Розробка радіоприймального пристрою короткохвильового діапазону

Техніко-економічне обґрунтування розробки приймача короткохвильового діапазону: розрахунок і вибір вузлів і блоків, призначених для виділення корисного радіосигналу прийомної антени електромагнітних коливань, його посилення і перетворення; собівартість.
Краткое сожержание материала:

Размещено на

ДИПЛОМ

Тема проекту:

Розробка радіоприймального пристрою короткохвильового діапазону



ЗМІСТ

ВСТУП

1. Попередня розрахункова частина

1.1 Вибір і розрахунок блок-схеми приймача

1.2 Розрахунок смуги пропускання приймача

1.3 Вибір проміжної частоти радіоприймача

1.4 Розподіл допустимої нерівномірності частотної характеристики по каскадам радіоприймача

1.5 Вибір числа контурів преселектора

1.6 Вибір селективної системи підсилювача проміжної частоти

1.7 Визначення необхідної кількості каскадів підсилення

2. Основна розрахункова частина

2.1 Розрахунок детектора АМ діапазону

2.2 Розрахунок підсилювача звукової частоти

2.2.1 Розрахунок підсилювача напруги звукової частоти

2.2.2 Проводимо розрахунок попереднього підсилювача

2.2.3 Зведемо отримані дані в таблицю

2.6 при повному розрахунку підсилювача звукової частоти

2.3 Розрахунок вхідного ланцюга

2.4 Розрахунок підсилювача радіочастоти

2.5 Розрахунок змішувача частоти

2.6 Розрахунок підсилювача проміжної частоти

2.7 Розрахунок гетеродину

3. Техніко-економічний розрахунок

3.1 Розрахунок собівартості пристрою

3.2 Матеріальні витрати

3.3 Витрати на сировину і матеріали

3.4 Зворотні відходи

3.5 Транспортно-заготівельні витрати

3.6 Витрати на оплату праці

3.7 Додаткова заробітна плата

3.8 Відрахування на соціальні заходи

3.9 Витрати на утримання і експлуатацію устаткування

3.10 Витрати на дослідження і розробку

3.11 Адміністративні витрати

3.12 Витрати на збут

3.13 Калькуляція собівартості

4. ОХОРОНА ПРАЦІ І НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

4.1 Небезпечні та шкідливі фактори

4.2 Виробнича санітарія

4.3 Електробезпека

4.4 Пожежна небезпека

4.5 Охорона навколишнього середовища

5. ВИСНОВОК

СПИСОК ДЖЕРЕЛ ІНФОРМАЦІЇ



ВСТУП

Радіоприймальний пристрій - це система вузлів і блоків, призначених для виділення корисного радіосигналу з сукупності сигналів що надійшли від прийомної антени електромагнітних коливань, посилення і перетворення сигналів до виду, необхідного для нормальної роботи кінцевих пристроїв.

Складність та різноманіття різних радіотехнічних систем, в яких використовується приймальні пристрої, призвели до розвитку різних гілок цієї галузі радіоелектроніки. В основному, це все більш розповсюджене застосування інтегральних схем і використання цифрової техніки не тільки для управління та регулювання, але і для передачі сигналів. Вид сигналів, що приймаються і характер переносимої інформації в значній мірі залежать від призначення радіотехнічної системи. В основному, при обробці сигналів в електричних звукових пристроях, намагаються по можливості більш повно зберегти інформацію, що там міститься, при цьому об'єктивна оцінка якості звукотехнічних пристроїв здійснюється по наступним основним показникам:

- лінійні спотворення (нерівномірність амплітудно- і фазочастотної характеристик),

- нелінійні спотворення і паразитна модуляція (поява нових складових у частотному спектрі сигналу, варіації рівня і частоти сигналів, що подаються - детонація),

- відносний рівень перешкод (відношення сигнал/перешкода).

Удосконалюються методи аналізу звукотехнічних схем дозволяють розкривати всі нові причини, що призводять до спотворення при відтворенні. Вирішальну роль при аналізі електронних схем звукового обладнання грають розрахунки і моделювання на ЕОМ, а при конструюванні - машинне проектування. Значний прогрес і в техніці звукотехнічних вимірювань. Тільки завдяки новим методам і засобам вимірювань стало можливим об'єктивне підтвердження самих різних ефектів, передбачуваних на основі розрахунків.

