Загальна класифікація управлінських рішень. Характеристика оцінок та принципи вирішення завдань ефективності вибору. Маркетингові дослідження фармацевтичної галузі України як специфічного об’єкту управління. Ефективність використання трудового потенціалу.
Краткое сожержание материала:

Размещено на

Магістерська робота

Обґрунтування прийняття ефективних управлінських рішень в умовах нестабільного зовнішнього середовища

Вступ

Одним з найбільш актуальних завдань сучасного розвитку економіки України є створення умов ефективного і динамічного переходу до ринкових відносин. При цьому дуже важливим є реорганізація надмірних форм концентрації і монополізації виробництва, удосконалювання організаційних формувань і структурних співвідношень, перегляд застарілих економічних зв'язків і методів керування.

У цих умовах особливої гостроти набуває необхідність розвитку підприємницької активності, діяльність підприємств і організацій, спрямована на споживача і кінцевий результат - прибуток.

Практичне рішення проблем, зв'язаних з необхідністю забезпечення нормальної роботи підприємства не тільки сьогодні, але й у перспективі, залежить від ступеня освоєння методологій і методів прийняття управлінських рішень. Особливу значимість дане питання здобуває в умовах нестабільності факторів зовнішнього середовища. Ціна прийнятих господарських рішень різко зростає. Від того, наскільки економічно грамотно приймаються рішення, залежить найчастіше саме існування фірми.

Керівництво підприємством здійснюється шляхом перетворення в життя вимог керівних документів, розпоряджень, наказів міністерства та вищестоящих керівників. Багатогранність сфери діяльності керівника вимагає організації чіткого управління підлеглими менеджерами. Основою управління є рішення керівника. Рішення приймаються керівником для організації виконання самих різноманітних завдань. Безумовно, головним в діяльності керівника (менеджера) є організація практичного виконання рішень, що приймаються. Але для того, щоб в практичній діяльності уникнути глибоких помилок, керівник (менеджер) повинен уміти приймати ефективні рішення.

Розумуючи вищеозначене ціллю магістерської роботи стало обґрунтування прийняття ефективного управлінського рішення в умовах нестабільного зовнішнього середовища.

Для реалізації мети роботи слід вирішити наступні задачі:

· провести теоретичне узагальнення терміну «управлінське рішення» з позиції класичного менеджменту;

· провести комплексні дослідження управління фармацевтичною галуззю як основного критерію прийняття ефективного управлінського рішення;

· провести маркетингові дослідження фармацевтичної галузі України як специфічного об'єкту управління;

· деталізувати міжнародні норми і стандарти управління фармацією в економічно розвинутих країнах;

· обгрунтувати прийняття ефективного управлінського рішення в умовах роздрібної аптечної мережі.

Розділ І. Теоретичне обґрунтування управлінського рішення як основної передумови ефективності підприємства

1.1 Загальна класифікація управлінських рішень

Багатогранність і складність виробничих, соціальних й інших факторів зовнішнього і внутрішнього середовища організації вимагають адекватних дій з боку органа керування фірмою. У цих умовах управлінські рішення можуть бути зовсім різними за формою, спрямованістю, глибиною і часом розробки, прийняттям, реалізацією. Деякі рішення суб'єкт керування приймає швидко, на основі наявного досвіду, інші - після ретельної математичної переробки й обґрунтування. У таких умовах упорядкування і класифікація управлінських рішень стає настійно необхідною.

Рішення можна класифікувати в такий спосіб (рис. 1.1):

за терміном дії -- оперативні (прийняті рішення реалізуються годинами, цілодобово, тижнями), стратегічні (реалізовані протягом декількох років» відповідно до прийнятого стратегічного плану) і тактичні (реалізуються протягом року);

за ступенем вимірності кожної координати цінності:

за розміром цінності, тобто числом різних координат, які необхідно враховувати при рішенні;

за ступенем невизначеності (повноти інформації) - рішення, прийняті в умовах визначеності, в умовах ризику (можливішої визначеності) і в умовах невизначеності;

за ступенем унікальності -- рутинні, нетворчі й унікальні (творчі);

за кількістю вирішувачів -- індивідуальні ЛПР і колективні (групові);

за типом застосовуваних критеріїв і часу (швидкості) вирішення завдань;

а) автоматичні рішення (прийнятті миттєво: питання - відповідь);

б) бліц -- рішення (прийняті протягом декількох хвилин);

в) експрес -- рішення -- приймаються протягом декількох годин;

г) лонгіровані рішення -- вироблення рішень протягом тижнів і місяців.

