Торговельна політика розвинутих країн
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИОДЕСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТКафедра міжнародної економікиРефератна тему:«Торговельна політика розвинутих країн»Виконала: студентка 34групи КЕФБогатиренко КатеринаПеревірила: ст. викл. Уханова І. О.Одеса 2010ПланВступСутність торговельної політики 1.1 Протекціонізм1.2 Свобода торгівліОсновні напрямки здійснення зовнішньоторговельної політики Торговельна політика розвинутих країн ВисновокСписок використаної літературиВступМіжнародна торгівля є засобом, за допомогою якого країни можуть розвивати спеціалізацію, підвищувати продуктивність своїх ресурсів і в такий спосіб збільшувати загальний обсяг виробництва.Виникнення міжнародної торгівлі обумовлено двома обставинами. Перша: економічні ресурси (природні, людські, інвестиційні товари) розподіляються між країнами світу вкрай нерівномірно; країни істотно розрізняються за своєю забезпеченістю економічними ресурсами. Друге: ефективне виробництво різних товарів вимагає різних технологій чи комбінацій ресурсів.У загальному вигляді торгівля є засобом, за допомогою якого країни можуть розвивати спеціалізацію, підвищувати продуктивність своїх ресурсів і в такий спосіб збільшувати загальний обсяг виробництва. Єдина життєздатна торговельна політика – це зовнішньо-орієнтована стратегія, спрямована на якомога ширшу інтеграцію економіки держави з міжнародною торговельною спільнотою. В ідеалі така стратегія має включати скасування усіх ввізних та імпортних мит і податків, а також усунення всіх нетарифних бар'єрів.Метою реферату є визначення способів втручання держави в зовнішню торгівлю, а також характеристика тенденцій торгівельної політики на прикладі найбільш розвинутих країн світу: США, Китаю, Росії, Нової Зеландії та країн Європейського Союзу.Сутність торговельної політики Держава може обирати один із способів втручання у зовнішню торгівлю: свободу торгівлі або протекціонізм.1.1 ПротекціонізмПротекціоністська торгова політика встановлюється державою по наступним причинах і для досягнення наступних цілей.Необхідність забезпечення оборони. Аргумент має скоріше військово-політичний, а не економічний характер: захисне мито потрібне для збереження і посилення галузей, що випускають стратегічні товари і матеріали, що необхідні для оборони й ведення війни.Збільшення внутрішньої зайнятості. Теорія порятунку національних робочих місць використовувана в захист мита, стає усе більш модною, в міру того як економіка наближається до спаду.Сукупні витрати у відкритій економіці складаються із споживчих витрат, капіталовкладень, державних витрат і чистого експорту. Чистий експорт дорівнює різниці між експортом і імпортом. Збільшення сукупних витрат у результаті скорочення Імпорту зробить стимулюючий вплив на внутрішньоекономічній розвиток, оскільки спричинить за собою різке зростання доходів і зайнятості. Але така політика має серйозні дефекти.Збільшення імпорту приводить до скорочення деякої кількості робочих місць у країні, але в той же час створить інші робочі місця. Імпорт сприяв ліквідації в останні роки частини робочих місць у деяких галузях промисловості. Очевидно, що всі країни не можуть одночасно домогтися успіху при введенні імпортних обмежень. Країни, що постраждали від мита і квот, імовірно, почнуть відповідні дії, викликаючи нове підвищення торгових бар'єрів, що зрештою, задушить торгівлю до такого рівня, що всім країнам стане гірше. У довгостроковому плані перевищення експорту над імпортом як засіб стимулювання внутрішньої зайнятості приречено на невдачу. Диверсифікованість заради стабільності. Доходи високо спеціалізованих економік, наприклад, орієнтованого на виробництва цукру народного господарства Куби чи нафтової економіки Кувейту сильно залежать від міжнародних ринків. Захист митом і квотами необхідно в цих країнах для стимулювання промислової диверсифікованості і, як наслідок, зменшення залежності від кон'юнктури на світових ринках одного чи двох видів продукції. Крім мита для диверсифікованості заради стабільності, наприклад, в Європейському Союзі розроблений ефективний механізм ціноутворення, розроблений по кожному виду сільгосппродукції і для кожного регіону. Установлюються кілька категорій цін - індикативні ціни, обумовлені Співтовариствами як бажані, мінімальні ціни імпорту чи граничні, мінімальні продажні ціни, гарантовані виробнику інтервенціями, офіційними організаціями.Захист молодих галузей. Захисне мито необхідне для того, щоб дати можливість затвердиться новим галузям вітчизняної промисловості. Тимчасовий захист молодих національних фірм від твердої конкуренції більш зрілих і тому на сучасний момент більш ефективних іноземних фірм дозволяє галузям, що народжуються, зміцніти й стати ефективними виробниками.Захист від демпінгу. Ціль демпінгу - завоювання товаром чи групою товарів зовнішнього ринку шляхом продажу товарів на світовому ринку за цінами нижче внутрішніх. Надалі збитки покриваються шляхом підвищення цін на зовнішньому ринку, а потім і за рахунок проник...
Другие файлы:
Сучасна податкова система розвинутих країн
Поняття, функції і класифікація податків. Суть принципів оподаткування. Значення та роль податкової системи у складі державних доходів. Вплив податків...
Зовнішня і міжнародна торговельна політика
Міжнародна торгова політика. Загальна характеристика ЄС та НАФТА. Роль генеральної угоди з тарифів і торгівлі та всесвітньої торгової організації в ре...
Торговельна політика більшовиків в першій половині 20-х років ХХ ст.
Роль торгівлі в забезпеченні пріоритету споживача у відносинах "виробництво - споживання". Деформація торгівлі і ринкових відносин, прямий товарообмін...
Транснаціональні корпорації в економіці розвинутих країн
Сутність транснаціональних корпорацій, їх роль та значення в сучасному світі. Діяльність ТНК в економічно розвинутих країнах, їх переваги та недоліки....
Зовнішня політика країн балтії в контексті розширення ЄС та НАТО
Зовнішня політика країн Балтії, їх зацікавленість в забезпечені "жорсткої безпеки", що призвела до розміщення акцентів у зовнішній політиці на користь...
