Економічний розвиток чеських земель в останній третині ХІХ ст.

Загальний технічний прогрес та розвиток промисловості, зростання обсягу виробництва. Зростання міст і виникнення нових промислових центрів. Поява перших монополістичних об'єднань. Розвиток банківської справи в Чехії. Становище сільського господарства.
Краткое сожержание материала:

Размещено на

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

РЕФЕРАТ

На тему:

«Економічний розвиток чеських земель в останній третині ХІХ ст»

Виконала

Студентка 4 курсу, 4 групи

Миргородська Ольга

Київ 2011



План

1. Вступ

2. Розвиток промисловості

3. Поява монополій

4. Розвиток банківської справи

5. Становище сільського господарства

6. Висновок

Використана література



1. Вступ

В кінці 60-х - на початку 70-х років ХІХ століття в основних галузях чеської промисловості завершився промисловий переворот. Як наслідок, відбувається концентрація і централізація виробництва, що призводить до появи монополістичного етапу у розвитку капіталізму. Бурхливий промисловий підйом, який відбувався в цей період, був перерваний у 1873 році економічною кризою і глибокою депресією, що продовжувалася до 1879 року. Криза 1873 р. була найбільшою у другій половині ХІХ століття. Це була криза перевиробництва, яка охопила всю світову капіталістичну систему. Серед земель Австро-Угорщини найбільше постраждали промислово розвинені чеські землі, а особливо - важка промисловість (машинобудування та металургія в меншій мірі видобуток вугілля). Не менших втрат зазнала легка промисловість, репрезентована цукроварінням, пивоварінням і т.д. Криза у цій промисловості супроводжувалася занепадом сільського господарства, яке була постачальником сировини: цукрового буряку, хмілю, ячменю, картоплі. Особливо тяжко відобразилися наслідки кризи на положенні чеських банків. Напередодні, в 1873 році, у Чехії було 35 банків, більшість з яких виникло в період промислового підйому кінця 60-х - початку 70-х років. Під час кризи більшість банків зазнали краху. У Чехії залишилося тільки п'ять банків, з яких лише один Жівностенскій був чеським.

Економічна криза 1873 р. значно підірвала позиції чешської буржуазії: велика частина створених нею в період промислового підйому підприємств зазнала краху або потрапила під контроль більш потужних підприємств, що належали австро-німецькій буржуазії. Ця обставина сильно вплинула на політичні позиції чеської буржуазії і її взаємини з австрійським урядом.

Економічна криза і затяжна депресія тривали до кінця 70-х років. Лише в 1879 р. в економічному житті Австро-Угорщини з'явилися перші ознаки поліпшення промислової кон'юнктури, що призвела на початку 80-х років до тимчасового підйому.

У чеських землях швидше за все оговталася від кризи цукроварна промисловість. Цьому сприяла в першу чергу та обставина, що чеський цукор ставав одним з основних продуктів експорту Австро-Угорщини. Якщо протягом перших двох років кризи виробництво цукру в чеських землях впало на 26%, то вже в 1877-1878 р. його виробництво становило 217 тис. ц, тобто на 14% перевершило передкризові роки. Розвиток цукроварної промисловості на початку 80-х років супроводжувався застосуванням більш удосконалених машин і обладнання. Значне пожвавлення на початку 80-х років спостерігалося і в гірничорудній промисловості. Видобуток кам'яного та бурого вугілля в чеських землях з 1875 по 1880 р. збільшився з 89 256 тис. до 118 100 тис. цн.

На початку 80-х років в чеських землях була зосереджена основна частина промислового виробництва австрійської імперії. У чеських землях було 60,7% всіх промислових підприємств гірничорудної, 35,5% підприємств машинобудівної промисловості, 48,7% хімічної, 59,1% текстильної, 57,3% харчової і т. д. З кожним роком частка чеських земель у промисловому виробництві Австро-Угорщини все більш і більш зростала, вони ставали основним постачальником маши, промислових товарів в аграрні області Австро-Угорщини. І тим більший вплив справила на них нова економічна криза перевиробництва, що захопила у середині 80-х років промисловість Австро-Угорщини.

Криза 80-х років носила частковий характер, вона була значно меншою, ніж криза 1873 р., але у поєднанні з тривалою (з середини 70-х років) кризою сільського господарства, однією з причин якої був приток дешевого американського зерна на європейські ринки, і світовою кризою цукрового виробництва, вона мала сильний вплив на розвиток ряду галузей промисловості.

У чеських землях економічна криза 80-х років найсильніше охопила ті галузі промисловості, які так чи інакше були пов'язані з переробкою продуктів сільського господарства (цукроваріння, хімічна, пивоварна, винокурна промисловість і т. д.). Виробництво цукру в Австро-Угорщині скоротилося на 43%, тоді як в європейському масштабі воно впало тільки на 20%, а в світовому - на 10%. Унаслідок кризи кількість цукру, що вироблялася в Чехії, скоротилась за 1884-1887 рр. з 4,1 до 2,5 млн. ц. Криза цукрового виробництва завдала відчутного удару чеській буржуазії, якій належала значна частина цукрових заводів, і чеським банкам, що кредитували цукрові заводи і в багатьох випадках здійснювали комісійну торгівлю цукром.

