Електронна комерція
Типи електронної комерціїЕлектронна комерція – форма постачання продукції, при якій вибір і замовлення товару чи послуги здійснюється через комп'ютерні мережі, а розрахунки між покупцем і постачальником здійснюються з використанням електронних документів і/або засобів платежу. При цьому покупцями товарів (або послуг) можуть виступати як приватні особи, так і організації.Можна виділити два загальних типи електронної комерції.1.Повністю онлайнова модель ведення електронної комерції.Приклад: Інтернет-магазин по торгівлі будівельними матеріалами «StroyShop.ru» – повністю онлайнова модель ведення бізнесу.За допомогою технологій Інтернет-бізнесу в Інтернет-магазині ведуться такі бізнес-процеси: забезпечення користувачів інформацією про товари і послуги, продаж товарів і послуг, оплата товарів і послуг, регулювання відносин з постачальниками, покупцями, службою доставки, автоматизоване додавання і ліквідація товарної бази постачальників з асортименту інтернет-магазину, забезпечення клієнтів інформацією про хід виконання замовлення, ведення звітності, пошук партнерів. На відміну від традиційних магазинів, віртуальні не мають «реального» місця продажу, складів, працюють 24 години на добу, 7 днів на тиждень, забезпечена повна автоматизація діяльності компанії.2.Інтернет-бізнес як додатковий інструмент ведення і розвитку бізнесу передбачає наявність традиційної моделі ведення бізнесу, доповнену новим середовищем, технологіями Інтернет-бізнесу.Приклад: Інтернст-служба замовлення товарів і послуг «Zakaz OnLine».Служба замовлення товарів і послуг існувала як традиційна компанія з кінця 1998 року. Бізнес-процеси компанії: обробка дзвінків із замовленнями товарів і послуг операторами, пошук товару або послуги, оплата і доставка замовлення.Проблеми: обмежена потенційна клієнтська база, високий рівень порогу виходу на ринок, складність пошуку, незручність обміну інформацією з замовником (клієнтам доводилося передзвонювати по 10 разів, щоб довідатися, на якій стадії виконання знаходиться замовлення), труднощі в розвитку супутнього сервісу, висока вартість рекламних заходів, відсутність портрета клієнтів.При використанні на додачу до традиційного бізнесу онлайнового сервісу були отримані такі переваги: збільшення кількості замовлень і потенційної бази клієнтів; замовник, що має доступ в Інтернет, може, не турбуючи персонал, на сервері Інтернет-служби довідатися, на якій стадії виконання знаходиться замовлення; збільшилася швидкість пошуку за допомогою Інтернет-служби; інтернет-технологіі на базі Інтернет-служби дозволили без зайвих витрат розвинути супутній сервіс для клієнтів; за допомогою Інтернет-технологій Інтернет-служба одержала інформацію про портрет свого користувача (статистика, анкетування на сервері); низька вартість рекламних заходів.Економічну діяльність, здійснювану через Інтернет, в основному можна класифікувати за чотирма типами: «Підприємство – Підприємство» (В2В), «Підприємство – Споживач» (В2С), «Споживач – Споживач» (С2С) і «Споживач – Підприємство» (С2В). Така систематизація дозволяє більш точно оцінити переваги і складності електронної торгівлі для адекватної реакції.Використання smart-карток у платіжних системах на основі електронних грошейСмарт-картки (smart-card – у дословному перекладі з англ. – «умні картки»), тобто такі картки, що мають змогу використовувати цифрову готівку, як у телекомунікаційному середовищи, так й ззовні його. Зовнішній вигляд такієї картки сходний зі звичайною пластиковою карткою, внутри якій знаходиться процесор, картка пам’яті та програмне забезпечення з системою вводу-виведення інформації.До таких карток відносяться, наприклад, «MonDex» і «VISA Cash»Процедура оплати товарів і послуг в Інтернет-магазині за допомогою смарт-карт досить проста. Покупець вводить реквізити карти: номер, ім'я власника, валідність і т.п., після чого відправляє заявку. Спочатку запит надходить до Інтернет-процесингового центру, потім – у реальний процесинговий центр, після чого пересилається в банк або міжнародну процесингову компанію, де підтверджується платоспроможність карти. Після того, як підтвердження отримане, здійснюється оплата. Весь процес займає від 5 до 15 хвилин, гроші на розрахунковий рахунок (до електронного гаманця) продавця надходять протягом 3–5 днів.До переваг цього способу оплати можна віднести:адаптування до умов існуючих розрахункових схем;простоту використання.У числі недоліків можна назвати:нерозвиненість ринку смарт-карт в Україні;передача інформації про смарт-карту покупця здійснюється через мережу, що потребує підвищеного ступеня захисту;відносно висока вартість транзакції: в середньому магазин сплачує процесинговій компанії 3–6% від суми операції;необхідність ведення страхових депозитів (20–70% обороту);складна і дорога процедура здійснення повернення грошей.На Заході оплата товарів і послуг за допомогою смарт-карт є найбільш розвинутим способом оплати через Інтернет, що обумовлено значним поширенням
|