Сучасні тенденції формування світової фінансової архітектури

Поняття, сутність, формування, інструменти, сучасний стан, фактори розвитку, сучасні проблеми глобальної фінансової архітектури. Напрями реструктуризації фінансової системи України. Передумови формування банкоцентричної моделі фінансової системи України.
Краткое сожержание материала:

Размещено на

Сучасні тенденції формування світової фінансової архітектури

ЗМІСТ

ВСТУП

1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ ГЛОБАЛЬНОЇ ФІНАНСОВОЇ АРХІТЕКТУРИ

1.1 Поняття та сутність глобальної фінансової архітектури

1.2 Становлення та формування глобальної фінансової архітектури

1.3 Інструменти глобальної фінансової архітектури

2. ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ ГЛОБАЛЬНОЇ ФІНАНСОВОЇ АРХІТЕКТУРИ

2.1 Сучасний стан глобальної фінансової архітектури

2.2 Фактори розвитку глобальної фінансової архітектури

2.3 Сучасні проблеми глобальної фінансової архітектури

3. РЕФОРМА ФІНАНСОВОЇ АРХІТЕКТУРИ УКРАЇНИ В КОНТЕКСТІ ГЛОБАЛЬНИХ ЗМІН

3.1 Напрями реструктуризації фінансової системи України

3.2 Передумови формування банкоцентричної моделі фінансової системи України

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ВСТУП

У вітчизняній та зарубіжній фінансово-економічній літературі бракує ґрунтовних наукових комплексних досліджень щодо функціонування світового фінансового середовища та формування світової й національної фінансової архітектури в умовах глобалізації. Більшість робіт висвітлює лише, окремі аспекти досліджуваної проблематики, такі як функціонування фінансових ринків, рух капіталу, проблеми координування валютних співвідношень, золотовалютних резервів, ліквідності чи функціонування міжнародних фірм, транснаціональних банків, злиття та укрупнення капіталів, роль світових фінансових організацій. Практично відсутні наукові розробки, які б аналізували комплексно механізм функціонування усіх складових світової фінансової системи з урахуванням трансформаційних змін, що проходять у зв'язку із глобалізацією. Саме тому, з урахуванням вимог сучасного етапу, вкрай необхідною є активізація теоретичних та прикладних досліджень щодо проблем сучасної парадигми світової фінансової системи.

Міжнародний рух капіталу в глобальному економічному просторі є визначальною рисою сучасного світового розвитку. Світова фінансова система постійно змінюється та характеризується на сучасному етапі високим рівнем мобільності капіталу, що обумовлено посиленням взаємозалежності національних фінансових ринків, зростанням ролі інформаційних технологій, появою нових учасників та фінансових інструментів, лібералізацією руху потоків міжнародного капіталу та створенням нової глобальної економіки.

Зростання обсягів та видів фінансових інструментів, що привело до появи внутрішніх самостійних джерел розвитку фінансового ринку, з одного боку, та стійка динаміка країн розвинутої економіки, з іншого, знайшли відображення в зростанні активів світової фінансової системи та необхідності появи нового терміну «фінансова глобалізація», яку слід розглядати як взаємозалежність різних секторів ринку капіталу, що характеризується формуванням, акумулюванням та використанням фінансових ресурсів в умовах зростаючої масштабності, відкритості, диверсифікації, лібералізації та інтеграції міжнародних потоків у світовому економічному просторі.

Дослідженню проблем глобальної трансформації світового фінансового ринку присвячено роботи російських та вітчизняних вчених: С. Боринця, Л. Руденко-Сударєвої, Л. Красавіної, З. Луцишин, Ю. Макогона, О. Мозгового, О. Рогача, А. Поручника, В. Сіденка, А. Філіпенка, а також західних вчених П. Аллена, Е. Долана, Т. Коха, М. Портера, Дж. Тобіна, І. Фішера та інших.

Метою дослідження є удосконалення сучасної фінансової архітектури.

Завданнями дослідження є:

• - дослідження поняття та сутності глобальної фінансової архітектури;
• - вивчення становлення та формування глобальної фінансової архітектури;
• - узагальнення інструментів глобальної фінансової архітектури;
• - аналіз сучасного стану глобальної фінансової архітектури;
• - систематизація факторів розвитку глобальної фінансової архітектури;
• - аналіз напрямів реструктуризації фінансової системи України;
• - виділення передумов формування банкоцентричної моделі фінансової системи України.

Об'єктом дослідження є глобальна фінансова архітектура. Предметом дослідження є місце України у системі сучасної фінансової архітектури.

Інформаційною базою дослідження є праці вітчизняних та закордонних науковців у сфері формування та трансформації сучасної глобальної фінансової архітектури. В ході дослідження було використано загальнонаукові (дедукції, індукції, узагальнення, систематизації) та спеціально наукові методи (табличний, графічний, статистичний).

