Оцінка ефективності роботи підприємства після впровадження нововведень

Впровадження нововведень по підвищенню кваліфікації управлінського персоналу: збільшення продуктивності праці, фонду оплати праці робітників господарства. Зміна кількісних та якісних показників роботи, економічний ефект від реалізації нововведень.
Краткое сожержание материала:

Размещено на

Размещено на

ЗМІСТ

ВСТУП

1 ХАРАКТЕРИСТИКА РИНКУ ТОВАРУ

2 ХАРАКТЕРИСТИКА ТЕХНІКО - ЕКОНОМІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

3 ОБГРУНТУВАННЯ ТА ОЦІНКА ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ КОМЕРЦІЙНОЇ ІДЕЇ (ПРОПОЗИЦІЇ)

3.1 Обґрунтування впровадження комерційної ідеї (пропозиції)

3.2 Розрахунок техніко - економічних показників діяльності підприємства після нововведення

4 ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ РОБОТИ ПІДПРИЄМСТВА ПІСЛЯ ВПРОВАДЖЕННЯ НОВОВВЕДЕНЬ

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ВСТУП

Тваринництво - галузь сільського господарства, що займається розведенням і використанням сільськогосподарських тварин. Воно забезпечує людей харчовими продуктами: молоко, масло, сир, м'ясо; близько 60 % білків, що їх споживає людина, - продукти тваринництва, дає сировину для легкої (шкіра, вовна) і харчової, а також фармацевтичної промисловості, тяглову силу (кінь, віл), основне органічне добриво - гній. Продукти тваринництва легко збувати, і вони за нормальних обставин часто бували основою бюджету українського селянина [1].

М'ясо туша тварини або тушка птиці та її частини, що являють собою сукупність м'язової, жирової, сполучної тканин з кістками. М'ясні продукти продукти, у яких м'ясна сировина становить не менше 50 відсотків [1].

У процесі розроблення, прийняття та перевірки нормативно-правових актів, стандартів та інших нормативних документів на м'ясо, м'ясну сировину і м'ясні продукти, а також внесення змін до них необхідно враховувати такі вимоги:

- забороняється використання у м'ясних продуктах вищого сорту м'яса механічного обвалювання (дообвалювання), білкових стабілізаторів, шкурки свинячої, крохмалю харчового, борошна рослинного, круп'яних продуктів, продуктів із сої та її похідних, а також харчових добавок (крім нітриту натрію, аскорбінової кислоти, аскорбінату натрію, фосфатів) та сумішей прянощів, до складу яких входять харчові добавки;

- забороняється використання у м'ясних продуктах дитячого та дієтичного харчування м'яса механічного обвалювання (дообвалювання), білкових стабілізаторів, шкурки свинячої, продуктів із сої та її похідних, а також харчових добавок (крім нітриту натрію, аскорбінової кислоти, аскорбінату натрію) та сумішей прянощів, до складу яких входять харчові добавки;

- дозволяється використання м'яса механічного обвалювання, шкурки свинячої, крохмалю харчового, борошна рослинного, круп'яних продуктів, продуктів із сої та її похідни (у гідратованому вигляді), харчових добавок, а також сумішей прянощів, до складу яких входять харчові добавки, за умови, що їх загальна кількість не перевищує в рецептурах м'ясних продуктів першого сорту 30 відсотків від загальної маси сировини, зокрема, м'яса механічного обвалювання 10 відсотків, другого сорту відповідно 40 і 20 відсотків, третього сорту відповідно 50 і 30 відсотків [2].

У 2010 р. намічено виробити 4 млн,т м'яса худоби і птиці (у живій масі). Оскільки основа галузі тваринництва - поголів'я худоби, свиней і птиці, яке протягом останніх років катастрофічне зменшилося, склалися вкрай важкі стартові (вихідні) позиції щодо виконання наміченої програми для переважної частини сільськогосподарських підприємств.

М'ясокомбінати реалізують готову м'ясну продукцію через такі маркетингові канали:

- міські ринки;

- фірмові магазини підприємств;

- видача співробітникам у рахунок оплати праці;

- за бартером.

Основною метою м'ясної галузі переробної промисловості є задоволення потреб населення у високоякісних м'ясних продуктах, розширення ассортименту продукції та впровадження ресурсозаощаджувальних технологій, спря- мованих на здешевлення продукції та вирішення проблеми збалансованого здорового харчування людини.

Близько 10 млрд. дол. - річний обсяг українського ринку м'яса у роздрібних цінах, 50% усіх поставок м'яса в Україні забезпечує приватний сектор, у 5 разів зменшилося поголів'я великої рогатої худоби за останні 20 років, на 100% забезпечать внутрішнє споживання курятини у 2009 році українські виробники.

Метою курсової роботи є закріплення та поглиблення знань, отриманих в процесі вивчення курсу «Економіка підприємства», на підставі засвоєння методів розрахунку економічної ефективності нововведень , в тому числі простих інвестиційних проектів, комерційних ідей та пропозицій.

