Аналітична та статистична оцінка залежності між ціною на сиру нафту та ВВП найбільших центрів світової економіки

Виявлення залежності між ціною на сиру нафту та ВВП країн Єврозони, США та Японії як основних споживачів сирої нафти. Дослідження природи нафтових шоків та зміни цін на нафту. Розробка рекомендацій щодо мінімізації залежності від цін на сиру нафту.
Краткое сожержание материала:

Размещено на

Аналітична та статистична оцінка залежності між ціною на сиру нафту та ВВП найбільших центрів світової економіки

Вступ

Питання взаємної залежності між світовою ціною на сиру нафту та ВВП провідних центрів світової економіки постало давно. Ряд іноземних учених намагались віднайти взаємозв'язок між цінами на сиру нафту та ВВП, починаючи з 1970-х років. Зокрема цій проблемі присвячено праці Р. Барскі, М. Олсона.

ВВП є показником економічного зростання країни, і тому вкрай важливо дослідити ряд факторів, які впливають на його зміну. Все виробництво в тій чи іншій мірі залежить від енергоносіїв. В деяких країнах в структурі переважають нафтопродукти, в деяких газ або інші джерела енергії.

Метою даного дослідження є виявлення залежності між ціною на сиру нафту та ВВП країн Єврозони, США та Японії - як основних споживачів сирої нафти.

Завданнями наукової роботи є:

- дослідження теоретичних аспектів природи нафтових шоків та зміни цін на нафту протягом тривалого часового періоду;

- емпіричне тестування взаємної залежності між цінами на сиру нафту та ВВП;

- розробка рекомендацій щодо мінімізації залежності від цін на сиру нафту.

Предметом наукової роботи є взаємозв'язок між показниками ВВП США, країн Єврозони та Японії і світовими цінами на сиру нафту.

Об'єктом є економіки США, Японії та Єврозони, світові ціни на сиру нафту.

В першому розділі розглядаються попередні дослідження в цій сфері. Цей розділ спрямований на вивчення основних тенденцій та закономірностей між взаємною залежністю ціною на сиру нафту та ВВП. Розглядаються основні фактори впливу на досліджуванні показники, відбувається розгляд світової динаміки цін в часовому розрізі.

Другий розділ - аналітична частина, містить емпіричний аналіз основних показників та дозволяє визначити взаємно-причинний зв'язок між ними.

В другому розділі акцент спрямований на проведення тестів, зокрема розширеного тесту Дікі - Фуллера, тесту Грейнджера, та рівняння регресії.

Третя частина розкриває рекомендації та підсумовує отримані результати. Вона дозволяє провести оцінку заходів інших країн, спрямованих на мінімізацію залежності від цін на сиру нафту. Окремо розглядаються можливі шляхи мінімізації залежності для досліджуваних країн.

1. Вплив нафтових шоків

З точки зору економічної теорії нафтовий шок означає різкі зміни цін на нафту, які сильно впливають на рівень виробництва та рівень життя населення [11]. Такі зміни можуть бути викликані як зсувом кривої попиту, так і зсувом кривої пропозиції, слідом за чим відбувається різке падіння темпів виробництва - перш за все, в країнах-споживачах нафти.

20-те століття відзначилось епохою «високої нафти» - збільшення цін на нафту відбувалось постійно протягом цього періоду і охоплює теперішній час. Зокрема 2008-го року середньорічні ціни на нафту досягли 97,26 дол. США/барель, що перевищило історичний максимум 1980 року. В цьому розділі завдання полягає в вивченні теоретичних аспектів та розгляді основних нафтових шоків, які мали місце 20-21 ст.

Згідно з дослідженням Разумнової та Свєтлова, динаміку світових цін на нафту можна умовно розділити на 3 етапи: [4]

- 1-й етап (1999-2003 рр.) Характеризується збільшенням цін з 11 до 30 доларів/барель, що є прийнятним, оскільки вартість залишається в межах цінового коридору ОПЕК. Основними факторами росту цін стали:

а) збільшення енергоспоживання в Азії та збереження попиту на нафту в США;

б) політика ОПЕК, спрямована на стримування обсягів видобутку нафти

в) стагнація економіки 2001-2002 рр.;

г) нестабільна внутрішня ситуація в Венесуелі та проблеми з видобутком нафти в Іраку до і після вторгнення США.

