Знання про світ і людину, рівень технічного і технологічного розвитку у стародавніх цивілізаціях Сходу

Формування ранньокласових суспільств. Передумови формування раціональної свідомості. Зростання населення, його рухливості. Розвиток астрономічних знань. Потреби вдосконалення відліку часу. Технічний та технологічний розвиток цивілізацій Давнього Сходу.
Краткое сожержание материала:

Размещено на

Размещено на

ЗМІСТ

ВСТУП

1. ПЕРЕДУМОВИ ФОРМУВАННЯ РАЦІОНАЛЬНОЇ СВІДОМОСТІ

2. ГЕОГРАФІЧНІ ЗНАННЯ

3. БІОЛОГІЧНІ, МЕДИЧНІ ТА ХІМІЧНІ ЗНАННЯ

4. АСТРОНОМІЧНІ ЗНАННЯ

5. МАТЕМАТИЧНІ ЗНАННЯ

6. ТЕХНІЧНИЙ ТА ТЕХНОЛОГІЧНИХ РОЗВИТОК ЦИВІЛІЗАЦІЙ ДАВНЬОГО СХОДУ

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ



ВСТУП

Давньосхідні цивілізації (Єгипет, Шумер, Вавилон, Індія, Китай) мали добре відлагоджений механізм для зберігання і передачі інформації. Схід виробив конкретні знання в області математики, астрономії на базі певного практичного досвіду, але вони передавалися за принципом спадкового професіоналізму, від старшого до молодшого усередині касти жерців. Тільки у руках жерців були зосереджені знання, у тому числі і наукові. Це знання вважалося таким, що йде від бога - покровителя цієї касти.

В силу цього, знання було таємним, доступним тільки посвяченим. По відношенню до нього була відсутня критична позиція, оскільки не справа людини - виправляти богів. Таке знання було неможливо піддати яким-небудь істотним змінам, воно функціонувало як набір готових рецептів. Процес навчання цьому знанню зводився до заучування цих рецептів напам'ять, без доказів.

Питання, як були отримані ці знання і чи можна замінити їх досконалішими, навіть не вставало. Нові знання якщо і з'являлися в такій системі передачі інформації, то тільки випадково і дуже рідко. У цьому криється одна з причин гіперстатичності староєгипетської цивілізації, що проіснувала майже чотири тисячі років без істотних змін.

Трохи динамічнішою була давньовавилонська цивілізація. Так, вавилонські жерці наполегливо досліджували зоряне небо і добилися в цьому великих успіхів, але це був не науковий, а цілком практичний інтерес. Там була створена астрологія як прикладне знання, без якого не починалася жодна більш менш важлива справа. Те ж саме можна сказати і про розвиток знань в Індії і Китаї. Ці цивілізації дали світу безліч конкретних знань, але це були знання, необхідні для практичного життя, для релігійних ритуалів, що завжди були в цих країнах найважливішою частиною повсякденного життя.

Аналіз давньосхідних цивілізацій дозволяє говорити про відсутність фундаментальності і теоретичної знань, які були потрібні для чисто практичних цілей, серед яких найважливішими вважалися правильно виконані релігійні ритуали. Наукові знання передусім використовувалися для їх здійснення.

Вивчення історії і культури древнього Сходу - одна з важливих складових частин вітчизняної історичної і східнознавчої науки. Ще за часів СРСР фундаментальними дослідженнями давнього сходу займалися вчені - . А. Коростовцев, Г.М. Бонгард-Левін Бонгард-Левин Г.М., Аверинцев С.С., Алексеев В.П. и другие. Древние цивилизации. - М.: Мысль, 1989. - 479 с., І. М. Діяконов Дьяконов И.М. Научные представления на Древнем Востоке / Игорь Михайлович Дьяконов. // Очерки истории естественнонаучных знаний в древности. - М.: Наука, 1982. - С. 59-119., Г.Ф. Ільїн, Е.А. Грантовський, Т.В. Степугина). З сучасних українських та зарубіжних авторів варто відзначити - О.П. Крижанівського Крижанівський О.П. Історія Стародавнього Сходу. Навчальний посібник / Олег Прокопович Крижанівський. - К.: Либідь, 2002. - 590 c., С.Л. Тімкіна, В.І. Кузищина История Древнего Востока: Учеб. для студ. вузов / [А.А. Вигасин, М.А. Дандамаев, М.В. Крюков и др.]; Под ред. В.И. Кузищина. - 3-е изд., перераб. и доп. - М.: Высшая школа, 2003. - 462 с., та інших, окремим питання щодо історії науки і техніки присвячено роботи В. Віргинського та В. Хетеєнка.

Актуальність теми реферату визначається тим, що вивчення історії Давньосхідних цивілізацій дає можливість зрозуміти рівень розвитку їх наукового знання та його вплив на подальший розвиток всесвіту.

Метою реферату є висвітлення рівню знань про людину та всесвіт, та рівень технічного та технологічного розвитку у давніх цивілізаціях Сходу.

Означена мета передбачає виконання наступних завдань:

- розглянути передумови формування гуманітарних та технічних знань у давньому сході;

- висвітлити етапи генезису природничих знань у давньому сході;

- зробити огляд досягнень в галузі математичних та гуманітарних наук;

- систематизувати умови розвитку технологічного рівня в давньосхідних цивілізаціях.