Задачі курсової роботи - надбання навичок: розраховувати техніко економічні показники роботи підприємства; обґрунтовувати техніко економічну доцільність нововведень; розраховувати економічний ефект від реалізації нововведень; визначати зміну кількісних та якісних показників роботи підприємства за рахунок впровадження в роботу нововведень, які розроблені у роботі.

1 ХАРАКТЕРИСТИКА РИНКУ ТОВАРУ

Упродовж історії сучасної незалежної України доля виробництва худоби і птиці в структурі валової продукції сільського господарства мала тенденцію до скорочення. В 1990 р. в Україні вона становила 32,0%, а потім, до середини 1990-х рр., знизилась. У 2006 р. на неї припадало вже тільки 21% всієї валової продукції українського сільського господарства (в порівняних цінах 2005 р., млн. грн.) [3].

Зниження частки виробництва худоби і птиці відбувалося на фоні стрімкого скорочення виробництва всіх видів продукції тваринництва і більш помірного спаду виробництва в рослинництві. Згідно з офіційною статистикою, за роки незалежності значно знизився рівень рентабельності вирощування худоби і птиці. Він представлений на рис. 1.1. Фактично завдяки зростанню цін на яловичину і свинину, спостерігалось скорочення збитковості виробництва яловичини і зростання рентабельності виробництва свинини. По виробництву м'яса птиці рівень рентабельності почав зростати завдяки притоку у дану галузь інвестицій, що дозволили модернізувати підприємства, а також завдяки зростанню попиту і цін на продукцію.

Рис. 1.1. Рівень рентабельності виробництва м'яса в Україні

Зниження рентабельності вирощування сільськогосподарськими підприємствами худоби і птиці змусило їх скоротити даний вид діяльності, що призвело до суттєвого скорочення поголів'я сільськогосподарських тварин в Україні.

Проблеми економічного характеру, що виникли в 1990-х рр. перед великими сільськогосподарськими підприємствами, змусили їх позбавлятися від збиткових видів діяльності, до яких належало і вирощування худоби. Водночас сільське населення, борючись за своє існування, збільшило поголів'я худоби і птиці. Таким чином, за 1990-і рр. в Україні склалася структура поголів'я за типами господарств, повністю відмінна від розвинених країн, тобто основна маса вирощуваної худоби і птиці знаходилася на подвір'ях населення.

Якщо в 1990 р. 86% поголів'я худоби було зосереджено у великих сільськогосподарських підприємствах і 14% в господарствах населення, то до 2009 р. структура корінним чином змінилася. На перші припадало 34%, а на другі - 66%. Аналогічно щодо поголів'я свиней: сільськогосподарські підприємства - 72% в 1990 р. і 39% в 2009 р., господарства населення - 28% і 61%. Поголів'я птиці: сільськогосподарські підприємства - 56% в 1990 р. і 45% в 2009 р., господарства населення - 44,0% і 55%.

Останніми роками у зв'язку із зростанням виробництва продукції з м'яса і збільшенням продажів на роздрібному ринку м'яса підвищується попит на великі партії м'ясної сировини належної якості з низькою собівартістю і високою безпекою для використання, що має на увазі отримання його від великотоварного виробника. Структура поголів'я сільськогосподарських тварин в Україні, так само як і структура виробництва м'яса, залишається такою ж, тобто з переважанням дрібнотоварного виробника - сільського населення країни [5].

Виробництво м'яса в Україні різко знизилося за минулі півтора десятиріччя внаслідок падіння рівня рентабельності вирощування худоби і птиці, скорочення поголів'я, встановлення нераціональної структури поголів'я, переходу до дрібнотоварного виробництва вищими витратами кормів на виробництво одиниці ваги за одиницю часу. У вартісних показниках вже до середини 1990-х рр. обсяг її випуску скоротився в 2,1 рази до 14,469 млрд. грн. порівняно з показником 1990 р. Після незначної тенденції до зростання, викликаної збільшенням забою худоби в 2001-2002 рр., спад виробництва продовжився. У 2009 р. даної продукції було вироблено на суму 19,9 млрд. грн., що в 2,3 рази менше показника 1990 р. і на 18% більше мінімального обсягу виробництва в 2000 р. Скорочення фізичного обсягу виробництва м'яса в забійній вазі представлене на рис.1.2.

Рис.1.2. Фізичний обсяг виробництва м'яса

За останні роки змінилася структура виробництва м'яса в Україні за його видами. Вона наведена у табл. 1.1. В останні роки виробництво яловичини різко скоротилося. Зростання виробництва припало лише на кілька років, коли спостерігалося зростання забою худоби. На жаль, поголів'я худоби стабільно скорочується і, скоріше за все, це продовжуватиметься найближчі 2-3 роки. Водночас прихід в птахівничу галузь нових господарів сприяв тому, що вперше в 2009 р. за обсягом виробництва даний вид м'яса посів перше місце в структурі виробництва м'яса в Україні [4].

Таблиця 1.1 - Структура виробництва м'яса в Україні

<...

Номенклатурні групи	Структура, %