Боргова політика держави в умовах глобальної нестабільності

Виявлення негативних тенденцій в економіці України, зумовлених впливом боргової кризи у країнах Європейського Союзу. Аналіз показників боргової стійкості України, обґрунтування пріоритетів та завдань політики управління державним боргом України.
Краткое сожержание материала:

Размещено на

Боргова політика держави в умовах глобальної нестабільності

Боргові проблеми у світовому вимірі.

Модель боргової економіки, яка сформувалася у розвинутих країнах світу за останні десятиріччя, у 2008 році зазнала краху. В рамках даної моделі рушійною силою сукупного попиту було нарощування боргової піраміди приватних суб'єктів, яка підтримувалася за рахунок кредитної емісії банків та прямої грошової емісії центральних банків. У ході І хвилі глобальної кризи намагання урядів врятувати гіпертрофований фінансовий сектор та підтримати економічну активність через використання фіскальних стимулів призвели до суттєвого нарощування державних боргів. Державний борг розвинутих країн відносно ВВП за останні 4 роки збільшився на 28 в. п., в той час як країн з ринками, що формуються - лише на 1,7 в. п.

Станом на початок 2012 року державний борг у розвинутих країнах світу сягнув 103,5% ВВП. За оцінками МВФ до 2013 року цей борг збільшиться ще на 5 в. п. ВВП. Найвищим рівнем боргового навантаження відзначалися такі країни: Бельгія - 98,5% ВВП, Греція - 160,8%, Ісландія - 99,2%, Ірландія - 105%, Італія - 120,1%, Португалія - 106,8%, Японія - 229,8%, США - 102,9%, Франція - 86,3% ВВП, Канада - 85% ВВП.

У даний час уряди розвинутих країн вимушені балансувати між викликами фіскальної консолідації для уникнення подальшого нарощування боргу і ризиків пролонгації, з одного боку, та пожвавлення економічної діяльності з використанням фіскальних стимулів, з іншого боку. У країнах з розвинутою економікою дефіцит бюджету у 2011 році у середньому становив 6,5% ВВП. Найбільший рівень бюджетного дефіциту мав місце у США - 9,6% ВВП, Греції - 9,2%, Ірландії - 13,1%, Японії - 10,1%, Іспанії - 8,9% та Об'єднаному Королівстві - 8,6% ВВП.

У даний час у Єврозоні набирають оберти процеси сегментування фінансових ринків і втечі капіталу з країн-проблемних позичальників. Фінансова позиція держав зони євро, як і раніше, є досить чутливою до настроїв інвесторів у державні цінні папери, поширення паніки серед яких може миттєво трансформуватися у зменшення пропозиції позичкових коштів, що знову підніме на поверхню проблеми можливих дефолтів урядів.

Восени 2012 року міжнародній спільності та керівним органам ЄС вдалося послабити гостроту європейської боргової кризи, проте досягнута рівновага є хиткою, а фундаментальні протиріччя у рамках ЄС не усунуто. Тому в найближчому майбутньому не варто виключати песимістичного сценарію розвитку подій, за яким цілісність Єврозони буде порушено, а фінансова криза пошириться на інші країни і регіони світу. Слід нагадати, що країни Східної Європи залишаються найбільш вразливими, з огляду на значну присутність європейських банків на внутрішніх кредитних ринках і залежність від Західної та Центральної Європи як ринків збуту експортованої продукції.

Виклики для макроекономічної і боргової політики України в умовах волатильності зовнішнього оточення.

Відомо, що темпи розвитку української економіки і стабільність її фінансової системи істотним чином залежать від зовнішнього оточення. У 2012 році, внаслідок уповільнення темпів розвитку світової економіки та загострення фінансових проблем у Єврозоні, в економіці України спостерігалися такі негативні тенденції і процеси:

1) зниження темпів економічного зростання в умовах падіння світового попиту на експортовану продукцію і несприятливої динаміки цін на світових товарних ринках (за 10 місяців 2012 року обсяг виробленої промислової продукції зменшився на 1,4% відносно аналогічного періоду 2011 року);

2) формування високого дефіциту поточного рахунку платіжного балансу і нестабільність джерел фінансування такого дефіциту (за 10 місяців дефіцит поточного рахунку становив 11,1 млрд. дол., збільшившись в 1,5 рази відносно січня-жовтня 2011 року);

