Валютна система. Функції офшорної системи
Міжнародні стратегії економічного розвиткуВиконав студент 5 курсу 1 групиКовтуненко Павло ІгоровичКиїв1. Реформування світової фінансової і валютної системиГлобальна економічна криза ХХІ століття – результат провалу існуючої світової валютної системи, фінансові інститути якої, зважаючи на останні події, підтвердили невідповідність їх діяльності потребам сучасного багатополярного світу. Через відсутність інструментів щодо запобігання і мінімізації наслідків кризових явищ і важелів впливу на стратегії учасників ринку, світ зіткнувся із серйозними економічними потрясіннями і, як результат, зі зростанням глобальної соціальної нестабільності.Очевидним є те, що в умовах глобалізації для нормального функціонування світової економіки необхідна стабільна, передбачена і функціонуюча за заздалегідь відомими правилами міжнародна валютна система, в основі якої буде лежати підтримка макроекономічної і фінансової дисципліни провідними світовими економіками.Головною розбіжністю в питанні реформування світової валютної системи є різне бачення того, наскільки глибокими мають бути реформи. Деякі країни, а саме США і Великобританія, вважають, що достатньо буде лише «навести лад» в окремих елементах існуючої системи. У цьому контексті мова йде лише про часткову модернізацію, за якої основні важелі впливу на фінансову ситуацію у світі залишаться без змін, тобто США, збережуть домінуючий вплив американського долара як основної резервної валюти.Інші країни, до яких належить і Росія, переконані, що всі сучасні проблеми були закладені ще Бреттон-Вудом, і світова валютна система потребує кардинальних змін, у тому числі за рахунок розширення кола країн, що будуть мати вплив на світові фінансові інститути, відходу від домінування однієї резервної валюти та посилення контролю за фінансовими потоками і операціями. Саме такі позиції були проголошені на першому саміті «Великої двадцятки», що відбувся 15 листопада 2008 р. у Вашингтоні і мав на меті обговорення шляхів подолання світової фінансово-економічної кризи. За підсумками цього Вашингтонського саміту його охрестили історичним. Адже декілька десятиліть поспіль сім промислово розвинених держав світу «сиділи за штурвалом величезного лайнера» під назвою «світова економіка». Але прийшов час суттєвих змін у розстановці сил на світовій арені, час, коли такі країни третього світу, як Бразилія, Китай, Індія та Індонезія, маючи необхідний для подолання кризи резерв капіталу, почали виборювати права голосу.У контексті представлених двох діаметрально протилежних підходів доцільним є аналіз кожного з них.Так, відповідно до позиції російських представників, зокрема, президента РФД. Медведєва, під час другого саміту «Великої двадцятки», який проходив 2 – 4 квітня2009 р. у Лондоні, майбутня реформа валютної системи повинна покласти край домінуванню долара США в глобальній економіці як основної розрахункової валюти.Одним із ключових принципів нової валютної системи має стати створення нових валютних зон. У зв'язку з цим виникає необхідність стимулювання регіональної економічної інтеграції задля появи нових регіональних резервних валют, які поряд із доларом США та євро зможуть значно підвищити стійкість світової валютної системи.У перспективі такими зонами можуть стати:1) рублева зона (Росія, країни-члени Євразійського економічного співтовариства та окремі країни СНД);2) зона юаня та йєни (Китай, Японія, країни АСЕАН та інші країни АТР);3) валютна зона країн Латинської Америки на базі країн-членів МЕРКОСУР(Бразилія, Аргентина, Парагвай, Уругвай, Венесуела) і країн Андської групи (Болівія,Колумбія, Перу, Венесуела, Еквадор);4) зона «золотого динара» – арабські країни Близького і Середнього Сходу та інші мусульманські держави (близько 55 країн-членів Ісламського банку розвитку).Водночас Росія вважає, що виходом із ситуації також може стати формування сильних регіональних валют і створення на їх основі нової світової резервної валюти, якою було запропоновано вибрати СДР (Special Drawing Rights) – штучний платіжний засіб у безготівковій формі, що емітується (випускається) МВФ з метою регулювання сальдо платіжних балансів, поповнення резервів та розрахунків із МВФ.Довідка: СДР існує з 1969 р. як облікова одиниця, а з 1979 р. як основний резервний засіб міжнародної валютної системи. Вартість СДР спочатку визначалася золотим паритетом долара США (на той час – 35 доларів за унцію). У 1976 році вона була визначена на основі кошика валют 16 країн. У 1981 році мало місце нове визначення вартості СДР на основі 5 основних валют. У наш час СДР складаються з 0,632 долара США, 0,410 євро, 0,184 японської йєни та 0,0903 британського фунта. Проте в найближчій перспективі можливе розширення «мультивалютного кошика» за рахунок юаня і рубля, валют, що, на думку Д. Медведєва, вже давно активно перетинають кордони своїх країн.
Другие файлы:
Валютна система: України, світу, та Європи
Валютна система. Особливості формування валютної системи України. Світова валютна система та Європейська валютна система. Міжнародні платіжні розрахун...
Грошова система країни
Функції грошової системи країни. Безперервний рух товарів і послуг. Національно-державна обумовленість та призначення грошової системи. Національний т...
Валютна система: поняття, призначення та завдання
Національні та світові валютні системи. Елементи національної валютної системи, її функції. Особливості та проблеми формування валютної системи в Укра...
Валютна система та валютний ринок, особливості їх формування
Сутність валютної системи та валютного ринку. Види та основні елементи валютної системи. Валютний ринок: види, функції та учасники. Механізм формуванн...
Валютна система та валютний ринок, особливості їх формування
Мета роботи - розглянути сутність валютної системи і валютного ринку, виявити особливості їх формування; розглянути механізм формування валютного курс...
