Студенческий сайт КФУ - ex ТНУ » Учебный раздел » Учебные файлы »Международные отношения

Аналіз системи світових економічних зв’язків провідних країн Латиноамериканського регіону в системі глобалізованого світового господарства

Тип: дипломная работа
Категория: Международные отношения
Скачать
Купить
Латиноамериканський регіон на початку ХХІ століття як один із найбільш розвинутих та найбільш привабливих для багатьох країн, знайомство з новим економічним порядком. Загальна характеристика основних блоків антикризових заходів, прийнятих в регіоні.
Краткое сожержание материала:

Размещено на

Вступ

латиноамериканський регіон економічний антикризовий

Латиноамериканський регіон на початку ХХІ століття став одним із найбільш динамічно розвинутих та найбільш привабливим для розвинених країн.

Актуальність теми полягає в великомасштабних змінах на міжнародній арені спричинені економічним зростанням та впливом на світове господарство нових промислово розвинених країн Латиноамериканського регіону.

Важливість дослідження промислово розвинених країн Латиноамериканського регіону зумовлена стрімким зростанням впливовості цього регіону, а особливо підвищенням ролі Бразилії, Аргентини та Мексики в середині регіону та на міжнародній арені, а також вагомим впливом на соціальний та економічний розвиток країн Латиноамериканського регіону.

Предметом даної роботи виступають система світових економічних зв'язків провідних країн Латиноамериканського регіону в системі глобалізованого світового господарства.

Об'єктом даної роботи є соціально-економічні системи найбільш розвинених країн Латиноамериканського регіону, як основа участі цих країн у Міжнародному поділі праці та системі світо-господарських зв'язків в цілому

Метою роботи є аналіз сучасних економічних систем промислово розвинених країн Латиноамериканського регіону, інтеграційних процесів в середині регіону, дослідження місця та ролі Бразилії, Аргентини та Мексики у світовій економіці та їхньої позиції на міжнародній арені.

Завдання, необхідні для досягнення мети:

? розглянути особливості розвитку промислово розвинених країн латиноамериканського регіону в кінці ХХ, початку ХХІ століття;

? виявити особливості розвитку країн на сучасному етапі;

? дослідити ефективність економік країн в умовах світової фінансової кризи та посткризовий період;

? проаналізувати місце та роль Бразилії в угрупуванні країн BRIChS;

? простежити місце Аргентини в глобалізованому світовому господарстві;

? визначити Зовнішню економічну політику Мексики;

?дати характеристику Бразильської парадигми інтеграції в Західній півкулі;

? проаналізувати роль MERCOSUR в Латиноамериканському інтеграційному процесі;

? визначити Особливості співробітництва України з країнами Латиноамериканського регіону

Емпірична база роботи, в процесі дослідження і написання випускної роботи були використані: монографічні видання вітчизняних та зарубіжних авторів за проблематикою теми дослідження. Наукові публікації вітчизняних і зарубіжних авторів, дослідженні спеціалізовані засоби масової інформації (солідні журнали, тижневики за темою дослідження), Інтернет джерела, статистичні довідники, інформаційні бюлетені

1.Латинська Америка в глобалізованому світовому господарстві

1.1 Трансформаційні процеси в Латинській Америці у XXI столітті

Переживши «втрачене десятиліття» 1980-х і низку криз в 1990-і роки і на початку нового століття, країни Латинської Америки і Карибського басейну (ЛАКБ) здебільшого змінили алгоритм суспільного розвитку і в рамках нової модернізаційної моделі домоглися безперечних позитивних зрушень. У 2003-2008 рр. національні економіки, як писала латиноамериканська друк, «розвивалися з крейсерською швидкістю». У цей період агрегований ВВП країн ЛАКБ виріс на 1/3.Такого ривка в регіоні не фіксувалося давно. Відстаючи за темпами зростання від Китаю, Індії та ряду інших азіатських країн, Латинська Америка випереджала всі індустріально розвинені держави і поступово скорочувала відставання від світового економічної авангарду.

У зазначений період латиноамериканські країни істотно наростили експорт (з 384 млрд до 901 млрд дол) і забезпечили стабільне позитивне сальдо зовнішньої торгівлі, сумарно склало близько 373 млрд дол Помітно зросли іноземні прямі інвестиції і в 2,6 рази збільшилися золотовалютні резерви, перевалили за 500 млрд дол, що говорило про зміцнення фінансових позицій регіону. На це вказувало і зниження боргового навантаження на економіки латиноамериканських держав: у 2003-2008 рр. обсяг державного боргу скоротився з 57,7 до 26,1% ВВП. Важливе значення мали також успіхи політики таргетування інфляції - утримання її в межах 5-7%. Тим самим був відсунутий кошмар невтримного зростання цін, десятиліттями супроводжував розвиток Латинської Америки. [58,c.223]

На хвилі економічного підйому і завдяки відчутному зростанню державних витрат на соціальні потреби у регіоні зріс життєвий рівень широких суспільних верств, а число латиноамериканців, які живуть за межею бідності, у 2002-2008 рр.. зменшилася майже на 20% - з 221 млн до 180 млн осіб. За іншими даними, число бідних скоротилося ще більше - на 60 млн. У будь-якому випадку мова йде про значуще соціальне зрушення. Про це свідчило і послідовне скорочення безробіття: з 11% у 2003 до 7,5% в 2008 році.

