Місто елліністичного Сходу

Поява нових міст в результаті східного походу Олександра Македонського та за часів його наступників - діадохів. Аналіз становища громадського життя в нових і старих містах елліністичного Сходу. Основні особливості та наслідки процесів містобудування.
Краткое сожержание материала:

Размещено на

Размещено на

Зміст

Вступ

Розділ І. Заснування та розвиток нових міст

Розділ ІІ. Розвиток старих міст

Розділ ІІІ. Громадське життя елліністичних міст

Висновок

Список використаних джерел та літератури



Вступ

Актуальність дослідження. Міста, як і люди, мають різні й несхожі долі. Одні з міст губляться в своїй незначності і безвісності; гучна слава інших, прокотившись по всьому світу, стає надбанням століть, якщо не тисячоліть. Походи Олександра і завоювання ним близькосхідного світу аж до Індії викликали до життя небувалу до того за масштабами колонізацію. Греки і македонці масами кинулися в багаті землі Сходу, імпоновані їм привілейовані умови життя і легкі доходи.

В результаті географічної експансії еллінізм, спочатку обмежений територією Греції, тепер розширився аж до Афганістану та Індії. Грецька культура і спосіб життя швидко поширювалися як серед варварів, так і в регіонах більш древніх східних культур. Найбільш широкого розмаху набуло в цей період містобудування, яке розпочав сам Олександр Македонський і подовжили його наступники діадохи. Згідно джерел, сам Олександр заснував 70 міст, з Александрією Єгипетською на чолі.

Саме нові міста (і реорганізовані на грецький манер «старі») стали центрами еллінізму на Сході. Саме безліч таких міст - полісів були замінені кількома великими державами, які розділили між собою спадкоємці Олександра Великого після його смерті.

Наступники Олександра зіткнулися з проблемою, що стояла перед ними: організацією економічного і суспільного життя в царствах, де вона традиційно регламентувалася царською владою. І вони постійно дбали про те, щоб сильно не порушувати установлений до них порядок, в чому полягала своєрідна мудрість. Проте нові умови постійно викликали нові зміни, які були особливо помітні в містах. Завдяки фактору накладення завойовників на підкорену масу місцевого населення, яке в своїй більшості здавна звикло до іноземного панування, елліністичний світ не тільки набув свого особистого обліку, але й став як би прообразом Римської імперії.

У даній курсовій роботі авторка намагається розкрити вплив грандіозного походу Олександра Македонського на весь Близький Схід, особливо на містобудування та громадське життя, простежити особливості «перебудування» Сходу в епоху еллінізму.

Мета курсової роботи - прослідкувати, охарактеризувати появу і формування нових елліністичних міст і простежити розвиток старих при Олександрові Македонському і за часів його наступників діадохів, проаналізувати громадське життя в цих містах.

Для цього ми повинні вирішити наступні завдання:

- простежити появу нових міст в результаті східного походу Олександра Македонського, а також за часів його наступників діадохів;

- охарактеризувати процес містобудування, окреслити його основні особливості;

- проаналізувати становище громадського життя в нових і старих містах елліністичного Сходу;

- охарактеризувати наслідки містобудівної політики в епоху еллінізму.

Об'єктом дослідження у курсовій роботі є місто елліністичного Сходу, а предметом дослідження є їх містозабудівна політка і громадське життя на завойованих територіях.

Хронологічні межі дослідження охоплюють епоху еллінізму (умовно 334 - 30 рр. до н.е.), хоча по тексту роботи подекуди фігурує інформація про більш ранні періоди давньогрецької історії.

Географія дослідження охоплює події, що мали місце безпосередньо на Близькому Сході і в Центральній Азії, а також в Північній Африці.

Під час написання курсової роботи у якості джерельної бази авторка використала праці кількох відомих античних авторів:

Особливістю достовірністю істориків користується СтрабонСтрабон. География. Кн. XVII, 7-9 // Хрестоматия по истории Древней Греции / Под ред. Д.П.Каллистова. - М.: Мысль, 1964. - С.557-559.. У своїй «Географії» автор подає опис тогочасних міст, описує архітектуру громадське життя міст.

Цікавими є «Записки Юлия Цезаря и его продолжателей…» Записки Юлия Цезаря и его продолжатей о Галльской войне, о гражданской войне, об Александрийской войне, об Африканской войне. - Москва: Изд-во АН СССР, 1948.- 570 с. про Александрійську війну. Тут наводяться наступні свідчення про воєнно-стратегічний потенціал Александрії Єгипетської в цілому і систему укріплення міста.

