Батозька битва
ЗмістВступРозділ І. Становище України перед Батозькою битвоюРозділ ІІ. Хід битви та її наслідкиВисновкиСписок джерел та літературиВступАктуальність теми. Питання про причини, хід та наслідки Батозької битви є досить важливим при розгляді української національно-визвольної революції, адже саме ця битва і перемога в ній української сторони фактично перекреслила умови неприйнятного для України Білоцерківського договору і ще раз підтвердила і закріпила утворення української, козацької держави, завершила вигнання з нашої етнічної території польської шляхти і дала можливість впровадити в життя велику кількість реформ Б. Хмельницькому, спрямованих на централізацію державного управління.Мета роботи. Розглянути питання, пов’язані з ходом воєнних дій під час Батозької битви і її наслідками в ході національно-визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького.Завдання роботи. З’ясувати причини і мотиви нового походу Речі Посполитої на Україну; перебіг самої Батозької битви та зобразити, яким чином перемога в ній військ козацької України змінила подальший перебіг подій і дипломатичну ситуацію на користь держави Богдана ВеликогоОб’єкт дослідження. Батозька битва 1652 рокуМетоди дослідження. Для написання реферату використані такі методи як збір і аналіз наукових даних, а також принцип історизму, який передбачає об’єктивне вивчення подій, явищ на основі науково-критичного використані джерел та літератури. Використано також, принцип наукової об’єктивності, конкретності.Хронологічні межі роботи. 1652 рікГеографічні межі. Територія Української козацької держави.Апробація роботи.Практичне значення. Матеріали даного реферату можна використовувати при підготовці до уроків історії у школі, до практичних робіт в університеті, для написання рефератів, наукових робіт, курсових.Структура роботи. Реферат складається зі вступу, двох розділів, висновків та списку використаних джерел та літератури.Розділ І. Становище України перед Батозькою битвоюВже перші спроби відновити польське й соціальне гноблення викликали спротив широких народних мас, підтримуваних радикальним угрупованням старшини. Частина козаків подалася на Запорожжя; розпочалися вбивства шляхти. Намагаючись запобігти повстанню, гетьман переконував М. Потоцького не поспішати з розташуванням на постій жовнірів у Брацланському воєводстві, розсилав універсали до селян і міщан з наказами віддавати "послушенство" панам, розпорядився полковникам карати свавільників. Але ці заходи виявилися малоефективними. На терені Поділля опришки спалили Брацлавську фортецю, захопили Меджибіж та інші міста. Лише силами кількох полків під проводом М. Потоцького вдалося завдати їм поразки. Чинили спротив розформуванню козаки Брацлавського, Кальницького та Уманського полківСильний рух невдоволення охопив козаків Чернігівського полку, котрі відіслали до Б. Хмельницького на переговори С. Пободайла, а самі розпочали підготовку до переселення на Полтавщину. "У черкаських полковників, котрі живуть по цей бік Дніпра, - свідчив протопоп Дмитро, - у чернігівського, у ніжинського, у прилуцькою і їх полків, у Черкас на гетьмана Богдана Хмельницького виникло нарікання". [4, 164]Під час складання нового реєстру сталися повстання козаків Корейського полку під проводом екс-полковника Лук'яна Мозирі (при цьому було вбито білоцерківського полковника Михайла Громику) й заворушення козаків Білоцерківського полку. Хоча на початку 1652 р. вони були придушені, а Л. Мозирю стратили, обстановка істотно не поліпшилася. Особливої гостроти вона набула на Лівобережжі, де з'являються новообрані гетьмани Вдовиченко, Бугай, Боданко і Дедюля, з якими, щоправда, гетьману вдалося відносно легко впоратися без застосування масових репресій.Значно серйознішу небезпеку становила опозиція з боку полковників С. Пободайла, Матвія Гладкого, І. Богуна та Адама Хмелецького. Взимку 1652 р. розпочалося масове переселення мешканців Східного Поділля на Київщину та в Молдавію. Небаченої сили набрав рух опришків у Подністров'ї. За визнанням М. Калиновського (після смерті 20 листопада 1651р.М. Потоцького він командував польською армією), вони "знищили все Поділля".Заходи Б. Хмельницького щодо стабілізації суспільно-політичної обстановки (виключення з реєстру 8 тис. бунтівних козаків, направлення мешканцям Брацлавщини таємних універсалів із проханням терпляче "зносити підданство панам" й обіцянкою навесні "звільнити їх від цього ярма" та інші) успіху не мали. [2, 89]Поява на початку березня 1652 р. в Чернігівському воєводстві підрозділів польської армії викликала тут масовий спротив. На території Прилуцького полку повстанці атакували полк Габріеля Войниловича й розгромили корогву Яна Семашка; на Роменщині - вчинили опір полку Себастіана Маховського, котрий наказав спалити м. Липівка й двоє сіл, а їхніх жителів вирізати
Другие файлы:
Великая Отечественная война 1941-1945 гг.
Начало Великой Отечественной войны. Московская битва. Сталинградская битва. Курская битва. Оборона Ленинграда. Полководцы ВОВ. Партизанские движения в...
Курская битва
Великая Отечественная война в истории. Битва на Курско-Орловской дуге. Пятьдесят дней продолжалась Курская битва – одна из величайших битв Второй миро...
Историческое значение Московской битвы
2.3. МОСКОВСКАЯ БИТВА[ Назад ] [ Обложка журнала ] [ Далее ]2.3. МОСКОВСКАЯ БИТВАБитва за Москву была важнейшим этапом в полководческой деятельности Г...
Восточные походы Александра Македонского
Образование и распад державы Александра Македонского, эллинистические государства. Битва на реке Граник. Битва между Македонией и Персией в мае 334 го...
Трагедія Південно-Західного фронту
Початок Великої Вітчизняної війни. Бойовий шлях Південно-Західного фронту першого формування. Львівсько-Чернівецька операція. Танкова битва під Дубном...
