Ідентифікації емпіричної характеристики підсилювача постійної напруги
Краткое сожержание материала:
Размещено на
Размещено на
КУРСОВА РОБОТА
Ідентифікації емпіричної характеристики підсилювача постійної напруги
Зміст
Вступ
1. Експериментальні дослідження
2. Обробка результатів вимірювань з багаторазовими спостереженнями
3. Визначення статистичної однорідності двох серій спостережень
4. Визначення вигляду емпіричної залежності та оцінювання її параметрів
5. Оцінювання похибки вивчення емпіричної залежності з урахуванням похибки засобу вимірювання
Висновок
Література
емпірична характеристика підсилювач постійна напруга
Реферат
Об'єкт дослідження цієї роботи - підсилювач постійної напруги
Мета роботи: отримати аналітичний вираз для емпіричної характеристики підсилювача постійної напруги шляхом обробки результатів багаторазових вимірювань.
Методи дослідження: визначення оцінки математичного очікування та середнього квадратичного відхилення для кожної групи спостережень; визначення статистичної однорідності відповідних груп спостережень; перевірка нормальності розподілу випадкових похибок результатів спостережень; визначення вигляду емпіричної залежності та оцінити її параметри; визначення впливу похибок засобів вимірювання.
Апаратура: універсальний вольтметр В7-16А, генератор змінної напруги Г3-112, та магазин опору Р 4831.
Результати: визначені СКВ та похибки для двох параметрів двох серій.
Вступ
Підсилювачі, вирішуючи в цілому функції масштабування й нормування сигналів, забезпечують підтримку на заданому рівні й з певною точністю значення вимірювальних сигналів.
Крім того, вимірювальні підсилювачі забезпечують розв'язку окремих трактів і лінійний режим роботи вимірювальних ланцюгів виявлення малих струмів і напруг у вимірювальних ланцюгах (нульові підсилювачі), узгодження входів вимірювальних приладів із джерелами сигналів.
Підсилювачі повинні мати стабільні метрологічні характеристики. До підсилювачів пред'являють наступні основні вимоги:
* лінійність і стабільність перетворення сигналу, який забезпечує задану погрішність;
* забезпечення заданого діапазону підсилення;
* забезпечення заданої частотної вибірковості;
* малі початкові струми й ін.
За видом амплітудно-частотної характеристики використовувані підсилювачі поділяють на підсилювачі змінного струму (напруги) і підсилювачі постійного струму.
Для підсилювачів постійного струму (ППС) нижня межа частотного діапазону = 0 f в , тобто f = fa , наприклад, підсилювачі постійного струму, використовувані в аналогових електронних вольтметрах, підсилюють сигнал до значення, необхідного для ефективної роботи електромеханічного вимірювального механізму, і узгоджують його малий опір з вихідним опором перетворювача. Через рахунок підвищення коефіцієнта підсилення ППС можна підвищувати чутливість електронних вольтметрів у цілому. Однак ця принципова можливість при практичній реалізації натрапляє на технічні труднощі, зв'язані насамперед із повільними непередбачуваними змінами вихідного сигналу при відсутності на вході інформаційного сигналу. Дрейф нуля може позначитися на точності результатів вимірів, і тому звичайно передбачається можливість установки нуля вимірника перед початком вимірів. Електронні підсилювачі конструктивно можуть виконуватися як вузли вимірювальних приладів або як окремі функціонально закінчені пристрої, що належать до підгрупи.
Для підсилювачів характерна мультиплікативна похибка, пов'язана з нестабільністю коефіцієнта передачі, викликана технологічними причинами або впливом зовнішнього середовища. Коефіцієнт передачі базового струму в колектор, має великий технологічний розкид, його величина залежить також від температури, частоти, величини колекторного струму і це є основним джерелом похибки.
Багаторазове спостереження проводиться для отримання значущих результатів.
В даній роботі потрібно отримати аналітичний вираз для емпіричної характеристики підсилювача змінної напруги шляхом обробки результатів багаторазових вимірювань
1. Експериментальні дослідження
Досліджувана характеристика вимірюється не менш ніж у 20 дискретних точках. У кожній точці проводиться не менше 20 спостережень значень шуканої функції. Вся сукупність зазначених спостережень проводиться повторно на інший вимірювальної апаратури, в інших кліматичних умовах і в інший час. Їх результати заносять у табл. 1.1. Таким чином, в результаті проведення експерименту отримуємо 2 серії спостережень, кожна з яких складається з 10 вибірок, що містять 20 спостережень у кожній.
Таблиця 1.1 - Результати першої серії спостережень
|
0,1 |
0,3 |
0,5 |
0,7 |
0,9 |
1,1 |
1,3 |
1,5 |
1,7 |
1,9 |
|
|
І серія |
||||||||||
|
3,7227 |
2,133 |
1,4931 |
1,1489 |
0,9343 |
0,7856 |
0,6792 |
0,5971 |
0,5327 |
0,4814 |
|
|
3,7242 |
2,1331 |
1,4938 |
1,1493 |
0,9344 |
0,7865 |
0,6796 |
0,5983 |
0,5335 |
0,4819 |
|
|
3,7244 |
2,1333 |
1,4948 |
1,1503 |
0,9345 |
0,7869 |
0,6798 |
0,5983 |
0,5338 |
0,4819 |
|
|
3,7246 |
2,1341 |
1,495 |
1,1506 |
0,9349 |
0,7872 |
0,68 |
0,5983 |
0,5339 |
0,482 |
|
|
3,7251 |
2,1342 |
1,4955 |
1,1508 |
0,9349 |
0,7874 |
0,6804 |
0,5985 |
0,5341 |
0,4821 |
|
|
3,726 |
2,1343 |
1,4955 |
1,151 |
0,9351 |
0,7879 |
0,6807 |
0,5985 |
0,5345 |
0,4827 |
|
|
3,7261 |
2,1343 |
1,4958 |
1,1513 |
0,9351 |
0,7881 |
0,6808 |
0,5986 |
0,5345 |
0,4829 |
|
|
3,7262 |
2,1343 |
1,496 |
1,1514 |
0,9355 |
0,7881 |
0,681 |
0,5987 |
0,5346 |
0,483 |
|
|
3,7264 |
2,1344 |
1,4961 |
1,1516 |
0,9355 |
0,7883 |
0,6812 |
0,5988 |
0,5347 |
0,4836 |
|
|
3,7265 |
2,1345 |
1,4963 |
1,1518 |
0,9356 |
0,7884 |
0,6813 |
0,599 |
0,5348 |
0,4836 |
|
|
3,7269 |
2,1349 |
1,4963
Другие файлы:
Розробка схеми підсилювача напруги Навчальний стенд для вивчення операційного підсилювача Перетворювач СКЗ змінної напруги Розробка та розрахунок підсилювача низької частоти Розрахунок транзисторного резонансного підсилювача потужності |
© 2006-2015 Студенческий сайт ТНУ им. В.И.Вернадского, TNU.in.UA