Фізичний розподіл як спільна функція маркетингу і логістики

Основні елементи товароруху: транспортування та зберігання продукції, контакти зі споживачами. Основні функції, види та конкуренція каналів розподілу. Формування елементів маркетингової стратегії підприємства. Потенціал ринку та структура попиту.
Краткое сожержание материала:

Размещено на

Зміст

Вступ

1. Теоретична частина курсової роботи

1.1 Сутність фізичного розподілу

1.2 Мета фізичного розподілу

1.3 Система фізичного розподілу

1.4. Канали розподілу

1.4.1 Функції каналів розподілу

1.4.2 Види каналів розподілу

1.4.3 Конкуренція каналів розподілу

1.4.4 Планування та організація каналів розподілу

1.4.5 Фактори, що впливають на вибір каналів розподілу

2. Практична частина курсової роботи

2.1 Формування елементів маркетингової стратегії підприємства

2.1.1 Оцінка привабливості ринкових сегментів

2.1.2 Стратегічні аспекти моделі життєвого циклу товарів

2.1.3 Цінова політика підприємства

2.1.4 Потенціал ринку та структура попиту

2.1.5 Вибір засобів маркетингових комунікацій

Висновки

Список літератури

товарорух маркетинговий ринок попит



Вступ

На сучасному етапі розвитку національної економіки в умовах вже сформованих економічних зв'язків і конкурентного середовища стає актуальним впровадження нових для економіки методик просування товару.

Як для виробника, так і для будь-якого посередника зараз важлива сучасна грамотно спроектована технологія каналу просування товару до кінцевого споживача, яка знижує витрати, розширює можливості в наданні додаткових послуг і в кінцевому підсумку підвищує фінансовий результат, що дозволяє вигравати в конкурентній боротьбі за споживача.

Робота розглядає основний комплекс проблем сучасного інституту і суб'єктів посередницької діяльності і ставить своєю метою: аналіз світового досвіду функціонування торгово-посередницьких ланок в організації ефективного руху товару і формування пропозицій щодо його використання.

Відповідно до розробленої програми були поставлені і вирішені наступні завдання:

-- Вивчення основних особливостей руху товару на світових ринках у сучасних умовах, його основні напрямки та види;

-- Вивчення каналів руху товару в сучасному аспекті;

--Розгляд руху товару з точки зору планування та управління;

-- Вивчення організації та ефективності системи руху товару;

-- Розгляд основних методів і аналіз організації руху товару.

В умовах становлення і розвитку ринкового господарства виключно важливе значення для постачальників набувають проблеми збутової стратегії та організації ефективної збутової мережі. Тому, предметом дослідження даної роботи є діяльність торгово-посередницьких фірм при організації ефективного руху товару.

Багато чого з іноземного досвіду у сфері реалізації товарів і послуг можна з успіхом застосувати при організації збуту на нашому вітчизняному ринку. При цьому перевіреним багаторічною практикою зарубіжним досвідом посередництва можуть скористатися як вітчизняні фірми та організації, так і імпортери іноземних товарів, що освоюють як посередників має чималий потенціал ринок нашої країни.

Для розкриття цієї теми в якості теоретичної і методологічної основи вивчення широко застосовувалися трактати та навчальні посібники українських і зарубіжних авторів з проблем руху товару в сучасному маркетингу, також були використані матеріали періодичної преси, проводився аналіз законодавчих актів.

Предметом вивчення є процеси руху товару на світових ринках у системі маркетингу, основні канали руху товарів до покупця, їх особливості.



1. Теоретична частина курсової роботи

1.1 Сутність фізичного розподілу

Фізичним розподілом в маркетингу називається система, яка забезпечує доставку товарів до місць продажу в точно визначений час і з максимально високим рівнем обслуговування покупців. Зарубіжні автори під рухом товарів розуміють систематичне прийняття рішень щодо фізичного переміщення і передачі власності на товар або послугу від виробника до споживача, включаючи транспортування, зберігання і здійснення угод.

Безперервний рух товарів від виробництва до споживача являє собою об'єктивно необхідний процес відтворення. За своїм змістом це матеріально речовинний процес переміщення в часі і просторі готових до споживання продуктів праці, які володіють певними фізико-механічними властивостями. Кількість переміщених товарів вимірюється натуральними і вартісними показниками, в яких виражається інформація про розподіл.

