Поняття, природа, чинники, що зумовлюють організаційні зміни. Опір змінам та шляхи його подолання. Дослідження управління процесами організаційних змін у практиці сучасного менеджменту. Реінженіринг як метод ефективного впровадження організаційних змін.
Краткое сожержание материала:

Размещено на

Міністерство освіти і науки України

Львівський національний університет імені Івана Франка

Кафедра менеджменту

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни «Основи менеджменту і адміністрування»

на тему

Управління процесами організаційних змін

Виконала

студентка групи ГРМ-32с

Лещук Христина Петрівна

Науковий керівник

асист. Гавриляк Олена Миронівна

Львів - 2013 р.



ВСТУП

Cучасне конкурентне середовище являє собою доволі динамічну структуру, тому організація, яка в ньому знаходиться, також перебуває в постійному русі. Задля того, щоб не тільки не відставати від своїх конкурентів, але й випереджати їх компанії необхідні зміни. Сьогодні організаційні зміни чи не найважливіша складова управління організацією.

Зміни - це питання, яке стосується всіх організацій. Більшість компаній і відділів великих корпорацій приходить до висновку, що вони повинні проводити помірну реорганізацію хоча б раз на рік, і корінну - кожні 4-5 років. Зміни в середині організації, як правило, - це реакція на зміни у зовнішньому середовищі. Це зміна організаційної структури, продукції, технології, кадрів, повноважень, правил, стратегії тощо. Всі зміни взаємопов?язані між собою.

Метою написання курсової роботи є дослідження процесу управління організаційними змінами на підприємстві.

Для реалізації даної мети перед нами стоять такі завдання:

- висвітлити поняття та природу організаційної зміни;

- визначити види та сфери застосування організаційних змін;

- проаналізувати основні чинники, що впливають на процес запровадження, реалізації й управління організаційними змінами на підприємстві;

- охарактеризувати основні моделі управління процесами організаційних змін;

- розглянути алгоритм впровадження організаційних змін;

- переглянути поняття опору змінам та шляхи його подолання;

- розкрити суть і зміст процесу реінжинірингу та дослідити його.

Предметом дослідження виступає система управління процесом організаційних змін на підприємстві.

Об'єктом дослідження є комплекс теоретичних і практичних аспектів управління організаційними змінами.

У першому розділі роботи „Теоретичні основи дослідження організаційних змін” розглядаються суть поняття „організаційні зміни?, види та сфери впровадження організаційних змін, а також чинники, які зумовлюють ці зміни.

В другому розділі „Дослідження управління процесами організаційних змін у практиці сучасного менеджменту” подана характеристика моделей управління процесами організаційних змін, проаналізовано алгоритм проведення змін, а також розглянуто причини опору змінам і шляхи їх подолання.

У третьому розділі запропоновано шляхи покращення управління процесами організаційних змін. Процес реінжинірингу як один із провідних методів ефективного впровадження змін.

Дана курсова робота має обсяг 39 сторінок машинописного друку, складається з 3 розділів, 6 підрозділів, вступу, висновків, списку використаних джерел із 33 пунктів, містить 2 таблиці і 6 рисунків.

Інформаційну базу проведеного у курсовій роботі дослідження склали: підручники українських та іноземних авторів, статті у періодичних виданнях з обраної проблематики та інформаційні ресурси мережі Internet.



РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЙНИХ ЗМІН

1.1. Поняття та природа організаційних змін

«Виживають не найсильніші, не найрозумніші, виживають найпристосованіші до змін»

Чарльз Дарвін

Запровадження змін в організації - справа непроста і витратна. Проте багато організацій успішно долають цей бар'єр. Організації з гнучкими структурами, які легко пристосувати до новацій, мають у цьому сенсі значні переваги над організаціями, структури яких жорсткі й нединамічні.

Зміни - це єдине, що в організації залишається незмінним. В умовах ринку зміни є невід'ємною частиною сучасного управління і сприймаються як своєрідний інструмент підвищення ефективності та забезпечення конкурентоспроможності підприємства. Поряд з цим немає єдності у теорії та практиці стосовно доцільності цілеспрямованого управління організаційними змінами. Виникають також термінологічні дискусії стосовно ідентифікації організаційних змін [8, с. 70].

