Глобалізація сучасної економіки та основні напрями східного вектору зовнішньої політики України на прикладі взаємовідносин з Китаєм

Дослідження основних тенденцій фінансової глобалізації. Україна у контексті глобалізації світової економіки. Україна та СОТ: основні тенденції у зовнішній торгівлі України товарами. Україно-китайські економічні взаємовідносини останнього десятиріччя.
Краткое сожержание материала:

Размещено на

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Приватний віщий навчальний заклад

Інститут сходознавства і міжнародних відносин

«Харківський колегіум»

Кафедра міжнародних економічних відносин

«Міжнародні економічні відносини»

Дипломна робота

на тему:

«Глобалізація сучасної економіки та основні напрями східного вектору зовнішньої політики України на прикладі взаємовідносин з Китаєм»

Виконавець:

студент 6-го курсу

групи ЕС-05-1К

Біловодський Сергій Вікторович

Науковий керівник:

доц. Топорков А.И.

м. Харків 2011 р.

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ЕКОНОМІЧНІ ПРОБЛЕМИ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ

1.1 Сутність сучасної глобалізації

1.2 ТНК та наукомісткі технології

1.3 Фінансова глобалізація

РОЗДІЛ 2. УКРАЇНА В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ

2.1 Україна у контексті глобалізації світової економіки

2.2 Україна та СОТ: основні тенденції у зовнішній торгівлі України товарами

2.3 Азійський вектор зовнішньоекономічної політики України

РОЗДІЛ 3. КИТАЙ ТА УКРАЇНА: ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК В ГЛОБАЛЬНОМУ СВІТІ

3.1 Міжнародна компонента феномену китайської економіки в контексті глобального лідерства.

3.2 Україно - китайські економічні взаємовідносини останнього десятиріччя

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ



ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Нові тенденції загальноекономічного розвитку останнім часом все частіше асоціюються з поняттям глобалізація, яке визначає не завершену картину сучасного світу, а особливості розвитку господарських зв'язків. Вони характеризуються нагромадженням структурних зрушень та помітним посиленням процесів взаємодії між суб'єктами світової економіки, зростаючим взаємозв'язком та взаємозалежністю національних економік, злиттям національних ринків у єдиний світовий ринок. Рушійними силами глобалізації є поглиблення міжнародного поділу праці на базі зростаючої диференціації високотехнологічних кінцевих продуктів і напівпродуктів, подальший розвиток міжнародної інфраструктури, зокрема транспортної, розвиток транснаціонального підприємництва, інформаційна революція тощо.

Глобалізаційні процеси, які є об'єктивними і незворотними, змушують країни-суб'єкти міжнародних економічних відносин пристосовуватися до нових умов та відповідати на сучасні виклики. Це орієнтує й Україну як порівняно молоду державу визначитися стосовно свого місця та ролі у сучасному глобальному середовищі [1].

Експерти МВФ визначають феномен глобалізації як «зростаючу економічну взаємозалежність країн усього світу в результаті зростаючого обсягу й розмаїтості транскордонних трансакцій товарів, послуг і міжнародних потоків капіталу, а також завдяки усе більше швидкій і широкій дифузії технологій» [2, с. 5]. Однак ці ж процеси спостерігалися й уплині перших трьох десятиліть XX століття і були перервані світовою кризою 1929--1933 р.

Тому М. Чешков справедливо говорить про кризу глобалізації як науку, що не визначила ні предмет, ні суб'єкт свого дослідження і «розривається між двома протилежними тенденціями: фрагментацією знання (вироблення дисциплінарно-різних образів глобалізації) і безбережним розширенням (ототожненням з історією людства)».

У зв'язку із цим «залишається відкритим питання про те, що є глобалізація - процес, що містить альтернативи і варіанти, або ж процес односпрямований, імперативний; чи веде цей процес до створення однорідної системи світу або ж містить у собі можливості різних ідентичностей і різних компонентів людства» [3, с. 52].

Та все ж глобалізація як процес існує незалежно від висновків науковців, і на сьогодні багато в чому визначає провідні тенденції розвитку системи світових економічних відносин.

Перед Україною стоїть завдання свого позиціонування на світових ринках, відповіді на виклики породжені процесом глобалізації. Тому визначена тема даної роботи є надзвичайно актуальною.

Проблеми глобалізації знаходяться у фокусі уваги таких структур та інституцій:

- міжнародних організацій та інститутів ООН, ЮНЕСКО, Ради Європи, Європейського Союзу, ОБСЄ, Світового банку, СОТ, ЄБРР тощо;

- країн-членів міжурядових регіональних організацій - Організація африканських держав (ОАД), Організація арабської єдності (ОАЄ), АСЕАН, АТЕС, НАФТА, МЕРКОСУР та ін.;

- неурядових асоціацій і вчених.

