Технологічна політика ТНК

Сутність та зміст технологічної політики транснаціональних корпорацій. Концепція інтернаціоналізації технологічної політики. Організаційні структури науково-технічного розвитку ТНК. Проблеми впровадження інновацій та управління інноваційними ризиками.
Краткое сожержание материала:

42

Размещено на

Технологічна політика ТНК

ЗМІСТ

транснаціональний корпорація інноваційний технологічний

ВСТУП

РОЗДІЛ І. Теоретико-методологічні засади технологічної політики ТНК

1.1 Сутність та зміст технологічної політики ТНК

1.2 Концепція інтернаціоналізації технологічної політики ТНК

1.3 Міжнародна передача технологій як форма технологічної політики ТНК

РОЗДІЛ ІІ. Особливості сучасного технологічного розвитку ТНК

2.1 Організаційні структури науково-технічного розвитку ТНК

2.2 Стратегії інноваційного розвитку ТНК

2.3 Теоретичні основи управління інноваційними ризиками

РОЗДІЛ ІІІ. Сучасний стан і проблеми впровадження інновацій у ТНК

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ВСТУП

Протягом ХХІ століття визначальним фактором, який забезпечить стале економічне зростання, підтримання екологічного балансу на планеті та соціального добробуту, буде розвиток науки та прогресивних технологій.

Актуальність теми. Частка НТП, яка міститься сьогодні в інноваційних товарах та послугах, у сфері освіти, в організації промислового виробництва становить до 85-90 % приросту ВВП у високорозвинених державах світу. Далеко не останню роль в їхньому технологічному розвитку відіграють транснаціональні корпорації, які, маючи свої філіали і відділення у багатьох розвинених державах, а також, країнах, що розвиваються, мають високі можливості із залучення коштів для ведення науково-дослідницької діяльності, наймання висококваліфікованих кадрів, здійснення маркетингової політики тощо. В результаті цієї діяльності ми отримуємо якісно новий продукт, що відповідає нашим потребам, запитам і сучасній ринковій ситуації. Залежно від багатьох факторів, цей продукт ми називаємо нововведенням або інновацією. Отже, актуальним завданням є вивчення цього продукту, а також стратегій його виготовлення і просування на ринок.

Мета цієї роботи - визначити сутність, риси і завдання технологічної політики транснаціональних корпорацій.

Завдання курсової роботи - розглянути проблеми технологічної політики на сучасному етапі, проаналізувати інноваційні стратегії ТНК й охарактеризувати ризики, з якими компанії можуть зіштовхнутися під час реалізації своєї технологічної політики, а також розглянути інноваційну політику ТНК на прикладі конкретних корпорацій.

Об'єкт дослідження - технологічна політика та інноваційні стратегії транснаціональних корпорацій.

Предмет дослідження - транснаціональні корпорації промислової, харчової та аерокосмічної галузей.

Методи дослідження: описовий, порівняльний.

РОЗДІЛ І. Теоретико-методологічні засади технологічної політики ТНК

1.1 Сутність та зміст технологічної політики ТНК

Утримання своїх позицій на міжнародних ринках транснаціональними корпораціями неможливе без впровадження нових технологій, спрямованих на розвиток їх конкурентних переваг як у напрямі зменшення витрат, так і в напрямі додавання цінностей продукції, послугам. Лінійне керівництво компаніями далеко не завжди забезпечує розробку та ефективну реалізацію належної технологічної політики. Адже управління науково-технічним розвитком міжнародних корпорацій не існує окремо від менеджменту, а повинно «вбудовуватись» у всі його функції, починаючи зі стратегії і закінчуючи контролем.

Науково-технічний розвиток у світі в цілому і в конкретних корпораціях зокрема відбувається нерівномірно, своєрідними хвилями, що переходять з однієї галузі в інші. Часто доводиться очікувати чимало років, поки та чи інша науково-технічна розробка починає давати віддачу. Тому звичайні інструменти міжнародного менеджменту як регулярної діяльності, розрахованої на ритмічні процеси, неспроможні забезпечити ефективну технологічну політику. Так, підрозділи, що займаються науковими дослідженнями і конструкторськими розробками, часто не вписуються в структуру міжнародної компанії. [18, c.273]

У процесі планування витрати на технологічний розвиток корпорації легко «усуваються» з бюджетів, оскільки не дають короткострокових результатів.

Кожна технологія має свій життєвий цикл, альтернативні підходи, різний ступінь державного контролю та регулювання. З іншого боку, технологічний розвиток по-різному вписується в систему конкретної міжнародної корпорації. Усе це зумовлює виокремлення системи управління технологічним розвитком корпорації як базовою передумовою посилення її конкурентоспроможності. При цьому міжнародні менеджери прагнуть у своїй діяльності використати переваги міжнародної кооперації та національні відмінності в нарощуванні і використанні конкурентних переваг корпорації.