- 2- й етап (2004-липень 2008)

В цей період ціни подолали верхню межу ОПЕК і становили в 2004 році 44 дол. США/барель, в 2005 - коливались в межах 35-60 доларів США, 2007-60 дол. США/барель. В цьому періоді політика ОПЕК не створювала ціноутворюючого фактору, а основну роль відіграв попит, та спекуляція на ринку нафтових ф'ючерсів. Також постало питання про вичерпання світових ресурсів.

-3-й період характеризувався стрімким падінням світових цін до 39 дол. США/барель разом з стрімким відновленням цін до рівня 2007 року, а саме - 60 дол. США/барель. Основні аргументи такого «стрибка» полягають в тому, що торгівля нафтою мала спекулятивний характер, і «бульбашка» в сегменті нафтових ф'ючерсів тріснула [1]. Але фундаментальним фактором, що зумовив найбільше падіння ціни за останні 17 років стало сповільнення темпів розвитку провідних економік світу і зниження з боку США попиту на нафту.

Згідно таблиці 1.1 ми можемо констатувати факт, що природа нафтових шоків дещо змінилась. Якщо до 2005 року ціни на нафту збільшувались, збільшувалась також динаміка ВВП, то після 2005 року ситуація змінюється

Таблиця 1.1. Динаміка світового ВВП та ціни на нафту в період 1999-2008 рр.

	1999	2000	2001	2002	2003	2004	2005	2006	2007	2008	2009	2010
Темпи приросту світового ВВП, %	3.5	4.7	2.2	2.8	3.6	4.9	4.5	5.1	5.2	3.2	-1.0	3.1
Середньосвітові ціни на нафту, дол. США/барель	17.98	28.24	24.33	24.95	28.89	37.76	53.35	64.27	71.13	97.04	61.53	76.50

Останній ціновий бум на нафтовому ринку був відмінний від попередніх. Він характеризувався:

- більшою протяжністю у часі;

- став результатом зміни кривої попиту а не пропозиції;

- не вплинув на основні макроекономічні показники країн найбільших споживачів нафти;

Більш детально розглянемо природу ціноутворення та фактори, які впливають на ціну нафти. Згідно з дослідженням Р.Б. Барскі та Л. Кіліана більшості спадів в американській економіці передувало загострення політичної ситуації на Ближньому Сході, що в свою чергу було пов'язано з збільшенням цін на нафту. Цим дослідженням було доведено, що вплив цін на нафту на зменшення темпів економічного росту є меншим, ніж вважалось раніше. Наприклад ситуація на світовому ринку нафти в меншій мірі впливає на макроекономічні показники економіки США (динаміку інфляції, безробіття, інвестиційну активність) чим раніше [15]. Це наводить ілюстративний приклад. Після прийнятого рішення в березні 1999 р. про скорочення обсягу видобутку нафти на 1,7 млн. барелів, ціна на нафту виросла на 40% а економічний спад в США почався тільки через 2 роки - в березні 2001 [8].

На основі дослідження було здійснено наступні висновки:

1. Події, які відбувались на Сході, разом з діями ОПЕК - важливий, але не єдиний фактор, який впливає на зміну нафтових цін.

2. Ріст нафтових цін може сприяти росту економічної рецесії, але не є безпосередньою причиною.

3. Макроекономічна ситуація в найбільших країнах може прямо впливати на стан світового ринку нафти.

Однією з теорій ціноутворення на світовому ринку нафти є теорія Р.Дж. Лірсі про наявність неписаної угоди між провідними гравцями на ринку нафти [18]. Згідно теорії йдеться про формування цінового коридору ОПЕК відповідно до потреб США. Щодо питання про збільшення попиту на нафту-то за думкою економіста Н. Крішена - попит стимулювався лише двома факторами - обмеженими поставками і низькою процентною ставкою [12]. Російські аналітики Кирилов В. і Туманова О. запропонували свою модель, яка пояснює короткострокові зміни цін на ринку нафтових ф'ючерсів. На їх думку логіка зміни цін виражалась з позиції вкладення тимчасово вільних коштів, які були розміщенні в різних сегментах фінансового ринку. Проведені дослідження показали сильну негативну кореляцію між цінами на стратегічну сировину і котируванням американських фондових індексів, тобто при рості цін на нафтові ф'ючерси відбувалось падіння індексу NASDAQ [3].