Науково-методологічне дослідницьке розмаїття аж ніяк не знижує актуальності опанування для національної еліти модерних правил гри і пошуків власної української ніші у вельми суперечливому глобалізованому світі. І не просто відшукати, так би мовити, із суто теоретичної точки зору, а й виробити науково обґрунтовані практичні рекомендації для українських суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, які ще тільки зводяться на ноги разом із становленням України як повноправної суверенної держави.

Вивченню питань, пов'язаних із всезагальною глобалізацією, присвячено низку наукових досліджень як у світовій економічній літературі, так і у вітчизняній, про що свідчать роботи: В. Бебика, А. Терентьева, Т. Тимофеєва, Л. Туроу, К. Уолтца, А. Уткіна, И. Цапенко, С. Шергіна, Ю. Шишкова, С. Шергіна, Ю. Щербак , В. Штоля, Ю. Яковець, В. Трояна,Т.Пепи.

Мета роботи - полягає в оцінюванні явища глобалізації, його впливу на розвиток економіки України в цілому, та обґрунтуванню основних напрямків східного вектору її зовнішньої політики.

Для досягнення поставленої мети треба вирішити наступні задачі:

- визначити головні економічні проблеми глобалізації;

- розкрити феномен появи ТНК та їх діяльності в умовах глобалізації;

- проаналізувати основні теоретичні підходи до визначення місця України у глобалізованому світі;

- визначити вплив глобалізаційних процесів на рівень економічного розвитку України;

- обґрунтувати основні напрямки східного вектору зовнішньої політики України.

Об'єктом дослідження дипломної роботи є зовнішньоекономічні стосунки України та Китаю, предметом - підходи до розробки та реалізації зовнішньоекономічної політики України в умовах глобалізації.

Методи досліджень - загальнонаукові методи пізнання: формальна логіка (аналіз і синтез, індукція та дедукція), діалектична логіка (сходження від абстрактного до конкретного, принцип єдності історичного і логічного), системний аналіз; економіко-статистичні методи.

Інформаційну базу дослідження склало широке коло вітчизняних та зарубіжних монографічних досліджень та наукових публікацій, Законів України, матеріалів Міністерства економічного розвитку та торгівлі України, Міністерства фінансів, Державного комітету статистики України та ресурсів Інтернет.

Структура роботи. Робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, який нараховує 84 найменування. Основний текст дипломної роботи викладено на ….. сторінках. Дипломне дослідження містить 6 таблиць, 15 рисунків та 6 додатків.



РОЗДІЛ 1. ЕКОНОМІЧНІ ПРОБЛЕМИ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ

1.1 Сутність сучасної глобалізації

Найбільш характерною особливістю сучасності є наростаюча інтеграція соціально-економічних процесів. Переміщення по всьому світі потоків капіталу, товарів, інтенсивний обмін інформацією визначають динаміку нашого століття. Для позначення всіх цих процесів використано поняття “глобалізація”. У більшості літературних джерел проблеми глобалізації висвітлено переважно з позицій економоцентризму.

Виник термін “глобалізація” у другій половині 80-х років ХХ ст. у зв'язку з розвитком інформатики й телекомунікацій. У науковий обіг його ввів Р. Робертсон у 1983 р.[5, с.133]. За іншою версією, цей термін “ вийшов з-під пера Т. Левітта у статті, опублікованій у “Гарвард бізнес ревю” у 1983 р.”. Цим терміном він позначав процес формування спільного ринку продукції, яка виробляється транснаціональними компаніями [1, с.8]. В обох випадках цей термін відображає інтеграційні процеси світового масштабу.

Глобалізація ? процес поєднання різних компонентів людства в ході його еволюції на противагу процесу диференціації людства [7, с.12]. Термін глобалізація почав уживатися в економічній науці.

Потім він став використовуватися політологією та соціологією. Цей термін містить ідею, що світовий ринок є деякою системною цілісністю. А це можливо тоді, коли норми, які регламентують відносини між державами, будуть значно поглиблені. У широкому розумінні глобалізація означає зміну всіх сторін життя суспільства під впливом світової тенденції до відкритості та взаємозалежності. Вона передбачає залучення значної частини людства в єдину систему економічних, політичних зв'язків, зростання культурного обміну.

Так, професор Паризького інституту політичних досліджень Б. Баді звертає увагу на три виміри пр...