Текстовий потенціал українських прийменників
ТЕКСТОТВІРНИЙ ПОТЕНЦІАЛ УКРАЇНСЬКИХ ПРИЙМЕННИКІВВступОпис первинних непохідних прийменників шляхом встановлення типового/нетипового ситуативно мотивованого смислу можливий тільки за умови врахування регулярного/нерегулярного використання цих прийменників як релянтів, що репрезентують усталене розуміння найрізноманітніших зв’язків між предметами, ознаками, станами, діями. Первинною функцією непохідних прийменників є реалізація просторових відношень, які постають ґрунтом для реалізації темпоральної семантики. Похідними і такими, що накладаються на первинні, постають об’єктні. Граничним виявом втрати просторової семантики як первинної виступає реалізація різноманітного плану абстрактних відношень типу причини, мети, умови, способу дії та ін.Основна частинаПарадигматика первинних непохідних прийменників в сучасному її вияві характеризується наявністю опозицій тотожності (варіантності, синонімії), протиставлення (антонімії), омонімії та інших системних відношень (контамінації, імпліцитності). Аналіз смислових відношень, репрезентованих прийменниками, дозволяє спостерігати реалізацію смислу в різних ситуаціях, засвідчує, наскільки різноманітні ці відношення, наскільки непередбачувані можливості самих прийменників. Усе це підтверджує, що нині чинні класифікації смислів, що реалізуються за допомогою прийменників (чи прийменниково-іменникових конструкцій), вимагають свого доповнення й уточнення, суттєвого поглиблення з урахуванням нових семантичних функцій прийменників. Очевидно, за вихідну тезу встановлення типології витворюваних смислів повинна стати властивість граматичної форми і лексем різних мов позначати смислові відношення, пор.: адитив – відмінково-категорійна форма в баскській мові, що вказує напрям руху. В українській мові це значення передається засобом аналітичної форми, тобто прийменниково-відмінкової форми (йти до лісу, линути на батьківщину). При аналізі семантики відношень максимально враховано особливості лексичного значення прийменників та семантичні ознаки слів, що складають ліво- і правобічну дистрибуції конструкції. В силу цього постає реальною така класифікація смислових відношень, що виражаються українськими первинними прийменниками.1. Просторові відношення, ядерним компонентом яких постає позначення місцерозташування предмета, дії або позначення напряму руху. Вони найбільш досліджені в сучасному мовознавстві. Залежно від реалізовуваної семантики просторові відношення диференціюються на локативні й адитивні. Локативні – відношення місця. Вони не вказують на спрямованість руху, тому їхньою основною семантичною ознакою постає статика руху. Адитивні – орієнтовно-спрямовані відношення. Їхньою основною семантичною ознакою є динаміка руху.Локативні відношення диференціюються залежно від лексичного значення прийменника на: супересивні, які позначають знаходження предмета або дії над поверхнею іншого предмета, поблизу нього, тобто поза предметом: йти в лісі, переміщатися в просторі. Такі відношення слід відрізняти від текстотвірних, де прийменник разом з правобічним дистрибутом витворює детермінант: співати біля річки, будинок на околиці; іннесивні, що передають знаходження предмета або дію всередині іншого предмета: вогні в будинку, жити в Україні, загорнутися в рушник. Адитивні відношення у свою чергу поділяються на: ілативні – позначають напрям руху всередину предмета, простору, явища: бігти до школи, політ у космос; дестинативні – реалізують семантику напряму руху до чого-небудь, на що-небудь: під’їхати до станції, сісти на диван; інхоативні – позначають вихідний пункт руху: відійти від вікна, вийти з хати, бігти з лісу; фінітивні (фінальні) – реалізують значення граничного пункту руху: дійти до хати, під’їхати до міста. 2. Темпоральні (часові) відношення позначають різний перебіг руху в часі: заснути до ранку, разбудити на світанку, знати з дитинства.3. Алативні (об’єктні) відношення позначають об’єкт дії: звернути увагу на обставини; подивитися на подругу.4. Аблативні відношення реалізують семантику відокремлення, виокремлення чого-небудь: розмова виходила за межі усталених і прийнятих норм, поведінка учнів вийшла за межі дозволеного.5. Абесивні відношення позначають відсутність чого-небудь або кого-небудь: жити без натхнення.6. Мотиваційні відношення реалізують семантику зумовленості дії (їхня типологія значною мірою дублює різновиди детермінантів зумовленості), з-поміж яких є типовими: каузальні – позначають зумовленість дії причиною, певним мотивом: сміятися від задоволення, втомитися від праці, заснути з дороги; цільові – реалізують семантику зумовленості дії прагненням до певної мети: приїхати на навчання, робити для задоволення; кон’юнктивні – позначають умову, за якої здійснюється дія: помру без тебе, засну при тобі, працюватиму при світлі.7. Модальні (модусні) відношення позначають стан предмета або особи: жити з надією; працювати з надією.8. Деліберативні відношення окреслюють семантику об’єкта почуттів або думки: мріяти про щастя, говорити про кохання.9. Квантитативні (кількісні) відношення: череда в тридцять корів, будинок у п’ять поверхів.10. Транслативні (за В.В.Виноградовим, трансгресивні) позначають перехід предмета з одного стану в інший: перетворитися в туман, трансформувати в срібло.11. Посесивні відношення виражають належність одного предмета іншому: при ній завжди є охорона, при будинку сад.12. Медіативні (за В.В.Виноградовим, інструментальні, знаряддєві) відношення позначають засіб дії: грати на гітарі, дути в кларнета.13. Еквативні відношення позначають відповідність дії чому-небудь: назвати на ім’я, перейменувати на інше.14. Компаративні відношення, або відношення порівняння, які позначають більшу або меншу міру вияву ознаки: величиною з квасолину, ємністю у шість літрів, обсягом у двадцять сторінок.15. Генетивні відношення окреслюють походження дії, що визначає джерело, склад, походження чого-небудь: дізнатися від колеги, родом із села.16. Лімітативні відношення позначають обмеження дії або характеризують предмет з одного боку: брат за матір’ю, добрий за ставленням до батьків, хімічний за спеціалізацією.17. Дистрибутивні (розділові, розподільні) відношення окреслюють семантику щодо кожного предмета: пити по дві склянки щодень, дати по одній копійці, зібрати по три зошити.18. Відношення псевдохарактеристики позначають дію,...
Другие файлы:
Економічний потенціал підприємства
Основні елементи виробничого потенціалу підприємства. Потенціал землі та природно-кліматичні умови. Потенціал основних фондів. Потенціал оборотних фон...
Методи оцінки потенціалу підприємства
Термін потенціал походить з латинської мови і означає - скриті можливості, у виробничій практиці завдяки деяким зусиллям можуть перейти в реальну дійс...
Текстовий процесор Microsoft Word
Текстові процесори - складова частина програмних комплексів, їх основні можливості, мовна підтримка та сфери застосування. Текстовий процесор Microsof...
Кадровий потенціал менеджменту соціальної роботи
Менеджмент соціальної роботи, його кадровий потенціал та професійність персоналу соціальних служб. Тотожність понять "людські ресурси" та "кадровий по...
Управління конкурентоспроможністю підприємства при виході на зовнішній ринок
З розвитком ринкових відносин відбувається становлення і формування конкурентного середовища в національній економіці. Підвищення жорсткості методів т...
