Гендерна культура та способи її формування

Гендер як соціальна конструкція системи соціостатевих стосунків. Гендерна нерівність та статус жінки в сучасному українському суспільстві. Статусні, соціально-психологічні, політичні та соціокультурні фактори. Гендерні підходи, стереотипи та конфлікти.
Краткое сожержание материала:

Размещено на

Размещено на

Зміст

Вступ

Розділ 1. Гендер як соціальна конструкція системи соціостатевих стосунків

1.1 Гендерні підходи

1.2 Гендерні стереотипи

1.3 Гендерні конфлікти

Розділ 2. Місце жінки в сучасному суспільстві

Розділ 3. Гендерна нерівність та соціальний статус жінки в сучасному українському суспільстві

3.1 Статусні фактори

3.2 Соціально-психологічні та соціокультурні фактори

3.3 Соціально-політичні фактори

Розділ 4. Гендерна культура

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

Тема «Гендер» є досить цікавою і в той же час надзвичайно актуальною на сьогоднішній день. Актуальність даної теми полягає в тому, що сьогодні в літературі тема гендеру активно досліджується. Зокрема, в роботі буде висвітлено, чому гендер так цікавить сьогодні дослідників, його особливості та критичні питання, які вимагають вирішення. По даній проблематиці сьогодні надзвичайно багато матеріалу, слід вибрати потрібний, який би сповна допоміг розібратися, що таке гендер.

Мета дослідження полягає в у визначенні впливу гендерних уявлень на формування самосвідомості в чоловічої та жіночої статей та виконання ними своїх соціокультурних та соціостатевих ролей.

До основних завдань відносяться:

1. Теоретично обгрунтувати гендерну специфіку змістових характеристик стилю життя чоловіків і жінок.

2. Визначити основні впливи гендерних стереотипів на формування маскулінності та фемінності.

3. Дослідити особливості гендерних уявлень в чоловіків і жінок, а також суспільства в цілому.

4. Виявити наявність гендерної нерівності.

5. З'ясувати місце жінки в українському суспільстві та суспільстві в цілому.

6. Виявити особливості впливу гендерних уявлень на формування чоловічого та жіночого стилю життя, а також формування засад гендерної культури.

Об'єктом дослідження є гендер як соціокультурна категорія регулювання стосунків в суспільстві.

Предметом дослідження є вплив гендерних уявлень чоловіків і жінок на формування індивідуального стилю їх життя.

Історіографія по даному питанню досить обширна, але в роботі використані ті праці, які найповніше розкривають проблематику даної теми, такі як: Вейнінгер О. в праці «Стать і характер» говорить про диференціацію статей, яка на його думку ніколи не закінчиться. Автор стверджує, що всі особливості чоловічої статі можна знайти, хоч би в найслабшому розвитку, і у жіночої статі. Всі статеві ознаки жінки наявні і в чоловіка, хоча б у зародковому рудиментарному вигляді.

В роботі Українського інституту соціального дослідження «Гендерний паритет в умовах розбудови сучасного українського суспільства» йдеться мова про трансформацію національного життя в умовах глобалізації, всеосяжні світові масштаби діяльності зв'язків, стосунків, долання кордонів зумовили потребу запровадити поняття гендеру в практичних перетвореннях.

В дослідженні «До питання про гендерну культуру суспільства» говориться про термін «гендер», який з'явившись у вітчизняних соціальних і гуманітарних студіях на початку 1990-х років, привернув до себе стільки уваги, що навколо нього вибухнули палкі обговорення та полеміка.

Івченко Ю. в роботі «Історичний аналіз ролі жінки в суспільстві» наводить проблеми жіночого руху, звертає увагу на завангажованість жінок стереотипами, які існували напротязі століть.

Колбановський В.Н. «Про статеве виховання підростаючого покоління» говорить про те, що гендерними ролями людина оволодіває в процесі учіння з дитинства.

Кравець В.Г. в працях «Теорія і практика дошлюбної підготовки молоді», «Гендерна педагогіка» зазначає те, що гендерні теорії та відповідні гендерні стратегії грунтуються на тому, щоб інтереси і досвід жінок, так само як і чоловіків, стали обов'язковими критеріями при розробленні загальних концепцій суспільного розвитку, їх втілення в життя, виконанні програм у політичній, економічній, соціальній, культурній та інших сферах, щоб жінки і чоловіки могли однаково цим скористатись, а нерівність була подоланою і не мала грунту для виникнення.

Кулачек О.Г. «Проблеми гендерної рівності в державному будівництві» звертає увагу на місце та роль жінки в суспільстві. Історично склалося, що жінки мають значно менше можливостей, ніж чоловіки, для вияву своїх здібностей. Причиною цього є ставлення соціуму до жінок.

