Міжнародна охорона інтелектуальної власності

На 15 січня 2001 рік в ній беруть участь 147 держав світу. Вона була багаторазово переглянута, найбільше визнання отримав Паризький акт 1949 р. Україна приєдналась до Паризького акту 25 жовтня 1995 р.

Преамбула Бернської конвенції формулює її мету: «охороняти настільки ефективно й одноманітно, наскільки це можливо, права авторів на їх літературні і художні твори».

Конвенція заснована на трьох принципах: «національного режиму», відповідно до якого твори, створені в одній із країн - членів Союзу, повинні одержувати у всіх інших країнах-членах таку ж охорону, яку ці країни надають своїм власним громадянам; «автоматичної охорони», відповідно до якого національний режим не залежить від будь – яких формальних умов (тобто охорона надається автоматично і не обумовлюється формальними умовами реєстрації, депонування і т. д., що протягом тривалого часу було причиною неприєднання до Конвенції Сполучених Штатів Америки); і принцип «незалежності охорони», відповідно до якого володіння наданими правами і їхнім здійсненням не залежить від існування охорони в країні походження твору.

У статті 2 міститься відкритий список охоронюваних творів, що включає всі твори в галузі літератури, науки і мистецтва, яким би способом і в якій би формі вони ні були виражені. Нарівні з оригінальними твором також охороняються похідні твори, тобто твори, засновані на інших раніше існуючих творах (наприклад, переклади, переробки, музичні аранжування, переробки літературного чи художнього твору).