Криза тривала кілька років. Лише наприкінці 80-х років чеська промисловість вступила в смугу свого нового підйому.



2. Розвиток промисловості

Незважаючи на те, що чеські землі в останній третині XIX ст. пережили дві економічні кризи, розвиток промисловості йшов у цілому по висхідній лінії. Це знайшло відображення у загальному зростанні обсягу промислового виробництва у основних галузях промисловості. З 1883 по 1896 р. видобуток кам'яного вугілля в чешських землях зріс з 68 765 тис. до 90 753 тис. центнерів, або на 32%., а видобуток бурого вугілля тільки в Чехії - з 72 047 тис. до 153 867 тис. центнерів, або більш ніж у два рази. Видобуток залізної руди в Чехії з 1883 по 1896 р. збільшився в три з половиною рази (з 1473 тис. до 5064 тис. ц), а виробництво чавуну - у два рази (з 2148 тис. до 4718 тис. цн) Зростання обсягу промислового виробництва супроводжувалось загальним технічним прогресом - використанням нових удосконалених машин і методів виробництва, а також застосуванням електричної енергії.

Однією з провідних галузей промисловості в чеських землях стало машинобудування. Тільки з 1880 по 1890 р. число машинобудівних заводів зросло з 114 до 147, а зайнятих на них робітників - з 11 078 до 18 558. Значне місце в машинобудуванні продовжувало займати виробництво сільськогосподарських машин, що в значній мірі йшли на експорт, а також обладнання для цукроварної, пивоварної та винокурної промисловості. Сільськогосподарські машини йшли з Чехії до Угорщини, Росії, Польщі. Такі найбільші підприємства, як заводи «Шкода», акціонерні товариства «Брейтфельд, Данек і К °», «Перший чесько-моравський машинобудівний завод у Празі», поставляли устаткування для цукрових заводів в усі області Австро-Угорщини та експортували його до Росії, Італії , Румунію і навіть до Південної Америки та в Індію.

Швидко розвивалася і хімічна промисловість. Її зростання в останній третині XIX ст. в значній мірі було пов'язане з розвитком сільського господарства та його орієнтацією на виробництво технічних культур, що вимагають застосування штучних добрив. Окрім штучних добрив, хімічна промисловість чеських земель виробляла кислоти, соду, купорос, нашатирний спирт, лаки, фарби, а також вибухові речовини. Центрами хімічної промисловості були міста Прага, Плзень, Устя-над-Лабою та ін.

На початку 90-х років відбувся новий підйом у розвитку чеського цукроваріння. Вже в 1889-1890 рр. 136 цукрових заводів Чехії (з 216 в Австро-Угорщині) виробили цукру значно більше, ніж у 1883-1884 р. (4,56 млн. ц замість 3,42 млн. цн).

В останній третині XIX ст. в чеських землях почали розвиватися нові галузі промисловості - електротехнічна і автомобільна. У середині 80-х років завод Кржижика в Карліні (промислове передмістя Праги) освоїв виробництво електромоторів і електрообладнання. У 1887 р. в Жіжкове була пущена перша теплова електростанція, а в 1890 р. на Влтаві була побудована перша гідроелектростанція потужністю в 10 тис. кВт. У 1894 р. почала діяти перша електрична залізниця, а в 1897 р. був пущений електричний трамвай у Празі. У 1895 р. в м. Млада Болеслав було освоєно виробництво автомобілів.

Промисловий розвиток чеських земель в останній третині XIX ст. знайшло відображення і у відносно швидких темпах залізничного будівництва. З 1881 по 1895 р. довжина залізничної мережі тільки в Чехії виросла з 3838 до 4895 км. У 1890 р. на всі чеські землі припадало 6838 км, або 44,7% всієї залізничної мережі австрійської частини імперії.

Найважливішим результатом промислового розвитку чеських земель в останній третині XIX ст. було значне зростання міст і виникнення нових промислових центрів. З 1880 по 1900 р. Населення Праги збільшилася з 156 тис. до 194 тис. чоловік, а промислові передмістя Праги - Жижков, Сміхов, Виногради, Лібни, Карлин - у кінці XIX століття були вже великими містами.

Значну частину населення міст становив промисловий пролетаріат. Так, у Празі в 1898 р. з 182 530 чоловік населення 67 552 людини були робітниками ; в Пльзені, що налічував 50 221 чоловік, робітників було 40 302 і т. д. Тільки за 1880-1890 рр.. кількість робітників, зайнятих у промисловому виробництві чеських земель, зросла з 407 446 до 632 715.

Важка промисловість чеських земель зосередилася головним чином у таких великих промислових центрах, якими, поряд з Прагою, були Кладно, Острава, Брно, Пльзень.

Характерною особливістю економічного розвитку чеських земель в останній третині XIX столітті було те, що більша частина великих підприємств зна...