Тенденції розвитку світового ринку послуг у сучасних умовах
Тенденції розвитку світового ринку послуг у сучасних умовахВажливою ознакою світового економічного розвитку на початку ХХІ ст. є зростання питомої ваги послуг у структурі суспільного виробництва, формування сервісного господарства, суть якого полягає в забезпеченні як індивідуальних потреб особистості, так і в розширенні трансакцій, пов’язаних зі створенням загальних соціально-економічних умов праці та життєдіяльності. Структурні зрушення в економіці проявляються у світогосподарських процесах сучасності. Ринок послуг є одним із найбільш динамічно зростаючих секторів світового ринку. Послуги охоплюють приблизно 2/3 економічної діяльності в світовому господарстві. Більше половини робочої сили світу зайнято в компаніях, що надають послуги. Внесок сектора послуг у ВВП становить у багатьох країнах від 50% до 70%. В останні роки розширення сектора послуг у світовому господарстві пояснюється, з одного боку, дематеріалізацією виробництва, інтелектуалізацією праці, інформатизацією суспільних відносин. З іншого боку, відбуваються зрушення в попиті, який характеризується високою еластичністю по доходу [1, 97–98]. Ця тенденція розвивається внаслідок тривалого економічного піднесення в розвинених країнах та інших регіонах світу в останні 15–20 років, підвищення ступеня ділової активності, зростання доходності фірм, а отже, й платоспроможності населення. Вища платоспроможність населення збільшила схильність до споживання освітніх, туристичних, медичних, соціальних та інших послуг. Варто також зазначити, що при виробництві багатьох капітало- та наукомістких товарів зростає вміст послуг, які надаються спеціалізованими компаніями (дизайн, інжиніринг, проектування, маркетингові, консалтингові, страхові, фінансові послуги тощо.)Сучасна технологічна революція охоплює всі сегменти світового господарства і справляє визначальний вплив на зростання обсягів виробництва, формування нових послуг, розширення сфер їх застосування. Перехід до якісно нової епохи – ноосферно-космічної цивілізації – веде до глибоких трансформацій, і, відповідно, до радикальних структурних змін як у національній, так і в світовій економіках. Відбувається формування “нової економіки”, яка базується, насамперед, на знанні, нових технологіях, застосуванні інформаційно-комп’ютерних систем. Ця економіка розширює, вдосконалює та диверсифікує сектор послуг. Процес економічної глобалізації стає однією з передумов динамізації та диверсифікації міжнародного ринку послуг. При цьому сприятливі умови виробництва, краща забезпеченість технологічним, у т. ч. людським капіталом, розгалужена інфраструктура дозволяють високорозвиненим країнам утримувати домінуючі позиції в передових видах діяльності третинного сектора і ставати основними учасниками на міжнародному ринку послуг. Однак значна і постійно зростаюча роль послуг у світовому виробництві не відображається еквівалентними обсягами в системі міжнародної торгівлі. Частка світової торгівлі послугами в 2003 р. становила 19,5% загальної світової торгівлі. За винятком морських перевезень і певних сегментів міжнародних фінансів, послуги історично розглядались здебільшого як такі, що мають неторговий характер (non-tradability of services). Неторговість багатьох видів і значних обсягів послуг пояснюється технічними перепонами, іншакше кажучи, неможливістю відмежування матеріального виробництва від надання та споживання послуг на відстані. Нові інформаційні та комунікаційні технології швидко змінюють цю ситуацію в багатьох секторах; прикладами може служити поява послуг телемедицини і телеосвіти [1, 98–99]. Крім цього, існуючі обмеження в обміні послугами зумовлені протекціоністськими інструментами державної економічної політики країн. Такі важливі ринки, як залізничний транспорт, телекомунікації, медичне страхування захоплені традиційно монополістами і є об’єктом жорсткого регулювання в інтересах держави. Однак зміни умов забезпечення ефективності послуг, що обумовлені розвитком