1. ПОПЕРЕДНЯ РОЗРАХУНКОВА ЧАСТИНА

1.1 Вибір і розрахунок блок-схеми приймача

При проектуванні професійного радіоприймача КХ діапазону вибираємо супергетеродинну блок-схему приймача, яка представлена на рисунку 1.1.

Рисунок 1.1 - Структурна схема КХ приймача

Даний вибір заснований на тому, що радіоприймачі такого типу володіють наступними перевагами:

1. Вхідний пристрій і підсилювач радіочастоти здійснює попередню селекцію сигналу, що сприяє зменшенню спотворення радіоприймального пристрою

2. Володіють високою вибірковістю по сусідньому каналу

3. Мала залежність полоси пропускання радіоприймального пристрою від прийнятого сигналу

4. Володіють достатньо малими власними шумами.

5. Мала кількість контурів, що одночасно переналаштовуються, на відміну з радіоприймальними приладами прямого посилення і т.д.

1.2 Розрахунок смуги пропускання приймача

Смуга пропускання до детектора і форма амплітудно-частотної характеристики, в межах смуги частот приймаючого сигналу, повинні задовольняти вимогам допустимих спотворень. Необхідна смуга пропускання визначається реальною шириною спектру частот приймаючого сигналу Дf_с і запасу по смузі пропускання Дf_зап, залежна від нестабільності частот приймаючого сигналу і гетеродину приймача, а також від похибки при налаштуванні окремих контурів. Смуга пропускання визначається по наступній формулі (1.1)

П= Дf_с+ Дf_зап(1.1)

Визначимо ширину спектра звукової частоти по формулам, відповідним типу сигналу.

Для телефонного сигналу ширина спектру визначається по формулі (1.2).

Дf_СП.ТЕЛ.=2•F_В,(1.2)

Де F_в - верхня полоса відтворюваних звукових частот, Гц.

Дf_СП.ТЕЛ.=2•3550=7100.

Для телеграфного сигналу при тональній модуляції ширина спектру визначається по формулі (1.3).

Дf_СП.ТЛГ.= F_В, (1.3)

Де ф - тривалість телефонної посилки, с.

Для телеграфного сигналу без тональної модуляції ширина спектру визначається по формулі (1.4).

Дf_СП.ТЛГ.= .(1.4)

Таким чином, відповідно вихідним даним ширина спектру відтворюваних звукових частот дорівнює Дf_С = Дf_СП.ЗЧ = 7100 Гц .

Визначимо нестабільність відтворюваної звукової частоти по формулі (1.5).

, (1.5)

Де b_Н - нестабільність несучої частоти;

b_Г - нестабільність частоти гетеродину;

b_ПК - нестабільність частоти при проходженні через прямий канал;

f_Н - максимальна частота несущої частоти, Гц;

f_Г - максимальна частота гетеродину, Гц.

Приймаємо значення відносної нестабільності несучої частоти сигналу b_Н=0, так як ми не враховуємо нестабільність частоти, пов'язаної з нестабільністю сигналу, що передається радіостанцією і девіацією частоти при розповсюдженні прийнятого сигналу у просторі. У зв'язку з тим, що зараз виробляється попередній розрахунок радіоприймального пристрою встановлюємо нестабільність частоти кварцового гетеродину приймача b_Г = 10^-5 і нестабільність частоти при проходженні сигналу через прямий канал b_ПК = 0 (використовується лінійна вольт-амперна характеристика нелінійних елементів). Виходячи з вище сказаного, формула (1.5) перетворюється в формулу (1.6).

(1.6)

Таким чином,запас по проміжній частоті складає:

Виходячи із формули (1.1) визначаємо смугу пропускання приймача:

П= 7100 + 98 =7198.

1.3 Вибір проміжної частоти радіоприймача

Для радіоприймачів проміжна частота трактів сигналів с АМ і ЧМ встановлені ГОСТами. При виборі, необхідно керуватися наступними правилами:

а) проміжна частота повинна бути поза діапазоном робочих частот приймача і відстояти як можливо далі від його меж;

б) проміжна частота вибирається як можливо далі від частот, на яких працюють потужні радіостанції;

в) при більш високій проміжній частоті:

- краща фільтрація напруги проміжної частоти на виході детектора, причому достатньо, щоб проміжна частота в 5ч10 разів перевищувала вищу відтворювану частоту сигналу;

- більш стійко працює система автоматичної підстроювання частоти;

г) при більш високій проміжній частоті - вище селективність по дзеркальному каналу та іншим побічним каналам приймача;

д) при більш низькій проміжній частоті приймача можли...