Праця Вітрувія Витрувий. Десять книг об архитектуре / Пер. Я.М.Боровского, А.Н. Егунова, С.А. Ошерова и др.- Т.1, - М.: Изд-во политической литературы, 1968. - 412с. по теорії і практиці архітектури дає основні відомості про забудову міст в епоху еллінізму, особливості архітектурної забудови і архітектурного ансамблю.

Історіографія проблеми.

Завойовницькі походи Олександра Македонського на Сході, а разом з тим і розбудова державності на утворених територіях - одна з найбільш популярних тем у світовій і вітчизняній історіографії. Почасти це пояснюється винятковою важливістю даного історичного періоду для подальших доль світової цивілізації. Складовою частиною великої держави Олександра Македонського, а потім і його наступників - діадохів, було місто-поліс, розбудові якого надавалося велике значення.

У викладі фактичної історії розвитку і розбудови елліністичних міст Сходу всі дослідники йдуть за античними авторами, майже виключно спираючись на письмові джерела.

Цікавою є праця Г.А. Кошеленка Кошеленко Г.А. Греческий полис на эллинистическом Востоке. - Москва: Наука, 1979. - 292 с., де темою роботи автор ставить історичні долі грецького полісу на елліністичному Сході. На основі нарративних, археологічних, епіграфічних та нумізматичних джерел автор виявив масштаби греко-македонської колонізації Сходу в період після завоювань Олександра Македонського, досліджуючи характер містобудівної політики Олександра і перших Селевкідів, взаємовідносини грецького полісу і елліністичної держави, характер міського устрою.

Заслуговує на увагу книга французького історика,одного з найбільших у Франції спеціалістів по історії Античності, - П'єра Левека Левек П. Эллинистический мир. - Москва: Наука, 1989. - 252 с.. На основі досягнень сучасної історіографії, даних археологічних розкопок автор подає характеристику історії, економіки і культури елліністичної епохи, взаємозв'язкам елліністичного світу з державами Сходу і варварською периферією; подає також характеристику містобудівної політики як Олександра Македонського, так і його наступників. Левек стверджував, що процес культурного розвитку суспільства в елліністичний період породжується тими соціально-економічними і політичними явищами, які і виявляють сутність еллінізму.

Науковий інтерес представляє праця «Загальна історія архітектури» Всеобщая история архитектуры. В 12-ти томах. - Т.2. Архитектура античного мира (Греция и Рим). - Москва: Стройиздат, 1973. - 709 с. (за ред. Раздольської). У праці міститься достатній фактичний матеріал про архітектуру епохи еллінізму; подається характеристика новостворених і «старих» міст, особливості їх забудови, використання нових на той час технологій.

Високої оцінки заслуговує монографія Кузнецова Д.В. «Эллинистический Египет: основные тенденции развития в конце IV - второй трети І вв. до н.э.». Тут автор простежує основні особливості епохи еллінізму, в тому числі у кожній частині імперії. Автор стверджує, що розгляд основних тенденцій розвитку елліністичного Єгипту в кінце IV - другій третині І вв. до н.э є найбільш важливим з точки зору пізнання сутності еллінізму в цілому. На прикладі елліністичного Єгипту автор намагається продемонструвати проблеми, що стосуються економіки, соціально-класової структури, державного устрою і культури елліністичних держав у цілому, щоб сформувати історичне уявлення про еллінізм.

Книга відомого західнонімецького історика-античника Г.Бенгтсона Бенгтсон Г. Правители эпохи эллинизма.- М.: Наука, 1982. - 391 с. являє собою серію біографій правителів елліністичних держав, що утворилися на території Східного Середземномор'я і Середнього Сходу після походів Олександра Македонського. Автор широко описує історію політичних держав IV-I ст. до н. е., преломлену в типових образах окремих діячів, використовує широке коло джерел.

Курсова робота має наступну структуру.

У вступній частині обґрунтована актуальність, визначена мета та визначена мета дослідження, подана характеристика хронологічних та географічних меж дослідження, характеристика основних джерел та наукової літератури із зазначеної проблематики.

Перший розділ присвячений опису заснування нових міст на завойованих територіях; подається характеристика основних особливостей містобудування в епоху еллінізму. Крім того, подається широкий опис будування найвеличнішого міста епохи еллінізму - Александрії Єгипетської.

У другому розділі описується розвиток «старих» міст (на прикладі Вавилону, Мілету).

У третьому розділі поданий опис громадського життя в елліністичних містах Сходу.

Курсова робота закінчується висновками, у яких наведені наслідки містобудівної політики епохи еллінізму, та списком використаних джерел та літератури.



Розділ І. Заснування та розвиток нових міст

Початок елліністичної грецької колонізації нерозривно пов'язане з іменем Олександра Македон...