Костянтин та Мефодій в слов'янській історії та культурі
ЗмістВступРозділ І. Костянтин та Мефодій їх життя та діяльність1.1 Життєвий шлях Костянтина1.2 Життєвий шлях Мефодія1.2.1 Боротьба німецького духовенства проти Мефодія1.2.2 Останні роки життя МефодіяРозділ ІІ. Діяльність Костянтина та Мефодія та їх культурне значення2.1 Місіонерська і проповідна діяльність Кирила та Мефодія2.1.1 Сарацинська місія 2.1.2 Триязична Єресь2.1.3 Брати в Римі2.2 Походження слов’янського письма. Створення абетки як акт культурного значення для слов’янських народів2.3 Праця братів в Моравії2.4 Послідовники і учні Кирила та Мефодія та їх культурна діяльністьВисновокСписок використаної літературиВступАктуальність теми: Доба раннього середньовіччя визначається появою слов’ян на історичній арені. Загальні характеристики слов’ян, які дають автори VІ – VII століття вказують на самобутність слов’янського світу, наявність культури певного рівня розвитку. Слов’янська писемність і література зародилася шляхом боротьби за слов’ян між Візантією і західними католиками. Її підвалиною стала епохальна діяльність геніальних братів Кирила та Мефодія. Культурна діяльність Кирила та Мефодія стала визначною подією в житті слов’ян, а саме запровадження давньо - слов’янської абетки. Найбільш ґрунтовне дослідження цього питання висвітлене у праці сучасного болгарського вченого Емила Георгієва «Слов’янська писемність до Кирила і Мефодія». Автор на основі гіпотези, висунутої ще у 1884 році російським медієвістом В.Міллером про виникнення кириличного письма у процесі спілкування слов’ян із греками, дійшов висновку, що кирилиця не була ніким винайдена, а склалася еволюційно – історичним шляхом для практичних потреб слов’ян. Наукове припущення В.Міллера та Е.Георгієва щодо еволюційного шляху формування кириличного письма було пізніше підтверджено й іншими вченими. Зокрема, видатний український історик С.Висоцький знайшов на стінах Софії Київської графіті (від італ.graffiti – видряпаний) неповної кириличної абетки, яка складалася ще із 27 літер. З цього приводу С.Висоцький пише: «На два важливих питання походження слов’янської писемності, яку саме абетку винайшов Кирило і яка з них є старішою – глаголиця чи кирилиця – однозначної відповіді немає. Проте можна твердити, що Кирило не міг винайти кирилицю, тому що вона склалася еволюційним шляхом. На друге питання відповімо так: глаголицю винайдено у 863 році, і вона старша від кирилиці, але проти кирилиця значно старша від глаголиці. Проте існування протиглаголиці виникає великі сумніви».Тому тема курсової роботи є актуальною на даний час і потребує детального розгляду.Мета даної роботи: дослідити та проаналізувати життєвий та творчий шлях Кирила та Мефодія. Виявити місце місіонерської діяльності Кирила та Мефодія в культурному процесі. Проаналізувати набутки цих процесів.Щоб досягти мети і розкрити тему потрібно вирішити такі завдання:Дослідити біографічні відомості щодо Кирила та МефодіяПроаналізувати місіонерську діяльність Кирила та МефодіяПрослідкувати походження слов’янського письмаВиявити особливості щодо створення слов’янської абеткиОб’єкт роботи: культура раннього середньовіччя.Предмет: культурологічна діяльність Кирила та Мефодія.Джерельна база: при написанні роботи використана методична, наукова, історична література. Посібники з історії української та зарубіжної культури, історично-літературні монографії, енциклопедії, дослідження окремих зарубіжних та українських вчених, статті в журналах, наукових збірниках тощо.Професор Іван Огієнко в книзі «Костянтин і Мефодій їх життя та діяльність» [ ] докладно висвітлює життя та діяльність солунських братів Кирила та Мефодія, звичайно на широкому фоні тодішнього культурного та політичного життя.Автор відмічає, якою була віковічна сила кирило - мефодіївських ідей, в чому полягала геніальність їхньої праці, чому праця їхня мала безприкладно великі наслідки а також чому ці праці ми повік не забудемо.Овчинніков В.С. у книзі «Історія книги: еволюція книжкової структури» [ ] констатує свою увагу на походження слов’янського письма. Аналізує походження слов’янських абеток – глаголицю та кирилицю. Намагається виявити спільність та відмінність між обома абетками.Яровий В.І. у книзі «Історія західних і південних слов’ян» [ ] дає загальну характеристику слов’ян. Аналізує етапи поширення книжкової писемності слов’ян. Відмічає головне завдання Кирила та Мефодія та їхніх праць, виникнення церковнослов’янської мови і основ писемності слов’ян.Професор Іван Огієнко у книзі [ ] 2 том достеменно висвітлює життя та діяльність Мефодія. Його культурно – просвітницька діяльність після смерті брата Костянтина. Констатує свою увагу також на боротьбі німецького духовенства проти Мефодія та його останні роки життя.Бокань В.А. у книзі «Історія культури України [ ] висвітлює виникнення церковно – слов’янської літератури. Аналізує зародження слов’янської літератури, походження та здобуття освіти Кирила та Мефодія, створення слов’янської абетки та переклад Святого Письма.Митропольська Н.Є. у книзі «Художня культура світу: Європейський регіон» [ ] відмічає, що найбільшою групою народів Європи споріднених за мовою та походженням є слов’яни. Аналізує спільні риси цих народів. Згадує, що першовчителями слов’ян були брати Кирило та Мефодій. Лаконічно аналізує їх місіонерську діяльність, та значення праці братів Кирила та Мефодія.Методи дослідження: аналогічний метод, компілятивний метод, історичний метод, метод узагальнення.Структура роботи: складається зі вступу, І Розділу, який вміщує два параграфи, розглядаються біографічні відомості Кирила та Мефодія, їх життя та діяльність.ІІ Розділ «Місіонерська діяльність Кирила та Мефодія», який вміщує два параграфи, де розглядається найбільш плідна місіонерська та просвітницька праця Кирила та Мефодія. Також у параграфі 2.2. висвітлюється походження слов’янського письма, а саме - створення слов’янської абетки.У висновку підсумовується спостереження всіх основ – проблем.Розділ І. Констянтин та Мефодій, їх життя та діяльність1.1 Життєвий шлях КостянтинаСлов’янський народ був народом численним і сильним, та займав широкі простори. На Сході Європи жили руси, на півдні – болгари й серби, на заході мешкали чехи, словаки, поляки. Усі ці народи трималися своїх стародавніх вірувань, але християнства ще не знали. З південними та час...
Другие файлы:
Завоювання Київської Русі монголо-татарами
Дослідження факторів, які спричинили феодальну роздрібненість Київської Русі кінця ХІ–середини ХІІІ ст. Наслідки спустошення Батиєм Північно-Східної Р...
Середньовічна історіософська думка
Виникнення та розповсюдження християнства, етапи та значення даних процесів в історії. Праці Августина Аврелія, їх роль в викладі теології раннього хр...
Шевченків міф України. Спроба філософського аналізу
У чому все-таки причина дотеперішньої загадкової абсолютності постаті Шевченка в українській духовній культурі? На який образ-себе запрограмував він У...
Похорон богів
Прекрасний роман. Один із двох найсенсаційніших романів в історії української літератури. Оповідь заводить читача у глибини століть, у часи, коли ще н...
Культура скіфів
Початок скіфської епохи (VII ст. до н. є.— VI ст. до н. є.) був сприятливим для населення Середнього Подніпров'я. Археологічні матеріали і письмові дж...
