Механізми валютної інтеграції у світі

Дослідження економічної сутності та передумов валютної інтеграції. Аналіз та оцінка сучасних тенденцій розвитку регіональних інтеграційних об’єднань Європи. Економіка "локомотивів" ЄС до та після інтеграції. Шляхи регіональної взаємодії у валютній сфері.
Краткое сожержание материала:

Размещено на

Размещено на

ВСТУП

Світова економіка на рубежі XX -- XXI століть вступила в якісно новий етап інтернаціоналізації господарського життя, пов'язаний з процесом глобалізації у сфері фінансів. Відбуваються глибокі зміни у змісті та формах розвитку всієї системи світо господарських зв'язків, включаючи інтеграційні процеси в валютно-фінансовій сфері.

Валютна інтеграція виступає основою формування економічного та валютного поліцентризму в системі світо господарських відносин. Темпи перетворення доллароцентрістской моделі світової валютної системи в біполярну світову валютну систему в чому обумовлені інтенсивністю і масштабами інтернаціоналізації євро, тобто його реальної здатністю виконувати функцію світових грошей в офіційному і в приватному міжнародному обороті. З урахуванням нових тенденцій у системі світо господарських зв'язків особливо важливо всебічно дослідити сучасні аспекти теорії і практики європейської валютної інтеграції з акцентом на аналіз проблем і перспектив функціонування європейського Економічного і валютного союзу (ЕВС) і євро.

Метою цієї роботи є характеристика та оцінка перспектив розвитку валютної інтеграції в ЄС.

Для досягнення поставленої мети в курсової роботі вирішуються наступні завдання:

-- дослідження економічної сутності, змісту та передумов валютної інтеграції;

-- вивчення теорій валютної інтеграції;

-- оцінка відповідності країн ЄС Маастрихтським критеріям;

-- оцінка економічного розвитку найпотужніших стран ЄС;

-- аналіз та оцінка сучасних тенденцій розвитку регіональних інтеграційних об'єднань Європи.

Предметом дослідження є комплекс відносин, пов'язаних з валютною інтеграцією в Євросоюзі в умовах глобалізації та розвиток валютної інтеграції в Євросоюзі. Об'єктом Дослідження є процес міжнародної валютної інтеграції.

Теоретичну та методологічну базу курсової роботи становлять фундаментальні положення сучасної економічної теорії. В роботі застосовувався діалектичний метод, функціональний, порівняльний, структурний, інституційний та історичний підходи, економетричний аналіз часових рядів.

Рішення конкретних кількісних і якісних завдань здійснювалося за допомогою побудови класифікацій, статистичних і графічних методів аналізу.

У процесі розробки теми використовувалися роботи провідних російських, українських і зарубіжних економістів, що розкривають передумови розвитку інтеграційних процесів, закономірності валютної інтеграції, роль різних аспектів грошово-кредитної і валютної політики ЄС в умовах зростаючої фінансової глобалізації.



РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ВАЛЮТНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ

1.1 Сутність валютної інтеграції

Інтеграція (від лат. Integrum -- ціле; лат. Integratio -- відновлення, поповнення) -- згуртування, об'єднання політичних, економічних, державних і громадських структур в рамках регіону, країни, світу.

Економічна інтеграція -- процес розвитку стійких взаємозв'язків сусідніх держав, що веде до їх поступового економічного злиття, заснований на проведенні цими країнами узгодженої міждержавної економіки і політики.

Багатофакторність загальноекономічної інтеграції створює базис для структуризації феномена інтеграції у вигляді сукупності форм і стадій, однією з останніх форм якої є валютна інтеграція.

Валютна інтеграція на якому етапі веде за собою створення єдиного економічного простору між країнами. Єдиний економічний простір створюється за схемою, яка типова для будь-якого інтеграційного об'єднання. На сучасному етапі економічного розвитку виділяють наступні форми економічної інтеграції (з посиленням інтеграції до кінця списку):

-- преференційна зона;

-- зона вільної торгівлі;

-- митний союз;

-- загальний ринок;

-- економічний союз;

-- економічний та валютний союз.

У більш широкому сенсі, під валютної інтеграцією можна розуміти співпрацю країн у сфері міжнародної торгівлі та фінансів, яке покликане зменшити або зняти економічні бар'єри між країнами-учасницями угоди, підвищити конкурентоспроможність їхніх виробників, зміцнити валютно-фінансову систему і забезпечити економічне зростання. Інтеграція в валютно-фінансовій сфері потрібна також тому, що у країн, що вступають в інтеграційний процес, є певні цілі, реалізувати які поодинці незмірно складніше, ніж зробити це на колективній основі, спільними зусиллями.
Зазвичай виділяють такі основні цілі валютної інтеграції:

-- зміцнення позицій національних валют;

— створення ємних фінансових ринків з повним набором інструментів, притаманних ринків високорозвинених країн;

-- отримання гідного місця у світовій валютно-фінансовій системі.

