Рішення задач по рахункам

Калькуляція (від латинського calculatio- обчислення)- це обчислення собівартості одиниці продукції, використання робіт та послуг, а також заготівельної собівартості матеріальних цінностей та засобів виробництва за елементами витрат. Суть калькулювання, як засобу обліку, полягає в обчисленні, у грошовому виразі, витрат підприємства на придбання (заготівлю) та виробництво окремого виду матеріальних цінностей, виробів (виробництво робіт, надання послуг) і витрат на її реалізацію (збут).

Калькуляцію використовують і для визначення звітної таблиці, у якій фіксуються лише результати процесу калькування (метод бухгалтерського обліку визначення собівартості придбання і заготівлі матеріалів, виробництва і реалізації продукції). Даний засіб методу бухгалтерського обліку є калькування собівартості продукції. Цей процес включає ряд етапів: групування витрат, розмежування витрат між об”єктами калькування, визначення собівартості окремих виробів, робіт, послуг, придбання матеріалів, відображення собівартості виробів у калькуляції- контроль здійснення плану по собівартості і зіставлення звітної собівартості з нормативною минулих періодів тощо, визначення результатів роботи та резервів зниження собівартості.

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 “Витрати “ (Наказ Міністерства фінансів України № 3/8 від 31,12,99р. зареєстрований в Міністерстві юстиції України № 27/4248 від 19,01,2000р.).

Калькуляції складають на продукцію основного та допоміжного виробництва щомісячно, за квартал та рік, за цільовим призначенням. Розрізняють такі види калькуляції: планові (складають на основі прогресивних норм витрачання засобів виробництва та робочого часу й використовують як вихідні дані при встановленні цін), кошторисні (стосуються нових видів продукції, робіт та послуг для розрахунку відпускних цін) і нормативні (на основі існуючих норм використання засобів виробництва та робочого часу).