У „Новому тлумачному словнику української мови” зазначається, що зміна - це:

- змінювання; перехід, перетворення чогось у щось якісно інше;

- заміна когось, чогось кимось, чимось іншим [31 с.158].

На сьогоднішній день багато вчених та науковців досліджують проблеми організаційного розвитку, поєднуючи його з організаційними змінами. У літературі існує поняття, що зміни - це різні типи нововведень, які можуть вміло поєднуватись у різних напрямах, а саме: зміна цілей організації, структури, техніки, технологічних процесів, конструкцій виробів тощо [2].

Результати аналізу опрацьованих літературних джерел свідчать, що єдності у визначенні терміну „організаційні зміни” немає, проте доцільно зауважити, що науковці виділяють два основних підходи до його трактування.

Перший з них ґрунтується на тому, що зміни - це різні типи нововведень, які можуть вміло поєднуватись у різних напрямах (зміна цілей організації, структури, техніки, технологічних процесів, конструкцій виробів) та можуть перешкоджати застою та забезпечувати ефективне використання всіх наявних ресурсів.

Другий підхід ґрунтується на тому, що не існує універсального типу організаційної структури, який би забезпечував максимальну ефективність управління на всіх стадіях розвитку організації. Тому за змінами визначальних ситуаційних чинників, коли організаційна структура перестає адекватно реагувати на їхній вплив, мають відбуватися і організаційні зміни в межах удосконалення структури управління.

Переміни - це зміна організаційної структури, продукції, технології, кадрів, повноважень, правил, стратегії. Переміни стосуються всіх організацій і приводять до нововведень, які спричиняють:

- оцінку і зміну цілей організації;

- зміну структури;

- зміну технологічних процесів;

- модифікацію поведінки працівників;

- зміну організації виробничо-господарської діяльності [7, с.155-156].

Тобто зміни можуть стосуватися практично будь-якого аспекту організації: графіків роботи, децентралізації керування, методів менеджменту, обладнання, організаційної структури, самого персоналу тощо. Важливо пам'ятати, що вплив організаційних змін часто виходить за межі їхнього безпосереднього впровадження.

Сучасна економіка характеризується нестабільними та несприятливими умовами функціонування підприємницького середовища. Глобалізація сприяє значному впливу фінансово-економічної кризи на всі елементи економічної системи. Нестабільність не дає змоги підприємствам займати міцні позиції на сучасному ринку і розвивати свої можливості з метою отримання максимального економічного ефекту. У зв'язку з такою ситуацією підприємствам необхідно організаційно розвиватись і використовувати кожну можливість для проведення позитивних організаційних змін.

Кожна організація існує в мінливому середовищі і неминуче теж безперервно змінюється. Тому організації з бюрократичною, негнучкою системою зазвичай - неефективні. Потрібно, щоб структура організації була гнучкою і легко пристосовувалася до змін.

Система організації має передбачати, з одного боку, високу відповідальність її працівників, а з іншого - можливість виявити ініціативу, а організації - належно скористатись їхніми здібностями [30, с. 91].

В умовах стрімкого розвитку техніки і технології виробництва, динамічних змін споживчих властивостей продуктів і послуг, безпрецедентного росту комунікацій і взаємозалежності в управлінні принципову важливість здобуває прагнення до організаційних змін та інновацій як до можливості перешкоджати застою і забезпечувати ефективне використання всіх наявних ресурсів [18, с. 163].

Ефективне управління змінами є однією з найважчих, але й найпрестижніших завдань для менеджерів. Це зумовлено складностями, які викликані станом деяких змінних, що зумовили впровадження нововведень.

Для виживання організації керівництво повинно періодично оцінювати і змінювати свою мету у відповідності до змін зовнішнього середовища та самої організації. Модифікація мети необхідна навіть для найуспішніших організацій, хоча б тому, що поточна мета вже досягнута.

Частота, з якою необхідно міняти мету, виявляється за допомогою системи контролю, яка повинна інформувати керівництво про відносну ефективність організації в цілому і кожного підрозділу зокрема.

Структурні зміни як частина організаційного процесу відносяться до змін у системі розподілу повноважень і відповідальності, в координаційних та інтеграційних механізмах, у поділі на відділи, в управлінській ієрархії, комітетах і ступені централізації. Структурні зміни - одна з найпоширеніших і видимих форм змін в організації. Во...