Виникнення V Республіки у Франції і становлення конституційного ладу

Причини краху IV Республіки як передумова становлення V Республіки у Франції. Висвітлення етапів становлення конституційного ладу Франції. Дослідження формування основних інститутів та особливості політичного життя в перші роки існування V Республіки.
Краткое сожержание материала:

74

Размещено на

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ВНЗ «УЖГОРОДСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»

ІСТОРИЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ

«Виникнення V Республіки у Франції і становлення конституційного ладу»

Дипломна робота

Ужгород - 2010

Зміст

Перелік умовних скорочень та термінів

Вступ

Розділ 1. Передумови становлення V Республіки у Франції

Розділ 2. Становлення основних інститутів V Республіки

Розділ 3. Особливості політичного розвитку у Франції в перші роки існування V Республіки (до 1968 рр.)

Висновки

Список використаних джерел та літератури

Перелік умовних скорочень та термінів

ДССО - Демократичний і соціалістичний союз Опору.

ЄЕС - Європейське економічне співтовариство.

ЗКТ - (CGT - Confederation generate du travail) Загальна конфедерація труда у Франції.

МРП - (от Mouvement Rйpublicain Populaire), скорочена назва французької партії, Народно-республіканський рух.

НАТО - (North Atlantic Treety Organisation), Організація Північноатлантичного договору. Воєнно-політичний блок ряду західноєвропейських держав та Канади на чолі з США.

Нотабль - (Notable, буквально - «достойний вибору») - Загальний термін, що означає осіб, обраних в місцеві органи влади (мери, муніципальні і генеральні радники). Іноді трактується ширше - усі виборні особи (депутати Національних зборів, Сенату, виборних консультативних органів держави).

ОАС - (Організація таємної армії) - нелегальна терористична армія, створена ультраколоніалістами, що протестували проти незалежності Алжиру.

ОПР - див. РПР.

Ордонанс - (фр. Ordonnance - наказ) - у Франції так називаються акти уряду (підписані главою держави), які приймаються як делеговане законодавство.

РПР - (Rassemblement pour la Republique) - Об'єднання в підтримку республіки (ОПР). Права голлістська партія; основана 1 жовтня 1958 г. під назвою «Союз на захист Нової республіки» (ЮНР - UNR - Union pour la Nouvelle republique).

РПФ (Rassemblement du peuple franзais, RPF) - Об'єднання французького народу. Права консервативна партія Четвертої республіки, заснована генералом Шарлем де Голлем в квітні 1947 року.

СФД - (UDF - Union pour la Democratic Francaise) - Союз за французьку демократію.

СФІО - (SFlO, Section Francaise de l'lnternationale Ouvriere) - Французька секція робочого (соціал-демократичного) Інтернаціоналу.

ФДСЛС - Федерація демократичних і соціалістичних лівих сил.

ФКП - (PCF - Parti communiste francais) - Французька комуністична партія.

ФСП - (PS - Paiti Socialiste) - Французька соціалістична партія.

ФРН - Федеративна республіка Німеччина.

ЮДР - Союз демократів за республіку, нова назва ЮНР після виборів 1967 року.

ЮНР - див. РПР.

Вступ

Франція належить до тих країн, які внесли особливо великий вклад до історії людства і розвитку світової культури. Заселена людьми з часів палеоліту, частина Римської імперії в епоху античності, осереддя феодалізму в середні віки, пізніше - велика європейська держава, Франція завжди була і до цих пір залишається крупним центром європейської цивілізації.

Особливість історичного розвитку Франції полягає в тому, що властиві багатьом країнам історичні процеси відбувалися в ній в особливо ясній, чіткій, «класичній» формі. У Франції в найбільш чистому вигляді сформувався європейський тип феодалізму, вона була зразковою країною Просвітництва, в ній сталися найбільші європейські революції, в тому числі грандіозніша з них - Велика французька революція кінця XVIII ст.

У Франції раніше, ніж в інших європейських країнах, були визнані права людини і громадянина, виникла республіка, склалася багатопартійна система. За багатством і різноманітністю форм державного устрою Франція не має собі рівних. Станова монархія, абсолютна монархія і три конституційні монархії, консулат, дві імперії і п'ять республік, однопалатний, двопалатний і навіть трьох- і чотирьохпалатний парламент (при Наполеоні I і Наполеона III) - в цілому 17 конституцій. Такого не знала жодна інша країна.