Метод проб і помилок -- процедура не дуже гнучка, але має наступні незаперечні переваги: простота і сильне стимулювання творчого рішення. Швидкодіючі ЕОМ дозволяють у даний час оперативно використовувати цей метод.

Звертання до авторитету -- розумний акт, коли вирішувач звертається до більш кваліфікованого фахівця за порадою, краще -- до декількох.

Більш точним (при вимірності завдань), звичайно ж, є математичний, у тому числі нормативний метод, евристичний і метод системного аналізу, що будуть розглянуті нижче.

При виборі рішень не виключаються також методи експертної оцінки.

Особливий інтерес для вибору рішення являє собою звертання до різних етичних систем, що одержали в даний час визнання багатьма авторитетами в галузі керування. Під етикою розуміється частина філософії, що досліджує норми для ухвалення рішення, особливо рішень про кінцеві цілі [36]. Вона допомагає створювати норми для судження про те, чи гарні дані цілі в якому-небудь розумному значенні. Певне значення мають критерії соціального плану, що також необхідно враховувати при прийнятті рішень. ЛПР не може не враховувати соціально-психологічну обстановку в колективі.

Вкрай невірно розглядати критерії рішення чи класи рішень як альтернативи чи як суперників. Неправильно також думати, начебто всяке рішення можна втиснути в одну оцінку класифікації, де нам буде зазначений найкращий метод вибору.

Мудрість у прийнятті гарних рішень полягає в обліку всіх категорій, і одні методи, при правильному застосуванні, доповнюють інші.

Слід зазначити також, що в керуванні при виробленні рішення можуть ставитися два завдання: вибір одного з альтернативних засобів для заданих цілей чи вибір однієї з альтернативних цілей, тому даний аспект буде розглянутий більш докладно трохи нижче.

У даному дослідженні ми орієнтувалися в основному на прийняття і реалізацію рішень, як правило, в умовах ризику і невизначеності з обліком комплексного системного підходу.

При цьому нами було передбачено розгляд наступних питань:

* підготовка до прийняття управлінських рішень, їхня оцінка;.

процес вироблення рішень з різним ступенем невизначеності при альтернативності варіантів;

прийняття управлінських рішень і їхнє обґрунтування;

методи вирішення управлінських завдань;

комплексні оцінки розроблених і реалізованих заходів;

* методи і методологія творчої праці при виробленні рішень. Розгляд перерахованих питань навіть у дуже докладному викладі далеко не вичерпує весь, арсенал методів, прийомів і підходів, застосовуваних у теорії і практиці рішень, так само, як і їхня класифікація. Усе залежить від поставленої мети, що ставлять перед собою дослідники, аналітики і практики на виробництві.

Ясне формулювання загальноприйнятих цілей є однією з гарантій успішного вибору. Перший крок до досягнення цього стану полягає в тім, щоб зробити мету цілком визначеним шляхом викладу її у письмовому вигляді. При цьому необхідно пам'ятати, що мета може бути наведена досить виразно, але бути одночасно і помилковою. Проте їхнє явне перерахування є першим і важливим кроком.

Потім необхідно перевірити, чи перерахована кожна мета. Хоча повноту, майже завжди, складно довести. До неї необхідно прагнути для того, щоб падалі не виникли несподівані наслідки. Коли перелік існує, його можна оцінити.

Процес оцінки цілей являє собою операцію, в результаті якої у вихідному переліку залишається тільки мета, справді важлива і що задовольняє вимоги гарної постановки.

Оскільки усі виміри і розрахунки виробляються з тим чи іншим ступенем точності, то на практиці щирі значення початкових умов будуть звичайно трохи відрізнятися з розрахунковими. Крім того, система (показники) у процесі досягнення запланованих цілей може піддатися незначним випадковим впливам, по врахованим при розрахунку, що теж еквівалентно зміні початкових умов. І, нарешті, показники можуть піддаватися серйозним впливам дестабілізуючих факторів зовнішнього середовища. Це відбувається по тій природній причині, що організація, по суті, є відкритою системою з властивим їй сприйняттям тиску оточення. При роботі з цілями необхідно поставити наступні запитання:

У яких галузях, видах діяльності ще не поставлена мета?

На якій стадії планування дій необхідно зайнятися розробкою даної мети?

Чи досить гнучкими є сформовані цілі?

Що необхідно врахувати і зробити, щоб мета стала більш гнучкою?

Коли перелік цілей уточн...