Аналіз діяльності компанії міжнародного бізнесу

Теоретичні засади зовнішньоекономічної діяльності промислових підприємств в сучасних умовах. Ризики ЗЕД та напрями їх хеджування. Аналіз фінансово-господарської діяльності ПРАТ "Сентравіс Продакшн Юкрейн" та просування компанії на міжнародні ринки збуту.
Краткое сожержание материала:

Размещено на

Розділ 1. Теоретичні засади зовнішньоекономічної діяльності промислових підприємств

1.1 Сутність та особливості зовнішньоекономічної діяльності промислових підприємств в сучасних умовах

Сьогодні відбуваються значні зміни в економіці України, які характеризуються посиленням процесів глобалізації, усуненням бар'єрів, стримуючих розвиток економічних зв'язків з іншими суб'єктами світової економіки. Це відкриває нові мож ливості для використання вітчизняними підприємствами зовнішніх чинників розвитку, залучення з-за кордону фінансових і технологічних ресурсів, застосування виробничого й управлінського досвіду, розширення ринків збуту.

Необхідність дослідження теоретичних і практичних особливостей ЗЕД промислових підприємств у сучасних економічних умовах викликає потребу у виробленні та реалізації нових підходів до організації управління ЗЕД промислових підприємств, орієнтованих на передбачення змін зовнішньої і внутрішньої середи, вироблення довгострокових стратегій розвитку з метою отримання переваг у конкурентній боротьбі.

Під зовнішньоекономічною діяльністю, відповідно до Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», слід розуміти діяльність суб'єктів господарської діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності, що побудована на взаємовідносинах між ними, та має місце як на території України, так і за її межами[10]. Зовнішньоекономічний договір є правовою формою реалізації цієї діяльності, таким чином, це контракт, що являє собою специфічний вид господарського договору.

Галузева приналежність цього виду відносин обумовлена тим, що міждержавне співробітництво у сфері зовнішньоекономічної діяльності й особисті майнові та немайнові відносини за участю іноземних громадян є предметом вивчення міжнародного публічного і приватного права. А відносини суб'єктів господарювання, що складаються в процесі здійснення господарської діяльності, пов'язаної з переміщенням через митний кордон товарів, капіталу, наданням послуг і виконанням робіт на території іноземних держав, є предметом вивчення господарського права. Його особливість полягає у регулюванні групи суспільних відносин, обумовлених подвійним характером, де присутні національний і приватний інтерес, поєднання яких є характерною рисою господарського права.

Кожна держава застосовує у сфері регулювання зовнішньоекономічних відносин з іноземним елементом не загальні для всіх держав норми (за винятком випадків використання уніфікованих норм міжнародних договорів і загальних начал міжнародного публічного права), а норми національні. Причому зовнішні публічні начала у вигляді різних міжнародних актів, міжнародно-правових норм у сфері господарського життя не можуть бути реалізовані тільки на рівні міждержавних відносин. Це досягається використанням механізму внутрішньогосподарського права за допомогою процесу трансформації міжнародно-правових норм у норми внутрішньодержавні[10].

З точки зору неоінституціональної теорії, ЗЕД підприємств є спільною діяльністю вітчизняних та іноземних суб'єктів господарювання, яка здійснюється під впливом ситуацій на міжнародному політичному ринку.

Неоінституціональна теорія не визначає поняття міжнародного або міжнаціонального ринку, але дозволяє вважати його за сукупність відносин щодо узгодження умов спільного існування учасників міжнародної спільноти. Вплив міжнародного політичного ринку на ЗЕД окремих підприємств є вагомим і посилює залежність результативності від політичної ситуації [11, c.23].

На перший погляд, досягнення фінансової незалежності підприємств є взагалі неможливим. Але в тактичній ЗЕД, тобто в процесі реалізації умов зовнішньоекономічних договорів, інколи складається ситуація послаблення залежності від політичних факторів. Так, наприклад, коли йдеться про реалізацію спільних проектів, припинення яких загрожує технічною або іншою катастрофою, вплив політичного середовища є взагалі незначним. Це стосується тільки окремих «спеціальних» напрямів

Умови, які не припинять зовнішньоекономічні операції у разі негативного впливу міжнародного політичного ринку, можна відобразити у договорі та створити таким чином стратегічну основу фінансової незалежності ЗЕД підприємств від негативної політичної ситуації міжнародного масштабу.

З метою забезпечення своєчасного та якісного проведення розрахунків за договорами сторонами, які є суб'єктами підприємницької діяльності України, Наказом Президента України «Про заходи щодо упорядкування розрахунку по договорах, що укладаються суб'єктами підприємницької діяльності України» від 4 жовтня 1994 р. встановлено що, розрахунки за зовнішньоекономічними договорами (контрактами), укладеними суб'єктами підприємницької діяльності України всіх форм власності, предметом яких є товари (роботи, послуги), здійснюються відповідно до Уніфікованих правил для документарних акредитивів і Уніфікованих правил по інкасо [45, с. 47].

