Біографія і історичний портрет українського політичного і суспільного діяча М. Міхновського. Обґрунтування ідеї самостійності України, рух Братерства Тарасівців. Склад національної ідеї, передумови створення і діяльності Української Народної Партії.
Краткое сожержание материала:

Размещено на

3

Размещено на

1

МІНІСТЕРСТВО ФІНАНСІВ УКРАЇНИ

ЛЬВІВСЬКА ДЕРЖАВНА ФІНАНСОВА АКАДЕМІЯ

Кафедра соціальних та гуманітарних наук

Індивідуальне науково-дослідне завдання

з курсу “Історія України”

на тему:

«М. Міхновський і обґрунтування ідеї самостійності України»

Виконала:

студентка 112 групи

Кобзарук І.І.

Перевірив:

Чура В.І

Львів 2012

ЗМІСТ

Вступ

1. Постать М.Міхновського

2. Братство Тарасівців

3. Заснування УНП(Української Народної Партії)

4. Національна ідея

Висновки

Список використаної літератури

ВСТУП

Сьогодні очевидним є те, що націоналістичний фактор став невід'ємною складовою суспільно - політичного життя в Україні й володіє ефективними важелями впливу на розбудові процеси. Однак явище націоналізму для значної кількості людей залишається малозрозумілим, а довгі роки дискредитації українського націоналізму виробили в частини населення стійкий комплекс не сприйняття націоналізму взагалі. Це не є нормальний стан, оскільки він базується не на знанні, переконанні чи життєвому досвіді, а на довготривалій ідеологічній обробці населення, яка значною мірою спричинилася до деформацій у свідомості народу, спотворення екзистенцій них основ буття нації.

Оповитий серпанком забуття історичний краєвид України рубежу минулого і нинішнього століть на наших очах став пояснюватись. Перед сучасниками постала ціла галерея несправедливо призабутих політичних діячів - активних учасників і керівників національно-визвольних змагань українського народу. У плеяді діячів національно руху ХІХ початку ХХ ст. стоїть фігура відомого українського громадсько-політичного діяча, ідеолога державної незалежності України, першого речника українського націоналізму М.Міхновського.

Значення постаті М. Міхновського важко переоцінити. Сумніви, втрата сил, терпіння повертають деяких назад, але є ті, хто йдуть до вершини, а коли сили вичерпуються, чекають на зміну, у руки якої можна передати естафету. Такою верхівкою була для нашого народу самостійність. Слова “Самостійна Україна” стали молитвою, схожою на “Отче наш”, яка дала сили вже на останніх етапах шляху нашим національним провісникам.

національна ідея народна партія міхновський

1. ПОСТАТЬ М.МІХНОВСЬКОГО

В історії України існуть постатті значення яких в історії народу є досить суперечливим. Одною із таких постатей і є Микола Іванович Міхновський, якого упродовж багатьох років радянська історіографія зображували як запеклого націоналіста, ворога українського народу, непокірного та такого, який загрожує суспільству та його спокою. І на сьогодні це питання все ще є дуже дискусійним.

Упродовж багатьох років у радянській історіографії Миколу Міхновського зображували як запеклого націоналіста, ворога українського народу. Його ідеї, погляди тлумачили як консервативно-мракобісницькі, подібні до ідей Ніцше та інших реакційних західних теоретиків. Тим часом Міхновський мріяв про єдину, неподільну, вільну Україну - державу робочих людей від „гір Карпатських аж до Кавказьких”.

Миколу Міхновського часто називають Апостолом української державної самостійності, зачинателем ідей самобутності та незалежності. Саме він був першим, хто заявив, що створення автономної України у складі Росії є неможливим. Микола Міхновський започаткував традицію новітнього українського самостійництва, і робив відчайдушні спроби наблизити перспективу державної самостійності України конкретними справами. Він прагнув до справедливого соціально-економічного ладу, побудованого на різних формах власності, усебічного розвитку культури й духовного життя, національного відродження. М. Міхновський чітко і ясно формулював завдання розбудови незалежної національної держави як гаранта збереження та розвитку нації, а водночас і гаранта дотримання прав людини. Ним була розроблена концепція включення української інтелігенції у процес національного визволення. Він закликав інтелігенцію "зійти з москвофільських позицій, підхопити ідею створення незалежної України і сприяти її поширенню в масах".Микола Міхновський народився в селі Турівці Прилуцького повіту на Полтавщині у 1873 році. Батько його походив із козацького роду і був сільським священником. Закінчивши гімназію Микола Міхновський вступив до Київського університету святого Володимира, де студіював право.