3) зростання вартості ресурсів міжнародного ринку капіталів для Уряду і корпоративних позичальників (спред «EMBI+ Україна» на початку грудня становив 583 б. п., а середньозважена доходність корпоративних боргових зобов'язань - 9,5%);

3) зростання вартості ресурсів міжнародного ринку капіталів для Уряду і корпоративних позичальників при наявності значних потреб у рефінансуванні наявних боргів (величина спреду «EMBI+ Україна» на початку грудня 2012 року становила 583 б. п., а середньозважена доходність корпоративних боргових зобов'язань на вторинному ринку - 9,5%; при цьому за 2012 рік резиденти України мали погасити короткострокових і довгострокових зовнішніх зобов'язань на суму 56,8 млрд. дол.);

4) скорочення надходження іноземного капіталу до банківської системи і стагнація внутрішнього кредитування реальної економіки (за 10 місяців витрати на погашення зовнішнього боргу банків перевищили суми їх зовнішніх позик на 2 млрд. дол.; приріст внутрішніх кредитів банків нефінансовим корпораціям становив 4,5%, а сума кредитів терміном понад 1 рік зменшилася на 3,4%).

Не зважаючи на вказані негативні тенденції, Уряду і НБУ поки що вдається втримувати ситуацію під контролем. Але, з огляду на стагнацію світового попиту і вірогідне загострення європейської боргової кризи, слід в екстреному порядку вибудувати систему заходів для протидії впливу зовнішніх шоків і максимально повного використання внутрішніх ресурсів і резервів економічного розвитку. Важливе місце у системі таких заходів займає політика державних запозичень і управління зовнішнім сукупним боргом.

Як виглядає Україна за розміром боргового навантаження у міжнародному вимірі? За даними МВФ у країнах з ринками, що формуються, борг загального уряду станом на кінець 2011 року в середньому складав 37,6% ВВП. Такий рівень майже відповідав обсягу державного боргу України - 36,5% ВВП. Проте слід враховувати, що в Україні не існує достовірного обліку боргу загального уряду з урахуванням всіх рівнів управління (включаючи місцеві борги і борги фондів соціального страхування), а наведене у таблиці значення боргу загального уряду відповідає рівню боргу центрального уряду. Тому борг загального уряду в Україні вже перевищив середній показник боргу для країн з ринками, що формуються.

Таблиця 1. Борг сектору загального державного управління, % ВВП

	2006	2007	2008	2009	2010	2011	2012	2013	2014
Країни з ринками, що формуються
Аргентина	76.5	67.1	58.5	58.7	49.1	44.2	43.3	41.9	41.6
Бразилія	66.7	65.2	63.5	66.9	65.2	66.2	65.1	63.1	61.5
Болгарія	23.4	18.6	15.5	15.6	16.7	17.0	21.3	17.6	16.4
Чилі	5.0	3.9	4.9	5.8	8.6	9.9	10.1	9.8	8.7
Китай	16.2	19.6	17.0	17.7	33.5	25.8	22.0	19.4	17.1
Колумбія	36.8	32.7	30.8	35.9	36.1	34.7	32.3	32.3	31.4
Угорщина	65.9	67.0	72.9	79.7	81.3	80.4	76.3	76.0	75.4
Другие файлы: Аналіз економічної нестабільності в Україні Основне поняття і динаміка інфляції та безробіття, загальний розгляд економічної теорії нестабільності. Загальна характеристика економічних явищ. Кейн... Бюджетний дефіцит і боргова політика у контексті макрофінансової стабілізації Проблеми бюджетного дефіциту й збалансованого управління державним боргом у сучасних умовах. Пріоритети та напрямки боргової політики. Нестача фінансо... Екологічна безпека в умовах глобалізації Взаємозв’язок екологічних, економічних, соціальних систем у форматі сучасних трансформацій. Розгляд проблеми землекористування як глобальної екологічн... Грошово-кредитна політика держави та її інструменти Роль грошово-кредитної політики, її характеристика. Ефективність методів на інструментів монетарного регулювання в умовах зростаючої монетизації. Особ... Форми і методи регулювання економіки державою Бюджетно-податкова політика держави. Грошово-кредитна політика. Соціальна політика держави. Державне регулювання аграрної сфери економіки. Антикризова...