У разі недотримання вищезазначених вимог договір може бути у встановленому порядку визнаний недійсним. За іншими договорами, укладеними суб'єктами підприємницької діяльності України всіх форм власності, розрахунки здійснюються відповідно до Уніфікованих правил, якщо це передбачено такими договорами, тобто за відсутності застереження в цих договорах (не є зовнішньоекономічними).

Структура і порядок формування змісту зовнішньоекономічного контракту є організаційним елементом ЗЕД підприємств, оскільки саме подальша організація виконання цього контракту сприяє досягненню ефективності ЗЕД і посиленню фінансової незалежності підприємств (рис. 1).

Правове регулювання ЗЕД - це сукупність нормативних актів у рамках і на основі яких здійснюється її практика, в це поле регулювання входять і зовнішньоекономічні контракти. Ця сукупність представлена:

- міжнародними договорами з іншими країнами, договорами з державами членами СНД, міжнародними правилами і нормами, ратифікованими Україною;

- національним законодавством щодо ЗЕД, законами та підзаконними актами.

Рис. 1.1 Взаємозв'язок складових ЗЕД підприємств з позиції неоінституціональної теорії

Верховна Рада України, виходячи з положень Конституції України у 1991 р., декларації «Про державний суверенітет», Закону України «Про економічну самостійність України», міжнародних норм, з огляду на, те, що одним із завдань реалізації державного суверенітету України є самостійність при здійсненні та регулюванні зовнішньоекономічних відносин; звертаючи увагу на зобов'язання, взяті Україною в рамках міжнародних відносин з іншими державами на взаємовигідних умовах; прагнучи до правового регулювання всіх видів зовнішньоекономічної діяльності в Україні, включаючи зовнішню торгівлю, науку і техніку, економічні відносини у сфері будівництва, транспорту, експедиторських, страхових, кредитних та інших банківських операцій ухвалила Закон «Про зовнішньоекономічну діяльність»[10].

Принципи зовнішньоекономічної діяльності закріплює Закон України «Про ЗЕД», визначає її суб'єкти та види, встановлює основи правового й економічного регулювання зовнішньоекономічних зв'язків, спеціальні правові режими, юридичну відповідальність. Закон вводить правові основи її державного регулювання, включаючи питання ліцензування та квотування зовнішньоекономічних контрактів розподілу виторгу в іноземній валюті.

З метою формування раціональної структури експорту та захисту внутрішнього ринку режим ліцензування та квотування в Україні встановлений відповідно до ст. 16 Закону «Про ЗЕД» і Декрету Кабінету Міністрів України «Про квотування і ліцензування експорту товарів (робіт, послуг)» від 12 січня 1993 р. [10].

Одночасно із загальними правилами ліцензування та квотування зовнішньоекономічних операцій діють і спеціальні правила, що регулюють ліцензування експорту (імпорту) окремих видів товарів або у визначені країни.

Закон України «Про єдиний митний тариф» базується на міжнародно визнаних нормах, насамперед на рекомендаціях і рішеннях Генеральної угоди з тарифів і торгівлі, і спрямований на максимальну відповідність загальноприйнятим у міжнародній практиці принципам і правилам митної справи.

На підставі Закону України «Про операції з давальницькою сировиною в зовнішньоекономічних відносинах» здійснюються зовнішньоекономічні операції з давальницькою сировиною, порядок ввозу в Україну давальницької сировини і вивіз готової продукції, реалізація в Україні продукції, зробленої з давальницької сировини, покупка іноземним партнером давальницької сировини в Україні, вивіз давальницької сировини українською стороною за кордон і повернення в Україну готової продукції.

У процесі складання зовнішньоторговельного контракту рекомендовано викорис товувати Положення Міністерства зовнішньоекономічних зв'язків і торгівлі України «Про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів)» і Постанову Кабміну та НБУ «Про типові платіжні умови зовнішньоекономічних договорів (контрактів) і типові форми захисних застережень до зовнішньоекономічних договорів (контрактів), що передбачає розрахунки в іноземній валюті». Важливим нормативно-правовим актом є Конвенція ООН про договори міжнародної купівлі-продажу товарів. У цій Конвенції обговорюється сфера його застосування, тобто вона застосовується до договорів купівлі продажу товарів між сторонами, комерційні підприємства яких знаходяться в різних країнах[11, c. 234].

Одним з основних регуляторів договірних відносин є Цивільний Кодекс України. У цілому він дає поняття двосторонньої угоди (договору), в...