1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ ГЛОБАЛЬНОЇ ФІНАНСОВОЇ АРХІТЕКТУРИ

1.1 Поняття та сутність глобальної фінансової архітектури

В умовах нинішньої фінансової кризи серед провідних фінансистів і науковців світу все частіше лунає думка про те, що існуюча світова фінансова архітектура не відповідає сучасним вимогам і потребує коригування. З огляду на це необхідно уточнити зміст і концептуальні засади побудови нової світової фінансової архітектури в контексті останніх дискусій, що відбуваються на міждержавному рівні, а також можливі наслідки та виклики для України.

Термін “світова фінансова архітектура” з'явився у 1990-х роках в умовах посилення кризових явищ і необхідності підвищення ефективності контролю за ситуацією на фінансових ринках.

Світова (міжнародна) фінансова архітектура - це сукупність визнаних міжнародних стандартів і принципів функціонування фінансового сектору, а також засобів діагностики його ефективності. Йдеться насамперед про низку правил, які використовують для оцінки стабільності фінансових ринків та їх секторів.

Вперше термін “фінансова архітектура” був озвучений під час виступу президента США Б.Клінтона в Нью-Йоркській раді із зовнішніх зв'язків (New York's Council on Foreign Relations ) у вересні 1998 року. Тоді він закликав країни Великої сімки адаптувати міжнародну фінансову архітектуру до XXI століття. Майже тоді ж сценарій реформування світового валютного порядку був викладений міністром фінансів Великобританії Г.Брау ном у статтях “Нова глобальна фінансова архітектура” (до речі, стаття Дж.Сороса під такою ж назвою була опублікована в “Вопросах экономики” наприкінці 2000 року) і “Будівництво міцної світової фінансової системи”.

“Тепер ми, - зазначав Г.Браун, - вступили в еру взаємозалежних і рухомих ринків капіталу. Окремі економіки вже не можуть бути осторонь масивних стрімких і інколи дестабілізуючих глобальних фінансових потоків. Природно, ми повинні дати відповідь цьому новому виклику, нам потрібна нова фінансова архітектура і реформа як на національному, так і на глобальному рівнях… Нова фінансова архітектура, що пропонується нами, - це кодекси поведінки, новий глобальний регулятор і міжнародний меморандум розуміння, що чітко визначає відповідальність за попередження і врегулювання криз… Мова не йде про нові інститути, а про те, як ми поводимося у взаємозалежному світі, як дотримуємося дисципліни... Ключовим викликом, який стоїть перед нами…, є створення нових правил гри, які за допомогою підвищення кредитоспроможності та довіри інвесторів сприяють стабільності й процвітанню”[65].

Р.Д.Джомеїн пропонує відрізняти світову фінансову архітектуру від більш загального поняття “множини правил і процедур, за допомогою яких здійснюються міжнародні фінансові трансакції”, що більше підходить для визначення світової фінансової системи. Він зауважує також, що “корисніше визначати міжнародну фінансову архітектуру як механізми і структури, за допомогою яких ці правила і процедури встановлюються: це комплекс інституціональних організацій, які визначають, хто приймає (правила), які, коли і як”[16, c.19].

Розуміють під “архітектурою” і різні установи, ринки та ті практичні заходи, яких вживають уряди, підприємці й окремі особи у процесі економічної та фінансової діяльності [57].

Тобто світова фінансова архітектура становить [62]:

1) сукупність певних процедур регулювання фінансових ринків та фінансових установ (наприклад, розробка відповідних стандартів і правил - облікових процедур, порядку банкрутства фінансових установ, контролю за ефективністю менеджменту, валютної та фіскальної політики тощо);

2) моніторинг ефективності застосування загальновизнаних міжнародних правил тією чи іншою країною.

Одним із важливих чинників процесу глобалізації світових фінансів стало посилення інтеграції національних ринків грошей та капіталу, прискорення темпів якої спричиняє появу глобальної фінансової архітектури. Формування ж і еволюціонування останньої зумовлює стрімке зростання фінансових потоків, істотне збільшення масштабів переливу капіталу між країнами, велетенське розширення міжнародних кредитних та фондових ринків.

Останнім часом дедалі більше експертів схиляється до думки, що за умов зменшення домінування США в світовій економіці і американського долара - в міжнародних розрахунках; зростання ролі країн, що розвиваються; формування міжнародних фінансових ринків; втрати належного контролю за фінансовими інститутами на національному рівні; хаотично-плаваючої структуризації та оновлення існуючої фінансової архітектури остання тяжіє до трансформації з перетворенням на нову (координуючу), за якої фінансові інституції мають формувати і реалізовувати на міжнародному рівні спільну стратегію з урегулювання та координації функціонування й розвитку світового фінансового ринку.

<...