Сучасне ринкове середовище характеризується тим, що технології, безперервно розвиваючись, змінюють ринок, формуючи нові потреби і видозмінюючи зв'язані технологічні ланцюги. Не дивно, що ринок інтелектуальної власності відіграє дедалі важливішу роль у розвитку бізнесу взагалі і міжнародного особливо. У сучасному міжнародному оточенні спроможність компанії до технологічних нововведень стає основним джерелом її конкурентоспроможності. [15, c.20]

Технологічна політика підприємства або організації - це набір принципів і дій (спосіб діяльності), на підставі якого вибираються, розробляються і впроваджуються нові продукти і технологічні процеси. Можна виділити наступні основні завдання технологічної політики фірми:

1) моніторинг науково-дослідних досягнень у світі, а також загальних технологічних тенденцій;

2) стимулювання постійного підвищення освітнього і кваліфікаційного рівня персоналу компанії;

3) визначення факторів, що сприяють інноваціям (нововведенням);

4) формування організаційної структури підприємства, найсприятливішої для здійснення безперервного інноваційного процесу, забезпечення мотивації персоналу;

5) координація і досягнення узгодженості дій різних підрозділів компанії по проведенню НДДКР (науково-технічних досліджень і дослідно-конструкторських розробок). [18, c.274]

1.2 Концепція інтернаціоналізації технологічної політики ТНК

Необхідність здійснення сильної технологічної політики особливо стосується роботи багатонаціональних корпорацій.

Сьогодні найбільш життєздатними є вже не ті компанії, які бачать конкурентні переваги в розширенні масштабів своєї діяльності або у вмілому використанні недосконалості конкуренції на світових ринках праці, капіталів, матеріальних ресурсів -- значимість таких переваг зменшується згодом. У більшості галузей ТНК більше не можуть конкурувати лише з деяким числом національних компаній, вони змушені конкурувати з іншими гігантами, що мають аналогічні переваги географічної диверсифікованості. У таких умовах дійсно передові компанії -- це ті, які в змозі уважно відслідковувати всі ринкові й технологічні тенденції, творчо реагувати на ті можливості й загрози, які ці тенденції несуть у собі, постійно генерувати нові ідеї й продукти та швидко і ефективно використовувати їх з урахуванням глобального масштабу. Проте компанії, нечутливі до технологічних змін або повільні, стають жертвою зростаючих витрат на НДДКР, розмивання відмінностей у рівнях технологічного розвитку між країнами та життєвого циклу продуктів, що скорочується. [2, c.100]

Технологічна політика слугує двоєдиній глобальній цілі фірми: по-перше, знизити ризики і вижити, по-друге, підвищити ефективність власної діяльності, стати більш прибутковою. Інтернаціоналізація НДДКР також спрямована на досягнення цієї цілі шляхом створення цілого ряду переваг:

* інтернаціоналізація НДДКР полегшує доступ до дефіцитних ресурсів. Перенесення досліджень і розробок у центри розвитку науки й техніки (такі, як Силіконова долина в Каліфорнії, США) дозволяє компанії увесь час бути в курсі, що відбувається на передньому краю науки й техніки, у найкоротший термін одержувати необхідну інформацію й залучати до співробітництва потрібних людей. Інший аргумент на користь інтернаціоналізації НДДКР -- надання в деяких країнах (наприклад, в Австралії) субсидій і пільг при проведенні подібних робіт, а також доступ на місцевий ринок венчурного капіталу;

* інтернаціоналізація НДДКР наближає компанію до її споживачів. Це особливо важливо, якщо фірма дотримується політики продуктової диференціації, націлена на максимальну відповідність свого продукту вимогам місцевих споживачів. Крім того, розміщення розроблювачів за кордоном може сприяти зниженню витрат на виготовлення продукції за рахунок створення низьковитратних моделей, що враховують специфічні можливості країни, у якій розробляється продукт;

* ще одним істотним результатом розміщення науково-дослідного центру в країні споживання є полегшення доступу до ринку. Тут треба відзначити такі аргументи, як необхідність дотримання місцевих стандартів, слідування національній економічній і науково-технічній політиці, створення іміджу «своєї», місцевої фірми, підвищення престижу;

* інтернаціоналізація найчастіше здійснюється з метою зниження витрат і ризиків, для чого НДДКР переносяться в країни з найменшою вартістю робочої сили (наприклад, передача розробки програмного продукту з Великобританії в постсоціалістичні країни, а інженерних розробок - у Великобританію з Німечч...