Про пізнавальні можливості археологічної періодизації у побудові історичних реконструкцій
Міністерство освіти і науки УкраїниВінницький державний педагогічний університет імені Михайла КоцюбинськогоІнститут історії, етнології і праваКафедра всесвітньої історіїреконструктивний перiодизацiя історичний археологіяІндивідуальне навчально-дослідне завданняна тему: Про пізнавальні можливості археологічної періодизації у побудові історичних реконструкційВінниця 2009Стаття присвячена висвітленню ролі та значення археологічної періодизації у створенні складних історичних реконструкцій. Протягом останніх десятиріч розвиток археологічних знань ознаменувався зменшенням ролі описових аспектів i зростанням питомої ваги історико-реконструктивних побудов. Зміни стали можливими не стільки завдяки накопиченню нових археологічних джерел, скільки завдяки збагаченню методичного арсеналу археології. У результаті цього склались передумови для підготовки силами археологів синтетичних історичних праць, побудованих на основі залучення всієї сукупності археологічних та інших джерел з найдавніших етапів людської історії. Проте було б помилковим вважати, що зазначені зрушення відбувались без гострих суперечок та дискусій щодо їх об’єктивної необхідності. Далися взнаки не тільки рiзнi погляди на пiзнавальнi можливості археології, але й певна непослiдовнiсть тих, хто відстоює необхідність створення в археології історичних реконструкцій високого теоретичного рівня. Перш за все це стосується питання про роль та значення археологічної періодизації. Як правило, археологічна періодизація використовується археологами як єдина основа розкриття загальних напрямків історичного поступу людства, тобто сьогодні, як i десятиріччя тому, археологічна періодизація без будь-яких застережень розглядається ними як надійна шкала для відтворення поступального розвитку первісного та ранньокласового суспільств у їх найголовніших рисах. Археологи, відтворюючи історичний процес, так звикли до цього, що питання щодо доцiльностi використання інших періодизацій них систем навіть не ставиться. Як загальна існує думка, що від того, яку періодизацію використовувати — археологічну чи історичну — мало що залежить. Головне, підкреслюють захисники цієї точки зору, бути неупередженим та об’єктивним при оцінці джерел. Якби це було так, то в науці не існували б рiзнi періодизації, а була б одна єдина на всі випадки досліджень. І якщо існують рiзнi періодизацій ні системи, то це означає, що потреба в них існує об’єктивно. І не випадково, що питання періодизації не сходить зі сторінок наукових праць з проблем методології історичного пізнання. Щоб уникнути поверховості, слід добре розібратись у тому, що таке періодизація, у чому й специфіка та які завдання вона має виконувати. Говорячи про місце періодизації в системі наукового знання, й роль та функції, треба мати на увазі кілька важливих моментів. Перш за все, періодизація — є реалізація генералiзуючого підходу до вивчення історичного минулого людства, суть якого в розумінні Того, що людство розвивається не сумбурно, а за певними історичними законами. Перiодизацiя найбільш повно віддзеркалює рівень розвитку знань, бо відіграє як онтологічну (пояснювальну), так i гносеологічну (методологічну) функції. Пояснювальна функція періодизації полягає в тому, що вона розчленовує процес на якісно рiзнi, вiдмiннi один від одного етапи у відповідності з закономірностями історичного розвитку природи та суспільства, тобто вона дає генетичне розчленування об’єкта дослідження. «Перiодизацiя — сутнісне визначення основного змісту етапів становлення та розвитку історичних процесів, характерних для даного народу, країни, регіону або людства в цілому». Для того, щоб періодизація відбивала основоположні зміни історичного розвитку, її об’єктом мають бути обранi не випадкові або другорядні, а найсуттєвiшi феномени історичної дійсності. Коли йдеться про побудову періодизації, особливо багатоступінчастих періодизацій них систем, необхідно забезпечити на всіх періодизацій них рівнях одноаспектнiсть та рівність її основ. Порушення одноаспектностi веде до термiнологiчної неузгодженості та плутанини, а порушення рівності основ періодизації — до суперечності в самій її структурі, в результаті чог...
Другие файлы:
Історичне ландшафтознавство: Теоретико-методологічні засади та методика антропогенно-ландшафтних реконструкцій давнього природокористування
У монографії висвітлено сучасні уявлення про завдання і місіте історичного ландшафтознавства в системі географічних наук, його розвиток (переважно в У...
Тшинецька культура
Дослідження тшинецької археологічної культури. Дослідження Пустинкiвського поселення. Кераміка та вироби з кременю і бронзи. Основні форми мисок. Госп...
Львів. Місто наших героїв (путівник)
Путівник присвячений місцям, пов'язаним з українським націо-нально-визвольним рухом першої половини XX ст. у Львові. У маршрутах висвітлено найважливі...
Запорозьке козацтво на Херсонщині
У цій невеликій роботі наводиться коротке викладення основних історичних подій, пов’язаних з перебуванням на Херсонщині запорозьких козаків. Видання і...
Нові рубежі лінгвістичної географії
Етапи розвитку лінгвогеографії. Пізнавальні можливості лінгвогеографічного методу. Систематизація значного діалектного розмаїття мов на лінгвістичних...