2. БРАТСТВО ТАРАСІВЦІВ

У студентські роки разом із друзями Микола Міхновський заснував таємне Братство Тарасівців і присягнув на могилі Кобзаря працювати все життя над здійсненням його заповіту. Він уклав політичну декларацію Тарасівців, в якій були такі положення:

- розбиття московських кайданів і визволення народів з-під гніту деспотизму й централізму;

- відновлення і вироблення серед інтелігенції, народних мас українських національних почуттів;

- піклування про народний добробут;

- праця в дусі такого ладу, де не буде місця ні визискувачам, ні визискуваним;

- віддання всіх своїх сил на визволення української нації.

У 1893 році Братство Тарасівців зібралося у Києві на з'їзд, що проходив під головуванням Миколи Міхновського. На з'їзді були присутні Михайло Коцюбинський, Євген Тимченко, Володимир Самійленко та брат Міхновського отець Юрій.

У другій половині 1893 року Братство Тарасівців викрила царська жандармерія. Багато хто із його членів потрапили до тюрем і були засуджені за звинуваченням “отторженіє Малоросії от Вєлікой Росії”. Тим часом осередки Братства продовжували свою невтомну працю в університетах, гімназіях та школах Полтави, Лубен та Одеси.

У 1898 році, після закінчення Київського університету, Микола Міхновський переїздить до Харкова і відкриває адвокатську канцелярію. У січні 1900 року він спільно із діячами Харківської студентської громади Дмитром Антоновичем та Михайлом Русовим створює Революційну Українську Партію (РУП). У березні того ж року Міхновський виступає на Шевченківських роковинах перед харківською громадою із доповіддю (того ж року її було видано окремою брошурою під назвою “Самостійна Україна”), у якій наголосив необхідність революційних дій за державницькі права українського народу, а також підкреслив засади самостійності України.

3. ЗАСНУВАННЯ УНП (УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ ПАРТІЇ)

У 1902 році М. Міхновський засновує у Харкові Українську Народну Партію (УНП), оскільки переконався у тому, що друзі по РУП не сприймають ідеї самостійності України. УНП стала першою українською організацією з виразною націоналістичною ідеологією. Політичне кредо партії було сформульоване Міхновським у “Декалозі”, що проголошував самостійну республіку, шанування рідної мови і формування у свідомості молодого покоління націоналістичного світогляду. Тоді ж УНП видає у Львові часопис “Самостійна Україна” з проектом української конституції, складеним Міхновським.

У своїх творах Міхновський наголошував: “Робітники поневолених націй, єднайтеся для спільної боротьби за свої національно-політичні, духовні й економічні інтереси, під умовою обопільного признання своїх національних прав. Головна причина нещастя нашої нації - брак націоналізму серед широкого загалу її. Ми виходимо на боротьбу не за інтереси якогось класу чи верстви суспільства, бо не віримо, що та чи інша частина суспільства має більше право, чим друга”.

1904 року М. Міхновський створив при УНП окрему бойову структуру під назвою “Оборона України”. За своїм ідейним переконанням вона стояла на позиціях партії, але мала власне керівництво очолюване В. Чеховським.

До виборів у Думу (1906) року М. Міхновський видав у Харкові перший наддніпрянський український часопис - “Слобожанщина”, у якому закликав голосувати за українських кандидатів. У редакторській статті М. Міхновський пише: “Хто хоче йти до Думи, назвавшись ім”ям народного представника, тільки на те, щоб збільшити панське панування, хай спиниться, бо він зробить найбільший злочин проти свого народу...”

“Слобожанщина” проіснувала не довго. Все більш жорсткими ставали утиски існуючої влади на Міхновського, але не дивлячись на це, він ніколи не переставав перейматись проблемою самостійності України.

23 березня 1917 року у Києві за його ініціативою було скликано Військовий з'їзд, на якому головуючим повинен був стати Микола Міхновський, але стараннями соціал-демократів, безпосередньо Володимира Винниченка, було створено збірну президію, котра закликала до “...знищення всяких постійних армій”. У відповідь Микола Міхновський закликав: “Горе тій поневоленій нації, що дочекається панування демократизованої нації, бо тоді українець буде жити в барлозі зі свинями, у голоді і хворобах... Українська нація мусить скинути панування чужинців, бо вони загиджують саму душу нації”.

29 березня того ж року на нараді вояків Київської з...