«Прощавай, бідність, ласкаво просимо, споживання», - так назвав у 2007 р.. Стати, присвячену становищу в Латинській Америці, престижний лондонський тижневик «Економіст». Чим же було обумовлене подібного роду «вертикальний зліт» латиноамериканської економіки? [20,c.17]

Ключову роль зіграла державна стратегія в провідних країнах регіону, яка створила сприятливі макроекономічні умови, в тому числі валютно-фінансові. По-перше, підвищилася роль центральних банків, що стали міцною опорою національних фінансових структур. По-друге, зміцніла фіскальна система і розширилася оподатковуваний база - основа формування бездефіцитного бюджету. Акумуляція міжнародних резервів дала можливість сформувати так звані стабілізаційні фонди на випадок негоди ("rainy day funds "). По-третє, більшість країн перейшли до використання гнучкого обмінного валютного курсу, що дозволяє коригувати вартість національних грошових одиниць залежно від конкретної господарської ситуації та з урахуванням положення на зовнішніх ринках. Саме забезпечення фінансової стабільності стало найважливішою передумовою динамічного зростання реальних секторів економіки. Певне значення мав і різкий приріст грошових переказів трудових мігрантів (у 2007 - 65 млрд дол). Для окремих країн це стало важливим фінансовим підмогою. [24,c.51]

Економічний підйом 2003-2008 рр.. в більшості випадків відбувався в рамках моделі, що заперечувала крайності неолібералізму, слідування рецептами якого дорого обійшлося латиноамериканським країнам на рубежі століть (досить згадати найгострішу кризу в Аргентині в 2001-2002 рр..). Сучасну модель економічної політики в регіоні характеризують такі принципи і елементи:

- Пріоритетна ставка на розвиток внутрішнього ринку та забезпечення господарського зростання переважно за рахунок внутрішніх джерел накопичення; скорочення залежності від зовнішнього фінансування;

- Державна підтримка в різних формах національної індустрії («реіндустріалізація») і місцевих товаровиробників;

- Диверсифікація господарства та зовнішніх зв'язків; підвищений інтерес до інноваційних секторах, заохочення науково-технічних досліджень і розробок, розширення сектора «нової економіки», заснованої на передових технологічних рішеннях;

- Відродження концепції змішаної економіки, створення державних підприємств і повернення державі природної ренти;

- Частковий контроль над цінами і таргетування інфляції;

-Курс на підвищення доходів і соціальної захищеності малозабезпечених верств населення і збільшення частки працюючих за наймом в національному доході; на цій основі - зростання споживчого попиту і ємності внутрішнього ринку;

- Сприяння капіталізації найбільших місцевих компаній, що мають стратегічне значення, за рахунок національних інвестицій;

- Стримане ставлення до ТНК і постійні переговори з ними для отримання більш вигідних (з точки зору національних інтересів) умов співпраці;

- Поглиблення латиноамериканської інтеграції (зокрема, шляхом розширення рамок МЕРКОСУР і створення нових об'єднань) і певне дистанціювання від зовнішньополітичного курсу США. [43,c.57]

Перераховані принципи (їм слід значна група країн ЛАКБ) у сумі цілком можна визначити як антитезу «Вашингтонському консенсусу», гіркі плоди якого спровокували зростання націоналізму і так звану ліву хвилю в Латинській Америці.

Таким чином, цілому ряду латиноамериканських правлячих режимів, які позиціонували себе як націоналістичні та лівоцентристські, вдалося продемонструвати, що в руслі «лівого дрейфу» можна забезпечити поєднання економічного зростання та соціального прогресу. Це важливо для оцінки нової модернізаційної моделі, що заперечує принципи ринкового фундаменталізму і надає перевагу захисту національних інтересів країн ЛАКБ і ліквідацію найбільш кричущих громадських диспропорцій. [17,c.20]

Звичайно, латиноамериканський господарський ривок був зроблений в сприятливих зовнішніх умовах, характеризувалися безпрецедентним збільшенням світових цін на основні товари регіонального експорту. Так, в період з 2002 р. В грудні 2007 ціни на мідь підвищилися в 4,5 рази, на нафту - в 2,8, на кукурудзу і сою - в 1,7 рази і т. д.. Це зіграло не останню роль у зміцненні загального валютн...

Другие файлы:

Зовнішньоекономічні зв'язки Росії
Однією з відмінних особливостей світового господарства другої половини XX століття є інтенсивний розвиток міжнародних економічних відносин (МЕВ). Відб...

Міжнародні організації та регулювання світової торгівлі
Як відомо, система господарчих зв’язків між національними економіками різних країн, яка заснована на міжнародному розподілі праці, має назву міжнародн...

Шляхи вдосконалення та перспективи розвитку міжнародної торгівлі України
Україна, як і будь-яка країна світу не забезпечена усіма факторами виробництва, тому їй необхідно деякі товари і послуги купувати у інших країн для за...

Економічна характеристика країн Африки
Загальний аналіз диференціації африканських країн за рівнем соціально-економічного розвитку. Економічна характеристика Північної Африки як регіону в ц...

Світова валютна система: історія розвитку та сучасний стан
Розвиток міжнародних валютних відносин обумовлене зростанням продуктивних сил, створенням світового ринку, поглибленням міжнародного поділу праці, фор...