Протягом декількох століть Франція знаходилася в авангарді історичного розвитку: у ній народжувалися такі ідеї і починалися такі суспільні перетворення, які потім поширювалися і в інших країнах. У громадській думці Франція придбала репутацію своєрідної соціальної лабораторії, де випробовувалися нові форми державного і суспільного ладу. Навіть якщо які-небудь ідеї вперше висловлювалися в інших країнах, вони частенько отримували світове визнання, проходячи через Францію. Французи надавали їм ясну, закінчену, вигострену, літературну форму, і саме в такій формі вони завойовували світ. Так було, наприклад, з ідеями Просвітництва, природних і невід'ємних прав людини, гаслами свободи, рівність, братерства і багатьма іншими ідеями, які нині увійшли до ужитку всього цивілізованоголюдства.

Одним з найважливіших і найбільш драматичних періодів історії Франції було XX століття. За 100 років Франція пережила дві світові війни, важка поразка і чотирилітня іноземна окупація, колоніальні війни, що продовжувалися в цілому більше 15 років. Кілька разів мінявся її політичний устрій, пануюча ідеологія, спосіб життя.

У жовтні 1958 р. після взятої урядом де Голля перемоги на референдумі набрала чинності нова конституція Франції, що встановила новий політичний порядок. З того часу почалося життя П'ятої республіки, що продовжується і по теперішній час.

Традиційно у Франції нумерація республік (за винятком Першої) пов'язана з рахунком конституцій, що діють. Основних конституцій з 1792 по 1958 рік в країні було прийнято п'ять. Звідси - П'ята республіка.

Перша республіка (1792 - 1799) виникла в ході загострення класової боротьби під час Великої французької буржуазної революції кінця XVIII ст.. У цей період було прийнято три конституції, але I Республіка веде свій відлік від прийняття декрету 21 - 22 вересня 1792 р. Національним Конвентом, що проголосив Францію республікою (перша і найрадикальніша з конституцій I Республіки - якобінська - була прийнята пізнішим, в червні 1793 р.).

Друга республіка (1848 - 1852) виникла в результаті буржуазно-демократичної революції 1848 р. Як і Перша, вона закінчилася бонапартистським переворотом. Лише у 1799 р. владу захопив Наполеон I, а в 1852 р. - «маленький племінник великого дядька» - Наполеон III.

Довше за всіх існувала Третя республіка (1875 - 1940), що виникла після франко-прусської війни 1870 - 1871 рр. і Паризької Комуни 1871 р. Прийняттю республіканської конституції 1875 р. передувала гостра боротьба між монархістами і бонапартистами, з одного боку, і буржуазними республіканцями - з іншою, в якій останні перемогли. В кінці 70-х - середині 80-х років XIX ст. конституція III Республіки була доповнена рядом статей (про загальну обов'язкову безкоштовну початкову освіту, про політичні свободи і ін.). Найважливішою тенденцією цих статей-поправок стало посилення ролі парламенту в збиток влади президента, посада якого в республіці була в значній мірі декоративною.

ІІІ Республіка пала в червні 1940 р. в результаті капітуляції тодішніх правлячих кіл Франції перед фашистською Німеччиною. Створений за вказівкою Гітлера маріонетковий «режим Віші» (за назвою курортного містечка на півдні Франції) на чолі з маршалом Ф. Петен більшість французьких вчених вважають «державою» лише умовно (звідси термін «режим»).

Четверта республіка (1946 - 1958) виникла з руху Опору, на хвилі антифашистської боротьби. Період з часу звільнення Франції від німецької окупації до прийняття конституції (1944 - 1946) носить назву «Тимчасового режиму». В порівнянні з конституціями III і V Республік конституція IV Республіки 1946 р. була більш демократичнішою (у ній декларувалося навіть право на працю).

Час Четвертої і П'ятої республік у Франції - це час війни і першого післявоєнного періоду, що відобразив глибоку перебудову політичної системи, що супроводилася перегрупуванням основних партійно-політичних сил і важливими соціально-економічними реформами. Велику роль в здійсненні цих заходів зіграли погляди генерала де Голля і його соратників, що отримало найменування «голлізма». «Голлізм» проголосив своєю метою об'єднання нації, створення сильної держави і відродження величі Франції.

Вирішуючи питання про новий державний лад і конституцію, прибічники генерала де Голля схилялися до установи республіки президентського типа, з сильною виконавчою владою, здатною протистояти режиму партій - «дестабілізуючому парламентаризму» епохи Третьої республіки. Ліві партії, чий авторитет і вплив різко зросли, а також ряд партій центристського толку, явно побоюючись встановлення режиму особистої влади генерала де Голля, виступали за збереження верховенства парламенту і його контролю над урядом при більшій збалансованості двох гілок влади.

П'ята республіка, що веде свій відлік, як вже говорилося, з 1958 р., виникла в результаті гострої внутрішньополітичної кризи, викликаної колоніальною війною в Алжирі, яку частина правлячих кругів IV Республіки розв'язала в 1954 р. У результаті до влади прийшла «...