Мані Дж., Такер П. «Орієнтація» говорять про теорію природної взаємодоповюваності статей.

В роботі «Основи теорії гендеру» йдеться мова про гендер як явище багатогранне, яке потребує нових методологій і методик. Власне, він і сам є методологією для розуміння людини її світогляду.

Резнік Г.О. «Становище жінки в українському суспільстві» йдеться про статус жінки. Репрезентованість жінок в органах державної влади, особливо щодо залучення високоосвічених жінок із функціями лідера до керівної діяльності, залишається незначною.

Стрельник Є.О. в низці своїх наукових праць здійснює комплексне соціологічне дослідження гендерної нерівності та соціального статусу жінки в економічній, політичній та соціокультурній сферах сучасного українського суспільства.

Ушинськиий К.Д. «Про народність в громадському вихованні» звертає увагу не тільки на педагогічні засади виховання, але й на гендерний аспект.

Філіпов «Теорія материнства» звертає увагу на жінку з точки зору матері, але при цьому не обмежуючи її можливостей реалізувати себе як особистість.

Хубер Д. «Теорія гендерної стратифікації» говорить про чіткий розподіл чоловічих і жіночих ролей.

Практична значимість даної роботи полягає у тому, що її матеріал можна використати на уроках історії України та на дисциплінах етнографічного циклу, а саме: етнографія, етнографія України та народознавство.

Розділ 1. Гендер як соціальна конструкція системи соціостатевих стосунків

1.1 Гендерні підходи

гендер соціальний статус жінка

Перш ніж аналізувати гендерні підходи в педагогіці, доцільно в загальних рисах розглянути теорії гендеру. Перша з них - теорія соціального конструювання гендеру, або розуміння гендеру як соціальної конструкції. Розуміння того, що дихотомія статей змодельована і продовжує моделювання культурою, є ключовим положенням, яке ставить під сумнів правомірність сучасного стану речей, який проголошує стать онтологічною категорією, а тим самим виправдовує і надання різних можливостей для розвитку чоловіків і жінок. З цих позицій дається визначення гендеру як «організованої моделі соціальних стосунків між чоловіками і жінками, що конструюється основними інститутами суспільства». Виділяють два постулати такого підходу: 1) гендер конструюється шляхом соціалізації, розподілу праці, системою гендерних ролей, сім'єю, засобами масової інформації; 2) гендер формується і самими індивідами- на рівні їх свідомості (тобто гендерної ідентифікації), прийняття заданих суспільством норм і підлаштування під них (в одязі, зовнішності, манері поведінки тощо). Робити гендер - означає створювати такі відмінності між хлопчиками і дівчатками, чоловіками і жінками, які не є природними, сутнісними чи біологічними.

Індивід засвоює певні правила поведінки та установки, які суспільство вважає відповідними до їх гендерних ролей, у процесі соціалізації. Твердження про те, що саме суспільство формує ті чи інші стилі буття чоловіків і жінок, тобто в суспільстві існують певні структури, які спонукають людей дотримуватися тих чи інших соціостатевих ролей.[4;23]

Друга теорія розуміння гендеру як мережі, структури чи процесу, тобто гендеру як стратифікаційної категорії в сукупності інших стратифікаційних категорій, розгляд гедеру в ряді таких стратифікаційних категорій, як клас, раса, вік.

Третя теорія розуміння гендеру як культурної метафори. Чоловіче і жіноче на онтологічному і гносеологічному рівнях існують як елементи культурно-символічних рядів: чоловіче-раціональне, духовне, божественне, культурне; жіноче-чуттєве, тілесне, гріховне, природне. Чоловіче, чи те, що ототожнюється з ним, вважається позитивним, значущим і домінуючим, а жіноче-негативним, вторинним, субординованим. [4;46]

Нерідко під гендером розуміють просто проблему соціального статусу жінки чи чоловіка («гендерних ролей»). При такому розумінні гендерна проблема виступає не як основна, а стоїть в ряді інших, більш чи менш важливих.

Є інша постановка проблеми, згідно з якою гендер - це так звана «соціальна стать», тобто система взаємин між чоловіками і жінками, створена через соціальні зв'язки (на відміну від природних взаємин). Таке розуміння небезпечне розглядом гендерних досліджень передусім і здебільшого в соціології. Гендер стає тут категорією соціологічною, а гендерний розгляд розуміють як щось таке, що має відношення до питань соціального функціонування суспільства. Ця точку зору змістовніша,ніж просто міркування про статус статей, оскільки гендерні відносини тут можна представити як основні. Таким чином, відкривається можливість для побудови спеціальної теорії цього питання. [4; 98-99]

На основі аналізу наукової літератури можна виділити два основних типи гендерних установок - патріархатні і феміністські. Д...