технологій, примушують уряди багатьох країн вже сьогодні здійснювати лібералізацію сфери послуг з одночасною її інтернаціоналізацією, тобто знаходити ланцюг між внутрішнім дерегулюванням ринків послуг і вдосконаленням входження на них іноземних учасників. Передбачається, що формування глобального конкурентного середовища у сфері послуг, об’єднання міжнародних ринків послуг у глобальну мережу (global services network) [2] здатне поліпшити передумови для подальшого зростання обсягів світової торгівлі послугами. Механізм трансферту глобальних вигод у локальні суспільства шляхом забезпечення країн, що розвиваються, доступом до сучасних інфраструктурних послуг дасть змогу збільшити обсяги міжнародної торгівлі товарами та послугами і тим самим сприяти зменшенню бідності в світі.Упродовж останнього десятиліття світові експорт та імпорт комерційних послуг зросли майже вдвічі і в 2004 р. становили відповідно 1,8 та 1, 78 трлн. дол. США [3, 179–184].Що стосується географічного розподілу, то домінуючу позицію – більше половини світового експорту комерційних послуг займають країни Західної Європи ( Європейський Союз-25 – 48,4%) (табл. 1 та 2). За останнє десятиліття обсяги експорту в Західній Європі зросли в 1,98 разу, в ЄС-15 – майже в 2 рази, ЄС-25 – в 2,02 разу. Це свідчить про відносно швидше зростання обсягів експорту в 10 країнах – нових членах цього інтеграційного об’єднання, ніж в ЄС-15.Висока частка експорту послуг ЄС в світовому господарстві є важливим індикатором для України, що заявила про свій європейський вибір. Економічний інтерес нашої країни полягає в тому, щоб якомога ефективніше вписатись з її послугами в єдиний європейський ринок та інші ринки світу. Частка експорту послуг Північної Америки становить 18,3%, обсяги експорту за 1993–2003 рр. зросли в 1,76 разу. Незначне зменшення частки експорту відбувалося впродовж 2001–2003 рр. в Латинській Америці. В Колумбії та Венесуелі скорочуються обсяги експорту, в Мексиці проявляється тенденція до стагнації. Стабільна частка експорту послуг зберігається в Африці. При зростанні обсягів експорту послуг в Азії в 1,88 разу за попередні 10 років нині відбувається зменшення частки експорту послуг цього регіону в світовому експорті послуг: з 20,5% у 2000 р. до 20,3% у 2001 р. і 19,6% у 2003 р. Зазначимо, що в світі ще залишаються значні регіональні відмінності в торгівлі послугами. Якщо частка експорту послуг в Азії зросла з 10% у 1980 р. до 19,6% у 2003 р., то відносні позиції країн, що розвиваються Латинської Америки та Африки, характеризуються стагнацією. Питома вага цих регіонів у світовому експорті послуг упродовж останніх 20 років залишалися в межах 3–4% та 2–3% відповідно. Тенденції розвитку імпорту комерційних послуг практично співпадають з аналогічними процесами, що пов’язані з їхнім експортом. Тоді, коли частка Західної Європи, зокрема ЄС, у світовому імпорті послуг з 2000 по 2003 рр. збільшувалася, спостерігалось її скорочення в Північній і Латинській Америці та Азії. Проаналізуємо динаміку чистого експорту послуг ре...
Другие файлы:
Україна на світовому ринку послуг
Місце послуг на сучасному ринку, їх види та форми, основні структурні елементи. Аналіз особливостей і тенденцій розвитку світового ринку послуг в умов...
Світовий ринок послуг
Суть і передумови формування світового ринку послуг. Особливості реалізації окремих видів послуг. Регулювання процесів міжнародної торгівлі послугами,...
Сучасні тенденції розвитку світового валютного ринку
Тенденції розвитку світової економічної системи. Темпи зростання об’ємів міжнародного валютного ринку. Конкуренція між валютними угодами "спот" і "сво...
Сфера послуг в ринковій економіці
Роль ринку послуг, як одного з найважливіших секторів економіки. Світова торгівля послугами і її значення. Особливості ринку, економічні відносини між...
Динаміка посткризового розвитку світового фондового ринку
Аналіз розвитку світового фондового ринку в посткризовий період, тенденції їх розвитку за походженням. Визначення змін основних показників, згруповани...
