище толерантності у політичному контексті;

- проаналізувати основні шляхи оптимізації відносин між владою та населенням.

Таким чином, предметом дослідження є толерантні відносини між владою та населенням, а об'єктом - основні принципи встановлення толерантних відносин між владою та населенням.

Влада завжди є предметом палких дискусій та суперечок. Прагнення до влади та домінування, бажання превалювати над іншими може бути пов'язане із різними причинами, проте властиве кожній людині. Саме тому існує значна кількість контекстів вивчення влади, що обумовлено природою її виникнення, оскільки в основі влади лежить біологічна потреба у протистоянні та перемозі (психологічний, антропологічний, структурно-організаційний, системний, соціологічний та ін.). Ще більше дискусій викликають питання конкретних форм її реалізації, повноважень представників, оптимальної організації державного управління.

У зарубіжній практиці, класичними стали системні, функціональні, структурні, політичні та соціально-психологічні аспекти осмислення проблеми. Зокрема, наголос робиться на залежність відношення до влади від соціального капіталу, невизначеності, соціальних ризиків, турбот і страхів громадян. До представників даних напрямків можна віднести М. Альберта, П. Бурд`є, Е. Гідденса, П. Друкера, М. Кроз`є, Н. Макіавеллі, Т. Парсонса, Т. Пітерса, Д. Ронга, К. Феофанова [13], Ф. Фукуяку [14] та ін.

У зв'язку із молодістю зазначеної проблеми, інтерес до взаємовідносин влади і населення тільки починає з'являтися у вітчизняній науці, тому дослідження мають здебільшого соціологічну спрямованість та проводяться у вигляді соціологічних опитувань, анкетувань населення засобами масової інформації або іншими політичними чи громадськими організаціями (Український незалежний центр політичних досліджень, Інтерньюз-Україна, Центр економічних і політичних досліджень ім. О. Разумкова, Центр політико-правових реформ, Фонд «Демократичні ініціативи» та ін.) [11]. Це ще раз доводить факт необхідності наукового осмислення даної проблеми в українському контексті.

Наукова новизна даного дослідження полягає у спробі зіставлення емпіричних та теоретичних даних, системному аналізі філософського та соціологічного аспектів державного управління.

З метою комплексного вивчення окресленого питання у ході дослідження були застосовані наступні методи: історичний, діалектичний, метод аналізу, логічний, кількісного дослідження, інтерв'ю, контент-аналізу. Дослідження має міжпредметний характер, про що свідчить досягнення політології, соціології управління, державного управління, психології, філософії та інших галузей знання, досвід яких був використаний у роботі.

За даними ЦВК явка на парламентських виборах України у 2012 році склала 57,99% виборців. При цьому, кількість політично активних громадян не перейшла межу у 70% у жодній з українських областей. Серед причин низької явки - «складність остаточного визначення», «відсутність кандидатів, за яких хотілося б віддати голос», кожний п'ятий вважає, що його «життя не залежить від волевиявлення», і аж 25,4% опитуваних не вірять у чесні вибори. Представники активної позиції наголошують, що причиною їх обов'язкового волевиявлення у день виборів є необхідність виконання обов'язку сумлінного громадянина, можливість вплинути на долю свого міста (села), а також попередити незаконне використання власного голосу [7]. Для порівняння, у 2007 році на вибори прийшли 58,01% громадян.

Зниження покажчиків не є критичним, проте за результатами дослідження можна простежити зниження політичної активності українських громадян, що вже стало тенденцією. Однак це не є виключно українською проблемою. Ще Н.Макіавеллі [10, c. 57] відмічав, що протистояння влади та підвладних можна простежити в усіх республіках, і саме це стає ґрунтом для породження законів - засобу встановлення справедливості та свободи в суспільстві.

У США служба опитувань «Harris Poll», починаючи з 1996 року, щорічно вимірює так званий «індекс відчуження» - «Harris Alienation Index». Опитування проводиться серед дорослого населення та спрямоване на виявлення ступеню внутрішнього віддалення людей від суспільства, членами якого вони являються; від органів влади; оточуючих їх людей. Більшість респондентів розчаровані у владі, що проявляється у погодженні з приводу таких тез: «сьогодні багаті стають багатшими, а бідні біднішими» (75%), «намагання людей влади скористатися своїм службовим положенням та отримати певні переваги» (64%), «людей, які знаходяться у влади в цілому не турбує, що трапиться з вами» (58%), «ніхто серйозно не враховує те, що ви думаєте» (64%), «ви не знаєте, що реально відбувається навколо вас» (41%) [4].

Цього року, за даними GfK Ukraine, індекс відчуження українців, «дорівнює 85, що на 2 пункти більше, ніж у минулому році. Це означає, що більшість українців упевнена, що їхня думка не має вагомого значення, і вони ніяк не впливають на події, що відбуваються навколо. 30% респондентів почувається байдуже відносно української влади, приблизно така сама частка висловлює почуття роздратування, тоді як повага є характерною лише для 4,9% опитаних, а симпатія - для 2,9%» [2]. У зв'язку з цим, описані вищі дані та їх порівняння з минулорічними показниками можуть бути представлені у вигляді наступної діаграми (див. діаграму...