Ольгерд - великий князь литовський

Вивчення біографії та історії правління великого князя литовського Ольгерда, сина Гедиміна, брата Кейстута, який у період своєї влади (з 1345 по 1377 роки) значно розширив границі держави й сприяв розвитку будівництва в місті православних церков.
Краткое сожержание материала:

Размещено на

Ольгерд (літ. Альгирдас, в хрещення - Олександр) - Великий князь Литовський

Час на посаді: 1345 -- 1377

Попередник Євнут

Наступник Владислав ІІ Ягайло

Народився бл.1296

Помер травень 1377

князь литовський ольгерд правління

БІОГРАФІЯ

Старший син Гедимина від другої дружини, російської княжни Ольги. Після смерті батька взяв участь в міжусобній боротьбі зі своїми братами за великокняжий престол. Перемогли в цій війні двоє - Ольгерд і Кейстут. Брати поділили литовські землі навпіл: перший отримав їх східну частину з більшістю російських земель, другий - західну. У правління Ольгерда російські князі стали користуватися в Литві особливо сильним впливом.

Ольгерд разом зі своїм братом Кейстутом об'єднав литовські землі і провадив боротьбу за розширення Великого князівства Литовського.

У 1345 став Великим Литовським князем відібравши владу у брата Євнута. Відтоді Ольгерд поступово приєднав більшість українських земель. Близько 1355 року відібрав від татар Чернігово-Сіверські землі, в 1362 розбив татарське військо на Синіх Водах (Синьоводська битва), приєднав до Литовської держави Київщину, а трохи згодом -- Поділля й Переяславщину. В Києві посадив удільним князем свого сина Володимира.

Ольгерд успішно воював за Волинь з польським королем Казимиром III Великим, якому залишилися тільки Белзька і Холмська землі. Ольгерд також приєднав Смоленське князівство і поширив свій вплив на Псков і Новгород. До Литви 1377 р. було приєднано Берестейський, Володимирський і Луцький уділи. Кілька разів ходив походом на Москву (1368, 1370, 1372) і допомагав своєму братові Кейстутові в боротьбі з Тевтонським орденом.

Литовський князь Ольгерд почав походи на Московське князівство, скориставшись усобицею між московським і тверським князями. Його перший похід стався в 1363 році.

У 1368 році великий литовський князь Ольгерд зробив новий великий похід на Москву. Розоривши "порубіжні місця", він знищив загін стародубського князя Семена Дмитровича Крапивы, в Оболенске розгромив князя Костянтина Юркевича. Розбивши на річці Тросне московський сторожовий полк, спішно зібраний з московських, дмитровских і коломенских ратників, 21 листопада 1368 року він напав на Москву.

Проте, побудований роком раніше новий білокам'яний Московський кремль Ольгерду узяти не вдалося. Кремль встояв, і через три дні ворог відступив, залишивши за собою розграбовані і спалені волості, села і підмосковні монастирі. Війська Ольгерда не лише розорили околиці міста, але і відвели в Литву величезну кількість населення і худобу.

Безпосередньою причиною зняття облоги стало вторгнення тевтонів в західні володіння Литви. Московський Літописець порівняв нашестя Ольгерда з ординськими набігами - "таке ж велике зло". Ольгерд ходив на Москву ще двічі - в 1370 і 1372 роках. Після відходу супротивника московські війська вчинили походи у відповідь.

У 70-і рр. XIV ст. Ольгерд веде довгу і кровопролитну війну з Польщею із-за Волині. У 1377 році він приєднує її до Великого князівства Литовського, але незабаром помирає.

Ольгерд зумів об'єднати у Велике князівство Литовське всі білоруські і більшість українських земель. Добрим ставленням до української культури і церкви прихилив до себе населення України-Русі та українських князів і магнатів, які брали участь у державній адміністрації Великого князівства Литовського. На зайнятих руських (українських) землях Ольгерд посадив своїх родичів, а в деяких місцях залишив руських князів із Рюрикового роду. За його правління руська мова стала офіційною мовою Великого князівства Литовського.

Ольгерд був двічі одружений на російських княжнах: в 1318-1346 рр. на Марії, яка була дочкою вітебського князя, з 1349 р. на Ульяні, дочці тверського князя. Прийняв православну віру - в хрещенні узяв ім'я Олександр. У двох браках Ольгерд мав 12 синів і 9 дочок. Чоловіками двох його дочок були суздальский і серпуховскі князі. Багато синів стали засновниками російських і польських князівських родів : Трубецьких, Чарторийських, Бельских, Слуцьких, Збаражських, Воронецьких. Старший син від другого шлюбу Ягайло успадкував велике князівство Литовське і став засновником польської королівської династії Ягеллонів .

Размещено на Allbest.ru