В сучасних умовах валютна інтеграція -- ефективний засіб зміцнити національні грошові одиниці в умовах жорстокої конкуренції між валютами (на зовнішніх і на внутрішніх ринках) і самовідтворюється валютної асиметрії. Валютна інтеграція дозволяє:

-- підвищити ступінь інтернаціоналізації національних валют;

-- змінити механізм курсоутворення;

-- згладити курсові коливання;

-- захистити до певних меж внутрішнє фінансовий простір об'єднання від перепадів міжнародної кон'юнктури і від конкуренції ззовні, тобто нейтралізувати негативні наслідки загальної лібералізації.

Отже, можна зробити висновок про те, що лише інтеграція на основі створення валютного союзу, що заміняє національні грошові одиниці, по типу ЄС, дозволить країнам-учасницям зберегти суверенітет у валютній сфері та впливати на розробку і проведення грошово-кредитної політики в регіоні. Але дана політика може проводитися країнами, які досягли високого рівня економічного розвитку.

В іншому випадку, з метою ефективної інтеграції в світову валютну систему, в умовах слабкості національної економіки, що виражається у високих темпах інфляції, падінні курсу валюти, доцільно використовувати інші форми валютних об'єднань.

Характерно, що в даний час створювати абсолютно стійкі світові кредитні гроші не можуть навіть самі економічно сильне країни внаслідок виникаючих і часто загострюються міждержавних розбіжностей. Існує прагнення країн до утворення валютних систем (валютних союзів) і регіональних кредитних (резервних) грошей на противагу американському долару. При цьому валютні союзи характеризуються наявністю спільної валюти або твердо фіксованих обмінних курсів валют країн-учасниць без яких би то ні було допустимих меж коливань між ними, а також безумовним зобов'язанням підтримувати конвертованість своїх валют [1, с.234].

Поляризація світової валютної сфери, приходить на зміну моновалютного системі дозволяє зробити висновок про перехід світової валютної системи на наступний етап розвитку, який буде характеризуватися паралельним зверненням кількох світових валют, що привнесе стабільність в світову економіку, так як моновалютного підвищує курсові та політичні ризики.

В.Р. Євстигнєєв дотримується ж, кілька інших принципів щодо економічної інтеграції та валютної інтеграції зокрема, і стверджує, що при завершенні формування кожного інтеграційного механізму інші механізми не виростають з нього, як виростали б стадії «єдиного закономірного процесу, негативні стимули, тобто стимули повернення до менш інтегрованим формам, наростають експоненціально в міру завершення будівництва кожного специфічного інтеграційного механізму. Особливо це відноситься до валютно-фінансової інтеграції, валютний союз не виростає з інтеграції фінансових ринків, а інституційна форма єдиної грошової системи не виростає, в свою чергу, з менш жорстких елементів валютного союзу. Навпаки, розвиток кожної форми фінансової інтеграції знижує практичну вірогідність розвитку нових її форм» [12].

Що ж потрібно для того, щоб перевірити (верифікувати) теорію розвитку будь-якого монетарного об'єднання? На думку автора, для цього потрібно, перш за все, розглянути основні феноменологічні ознаки розвитку, що застосовуються в теорії організації складних систем і потребують раціонального пояснення. Видається, що характерними (але аж ніяк не обмежують спільність розглянутих ознак) рисами якого формується об'єднання є складність внутрішньої структури, різноманітність форм прояву і пристосованість (адаптованість) до зовнішнього середовища.

Паралельно із розвитком загальної економічної інтеграції відбувається ускладнення форм і методів валютно-фінансової інтеграції. Перехід до єдиних грошей перестав бути самоціллю, на перший план вийшла політика міждержавної економічної конвергенції.

Для того щоб дослідити можливість застосування механізмів єдиної валюти, слід звернутися до поняття «оптимальної валютної зони», створення якої передбачає, серед іншого, дотримання ряду основоположних конвергенціональних принципів. В цьому випадку можна буде говорити про реалізацію узгодженої грошово-кредитної політики та адекватної реакції всіх регіонів зони на однакове економічний вплив. Саме тому, увага вчених і практиків сконцентрувалося на розробці методології регулювання і управління параметрами економічної конвергенції, що знайшло відображення в ряді робіт і основоположних документів, що закріплюють конкретні цифри і строки економічної збіжності (див., наприклад, договір про об'єднання грошових систем НДР і ФРН, Маастрихтський договір, договір Карибських держав про створення зони валю...