Найбільш прийнятими показниками характеризують потоки товарів є вантажообіг і товарообіг. Інформація про процеси, у вартісних показниках дозволяє створити економічну модель, яка відображатиме рух вартості товару. У натуральних показниках відображається інформація про реальний рух товару.

Таким чином, процес руху товару розглядається у двох аспектах. По-перше, як технологічна система, що представляє матеріально-речовий потік товарів і, по-друге, як кібернетична система, що є потоки і процеси переробки економічної (комерційної інформації), так як завданням вивчення комплексного процесу товароруху є з одного боку раціональне побудова технологічних структур, а з іншого -- оволодіння методами управління процесів. Вивчення комплексного процесу товарообігу потребує чіткого визначення цілей (цільових інструкцій) системи та засобів їх досягнення. Довести товар від виробника до споживача означає організовувати його переміщення практичним шляхом, з мінімальними сукупними витратами, в потрібний для споживача час, в заданій кількості, а також у стані придатному для роздрібного продажу і споживання.

Якщо надати весь процес руху товарів у вигляді певної схеми з безліччю входів і виходів, де в якості входів позначити надходження, конкретних товарів, а в якості входів -- пункти, які реалізують ці товари, то буде видно важлива функціональна роль системи: перетворення виробничого асортименту в торгівлі та кількісна перегрупування товарних потоків і партій переміщення їх до споживача.

Фізичний розподіл -- це діяльність з планування, втіленню в життя і контролю за фізичним переміщенням матеріалів і готових виробів від місць їх походження до місць використання з метою задоволення шляхів споживача і з вигодою для себе.

Товароруху включає: транспортування, обробку замовлень, упаковку і обробку товарів, підтримки запасів, складування, будь-яку форму інформації про товар або послугу, розподіл і збут продукції.

Серед перерахованих елементів товароруху особливо виділяють три: транспортування, зберігання, контакти зі споживачами.

Витрати товароруху визначаються способом транспортування, обсягом складів, кількістю проміжних ланок системи. Приймаючи рішення про вдосконалення якого з ланок системи руху товару необхідно стежити за тим, щоб це не відбилося негативно на загальному ефекті, особливо якщо захід спрямований на мінімізацію витрат на рух товару.

Про значення товароруху свідчать витрати на нього, які за даними різних дослідників коливаються від 15 до 25 % суми продажів. Слід зазначити, що середні витрати на рекламу і стимулювання продажів істотно нижче.

Менеджери вважають розподіл ключовим елементом комплексу маркетингу, у зв'язку з його вирішальною роллю у забезпеченні ефекту часу, простору і володіння. Опитування серед організацій показують, що при оцінці постачальників другим чинником (після якості продукції) є рух товару. Для багатьох покупців вирішальним фактором при виборі постачальника є не найменша ціна, а гарантія своєчасного постачання і надійного сервісу.

Кожен виробник прагне сформувати власний канал товароруху шляхом прямого контакту зі споживанням, що краще, або через посередника.

Прямий контакт виробника зі споживачем пропонує доставку товару покупцеві безпосередньо, минаючи маркетингових посередників або через власну збутову мережу. Гідність цього способу зв'язку продавця з покупцем полягає в тому, що фірма здійснює управління всім процесом товароруху, має чітку зворотний зв'язок з покупцем. Така система збуту дуже корисна при одиничному виробництві. При серійному виробництві фірма може організовувати філії каналів збуту. При масовому типі виробництва фірма -- виробник використовує послуги посередників, агентів збуту, роздрібних продавців, дилерів.

Фізичний розподілпов'язан з цілим рядом додаткових витрат, обумовлених переміщенням вантажів від виробника до покупця. Їх можна об'єднати в три групи:

1-- від магазину (складу) до продавця до станції відправника;

2 -- від станції відправника до станції призначення;

3 -- від станції призначення до магазину покупця.

Найбільш вагомі витрати другої групи, сюди відносять: провізну плату або фрахт і страхування. Провізна плата стягується за перевезення вантажу. Крім того, додатково стягуються збори за навантаження, розвантаження, зважування і зберігання, за ремонт тари (упаковки) .

Основні витрати товароруху складаються з витрат на транспортування, наступному складуванню товарів, підтримці товарно-матеріальних запасів, одержанню, відвантаженню і упаковці товарів, адміністративних витрат і витрат по обробці замовлень.

Сьогодні керівництво повинно турбувати загальний рівень витрат на організацію товароруху, які досягають 13.6 % суми продажів для фірм -- виробників і 25.6 % для фірм -- пр...