Об'єктом вивчення є наукові та технічні знання цивілізацій давнього Сходу.

Предметом виступають - передумови формування та генезис гуманітарної та технічної науки у давньосхідних цивілізаціях.

Хронологічні рамки реферату визначає мета роботи - від другої половини першого тисячоліття до н.е. до ІІІ ст.. до н.е.

Географічні рамки реферату визначають територія давньосхідних цивілізацій - Єгипет, Месопотамія, Асірія, Вавилонія, Індія, Китай.



1. ПЕРЕДУМОВИ ФОРМУВАННЯ РАЦІОНАЛЬНОЇ СВІДОМОСТІ

У епоху формування ранньокласових суспільств духовна культура переживає перехід від міфологічного мислення до нового історичного типу культури. Радикально змінюються усі три основні складові діяльності свідомості - моральна, естетична і пізнавальна. Причому ведучою в цю епоху була моральна складова. Затвердження нових типів стосунків людей, способів регуляції їх поведінки, революційні зрушення в соціонормативній системі - усе це мало фундаментальне значення. Усі сфери духовної культури пронизували мотиви зіткнення первісної моралі роду і нової загальнолюдської моралі, що народжується, з одного боку, і класової моралі - з іншою. Естетичне і пізнавальне в порівнянні з моральним тимчасово відступають на другий план, але при цьому також зазнають значні якісні зміни. Вейнберг И.П. Человек в культуре древнего Ближнего Востока. / Йоєль Песахович. - М.: Наука, 1986. - С. 41-42.

Міфологічна свідомість поступово і повільно перетворювалося і долалося раціональними формами. Цей процес добре простежується на одній з головних тем первісної міфології - темі творіння Світу (Космосу) з Хаосу. Міфологічним уявленням про Світ і Космос було пронизано усе життя первісного колективу.

Хаос втілював силу, неорганізовану, ворожу людині, темну і таку, що лякає своїм зв'язком зі світом померлих. При цьому в кожній родовій традиції складалися свої конкретні уявлення і про Хаос (первинний океан, світова пітьма, безодня, вічна ніч, земна твердь, підземний світ та ін.), і про Космос (світове дерево, світове яйце, світова гора, небесне склепіння, брак Неба і Землі та ін.). Дьяконов И.М. Научные представления на Древнем Востоке / Игорь Михайлович Дьяконов. // Очерки истории естественнонаучных знаний в древности. - М.: Наука, 1982. - С. 59.

Спосіб життя первісних родових колективів підкорявся загальній лінії міфологічного сюжету про зв'язок Хаосу і Космосу. Норми колективної поведінки, ритмізоване повсякденне буденне життя (полювання, збирання, споживання їжі, відтворення роду та ін.) співвідносилися з образом космічної організації, Космосу як цілого. Родовий колектив розглядався як частка, органічна частина Космосу, а будь-які зміни в ритмах способу життя (включаючи свята; сімейні зміни, тобто народження дітей, смерть родичів, особливо вождя; зміну сезонної господарської діяльності та ін.) оцінювалися як особливі стани, при яких організоване космічне ціле наражається на небезпеку. Крижанівський О.П. Історія Стародавнього Сходу. Навчальний посібник / Олег Прокопович Крижанівський. - К.: Либідь, 2002. - С. 119.

Небезпека убачалася в можливості проникнення в організоване космічне ціле ворожих людині, злих, надприродних, несучих в собі руйнівний початок хаотичних сил. Порятунок від їх дії бачився в магічних ритуалах, і чим більше вони емоційні, виразні, художні, тим ефективніше.

Естетичне виступало для первісної людини як головний рятівний засіб від ворожого хаотичного початку. Тому обрядові магічні ритуали виключно художні. Карнавальні ходи, танці, маски добрих і злих духів, ритуальні інсценування повстань проти правителя, навіть ритуальні оргії повинні були продемонструвати панування людських організованих сил над силами Хаосу, поставити хаотичне під контроль людини, підпорядкувати його людині. У цих художньо оформлених магічних ритуалах знову і знову з Хаосу відтворювався антропоморфний організований Космос. Вейнберг И.П. Человек в культуре древнего Ближнего Востока. / Йоєль Песахович. - М.: Наука, 1986. - С. 48.

Таким чином, магічна свідомість стимулювала становлення художніх, естетичних образів, різних видів мистецтва аж до вимагаючих величезних трудових зусиль мегалітичних споруд, скульптурних статуй, родових святилищ, похоронних споруджень та ін.

Міфологічні образи періодичного втручання хаотичних сил в космічну організацію з часом трансформувалися в систему уявлень про світові цикли. Така система (у різних варіантах) згодом увійшла майже до усіх ранніх філософських навчань. З'явилося поняття світової катастрофи, яка опосередкує собою перехід від одного космічного циклу до іншого. Загибель світу, катастрофа - це перемога сил Хаосу над космічно організованим цілим, над людиною, суспільством. Людині не вдалося стримати натиск хаотичного, ворожого світовій гармонії початку, і Космос під його дією рушиться. Але катастрофи не вічні. Космос потім відновлюється з Хаосу, і починається новий період космічного розвитку, новий його цикл. Уявлення пр...