Зразок простого векселя. Акредитив

Акредитив, що використовується при розрахунках по зовнішньоторгівельним операціях являє собою одностороннє, умовне грошове зобов’язання банку, яке видається ним за дорученням клієнта-наказодавця акредитива (імпортера) на користь його контрагента за контрактом – бенефіціара (експортера), перевести на рахунок продавця гроші при наданні узгодженого з покупцем комплекту документів, що підтверджують поставку товара в умовах конракту.

Відкриття та виконання документарних акредитивів регулюється „Уніфікованими правилами та звичаями для документарних акредитивів” в редакції 1993 року, публікація МТП N 500.

Акредитив є відокремленим від договору купівлі-продажу або іншого контракту, на якому він може базуватися, і банки ніякою мірою не пов’язані і не зобов’язані займатися такими контрактами, навіть якщо в акредитиві є посилання на такий контракт.

Підтверджений акредитив – інший, ніж банк-емітент, банк бере на себе відповідальність за платіж за акредитивом на користь бенефіціара, при виконанні ним всіх необхідних умов, що дає експортеру більше гарантій платежу.

Відзивний акредитив – може бути в будь-який момент анульований або змінений як за вказанням імпортера, так і самостійно банком, що не дає експортеру необхідних переваг та гарантій.

Безвідзивний акредитив – протягом встановленого строку не може бути відкликаний або змінений без згоди на це експортера, на користь якого він відкритий.