Персонал підприємства
Персонал (трудові ресурси) підприємства — це сукупність постійних працівників, які мають необхідну професійну підготовку і досвід практичної роботи (діяльності).Кадри — найчастіше це певна сукупність працівників даного підприємства, які мають достатньо високий рівень кваліфікації і значний стаж роботи.Трудовий потенціал — потенціал (можливість діяльності) усієї сукупності працівників з урахуванням не тільки кількісних, а й якісних характеристик, тобто рівня освіти, ділових якостей тощо. Класифікація всього персоналу, спеціалістів і робітників підприємстваСтруктура персоналу підприємства — відносне (процентне співвідношення окремих категорій персоналу в межах його загальної чисельності.Загальні тенденції щодо зміни структури персоналу виробничої сфери:інтенсивний перерозподіл працівників із промислового та аграрного секторів економіки в інформаційну сферу і сферу обслуговування населення; підвищення питомої ваги допоміжної розумової праці; збільшення попиту на кваліфіковану робочу силу і зменшення та некваліфікованої праці у зв'язку з об'єктивним зростанням інтелектуалізації процесів виробництва й управління; розширення масштабів відтворення кваліфікованих працівників відповідно до сучасних вимог соціальне орієнтованої економіки. Типова структура персоналу підприємств індустріального сектору УкраїниПриблизна чисельність персоналу в розрахунковому році визначається з використанням методу коректування базової чисельності за формулоюЧр(пл) — чисельність промислово-виробничого персоналу, що необхідна для забезпечення обсягу виробництва у розрахунковому році, осіб;Чб(о) — базова (очікувана) чисельність персоналу, осіб;V — запланований темп зростання обсягу виробництва продукції, %;Ч — сумарна зміна чисельності персоналу в результаті чинникових розрахунків можливого зростання продуктивності праці, осіб;Точнішим є метод розрахунку планової чисельності персоналу на основі повної трудомісткості виготовлення продукції. Для цього використовується формула — повна трудомісткість виробничої програми планового (розрахункового) року, яка включає технологічну трудомісткість, а також трудомісткість обслуговування та управління виробництвом, нормо-год.;Трп — розрахунковий ефективний (дійсний) фонд часу одного робітника на рік, год.;kвн — очікуваний середній коефіцієнт виконання норм робітниками у розрахунковому році.Чисельність основних робітників на нормованих роботах Чнр розраховується за формулоюn — кількість видів виготовлюваних виробів;ti —планова (нормативна) трудомісткість одиниці i-го виду виробів, нормо-год;mi — кількість виробів i-го виду, од.Чисельність основних робітників, зайнятих на ненормованих роботах (Чннр ), визначається за нормами обслуговування з використанням формулиm0 — кількість об'єктів (агрегатів), що обслуговуються; nрз — кількість робочих змін на добу;Ноб— норма обслуговування одного агрегату, кількість об'єктів у розрахунку на одного робітника.Чисельність допоміжних робітників, для яких неможливо встановити норми обслуговування і розрахувати трудомісткість робіт (Чдр), визначається за формулоюnрм — кількість робочих місць.Чисельність керівників, спеціалістів і службовців розраховується, як правило, згідно з типовими штатами (штатними розкладами). Дозволяється застосування методу прямого нормування, якщо дані про трудомісткість управління є вірогідними, або методу нормування управлінського персоналу з використанням кореляційної залежності.Оцінка персоналу — цілеспрямоване порівняння певних характеристик (професійно-кваліфікаційного рівня, ділових якостей, результатів праці) працівників з відповідними параметрами, вимогами, етапами.Можливі види оцінки: самооцінка, зовнішня оцінка.• Самооцінка здійснюється самим працівником і базується на власному уявленні про цілі життя й трудової діяльності, допустимі та заборонені способи їх досягнення, на певних моральних поняттях (обов'язок, сумління, честь, відданість ділу тощо).• Зовнішня оцінка — оцінка діяльності працівника трудовим колективом, керівниками, безпосередніми споживачами продуктів праці.Основні функції оцінки персоналу: орієнтувальна, стимулювала.• Орієнтувальна функція полягає в тому, що кожний працівник за допомогою самооцінки та суспільної оцінки усвідомлює себе, свій стан і поведінку, одержує можливість визначити напрямки і способи дальшої діяльності.• Стимулювальна функція виявляється в тому, що вона, породжуючи в працівникові переживання успіху чи невдачі І підтверджуючи правильність або помилковість поведінки, спонукає його до діяльності в потрібному напрямку.Оцінка персоналу має базуватися на принципах:• об'єктивності;• всебічності;• обов'язковості;• систематичності (постійності).Напрями використання оцінки персоналу:• підбір і розстановка нових працівників;• прогнозування просування працівників по службі та планування їх кар'єри;• раціоналізація прийомів і методів роботи, управлінських процедур;• побудова ефективної системи мотивації праці;• оці...
Другие файлы:
Персонал підприємства та мотивація праці
Персонал підприємства як провідний мобілізуючий фактор виробництва. Поняття, класифікація і структура персоналу. Планування чисельності працівників. М...
Персонал підприємства: питання формування і шляхи підвищення результативності використання
Сутність, класифікація та структура персоналу сучасного підприємства. Сутність та показники продуктивності праці та чинники, які впливають на її зміни...
Персонал підприємства та ефективність його використання
Сутність, класифікація, структура персоналу підприємства, особливості його формування, планування, показники ефективного використання та розвиток. Про...
Зарубіжний досвід матеріального та нематеріального стимулювання персоналу
В умовах ринкової економіки відносини між персоналом підприємства і його керівництвом будуються на новій основі. Мета керівництва - успіх на ринку і,...
Поняття про підприємство та основи його організації. Персонал підприємства. Оплата праці. Ціноутворення
Підприємство як особлива форма організації підприємства. Класифікація, структура, облік, оцінка основних фондів. Нормування оборотних засобів. Поняття...
