Стилістичні функції артикля та займенника в англійській мові

Класифікація артиклів та займенників у англійській мові. Функції, умови використання, характеристики, різновиди артиклів та займенників у сучасній англійській мові. Особливості вживання артиклів та займенників у творі В.С. Моема "A casual affair".
Краткое сожержание материала:

Размещено на

Размещено на

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

БЕРДЯНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра романо-германської філології

«СТИЛІСТИЧНІ ФУНКЦІЇ АРТИКЛЯ ТА ЗАЙМЕННИКА

В АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ»

Курсова робота

студентки 3 курсу

Інституту філології

та соціальних комунікацій36 групи

Дубової Альони Вікторівни

Науковий керівник

Кандидат філологічних наук

доцент

Богдан Валерій Володимирович

Бердянськ-2011р.



ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ I. ТИПОЛОГІЯ ВЖИВАННЯ АРТИКЛІВ В АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ

1.1 Загальні відомості про артикль

1.2 Випадки вживання неозначеного артиклю

1.3 Випадки вживання означеного артиклю

1.4 Випадки вживання нульового артиклю

1.5 Функції артиклів

РОЗДІЛ II. ТИПОЛОГІЯ ВЖИВАННЯ ЗАЙМЕННИКІВ В АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ

2.1 Загальні відомості про займенник

2.2 Граматичні категорії займенників

2.3 Функції займенників

2.4 Вживання займенників в англійській мові

2.4.1 Особисті займенники

2.4.2 Присвійні займенники

2.4.3 Вказівні займенники

2.4.4 Питальні займенники

РОЗДІЛ III. ОСОБЛИВОСТІ ВЖИВАННЯ АРТИКЛІВ І ЗАЙМЕННИКІВ У ТВОРІ В. С. МОЕМА «A CASUAL AFFAIR»

3.1 Особливості вживання артиклів у творі В. С. Моема «A casual affair»

3.2. Особливості вживання займенників у творі В. С. Моема «A casual affair»

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ



ВСТУП

Стилістика -- це галузь лінгвістики, що вивчає принципи та результати відбору та використання лексичних, граматичних, фонетичних мовних засобів для передачі інформації та вираження думок, волевиявлення та емоцій у різних умовах спілкування. Стилістика мови досліджує, з одного боку, специфіку мовних підсистем, яким притаманна своєрідність словника, фразеології та синтаксису, та, з іншого боку, експресивний, емоційний та оцінний потенціал різноманітних мовних засобів. Стилістика мовлення вивчає окремі реальні тексти, розглядаючи, яким чином вони передають зміст, не тільки відповідно до норм граматики та стилістики мови, але і всупереч цим нормам [1, с.7].

Дана робота присвячена дослідженню змісту англійських артиклів і принципів їх вживання в мові, аналізу смислової структури англійських висловів з артиклями на матеріалі твору В. С. Моема «A casual affair». У роботі вивчаються мовні аспекти англійських висловів з артиклями, виділяються основні типи вживання артиклів, описується їх зміст і основні функції у вислові, розглядається залежність синтаксичної і смислової структури англійського вислову із вживанням артиклів; а також ми розглянемо класифікацію, вживання та функції займенників у англійській мові, вживання займенників з іншими частинами мови, зв'язок артиклів та займенників у англійській мові.

Актуальність дослідження обумовлена розглядом функцій та умовами вживання певних артиклів та займенників у сучасній англійській мові. Важливість дослідження пов'язана і з наявністю окремих помилок у студентів та вчителів-початківців при здійсненні усного та писемного мовлення.

Об'єктом дослідження є стилістичні функції займенників та артиклів в англійській мові.

Предметом дослідження є функції, умови використання, характеристики, різновиди артиклів та займенників у новелі В. С. Моема «A casual affair».

Метою роботи є комплексне дослідження стилістичних функцій артикля та займенника в англійській мові.

Досягнення нашої мети потребує вирішення наступних завдань:

· вивчення стилістичних функцій артиклів і займенників у новелі В. С. Моема «A casual affair»;

· сформулювати критерії класифікації артиклів та займенників у сучасній англійській мові;

· виявити неграматичні вживання артиклів і займенників у новелі В. С. Моема «A casual affair»;

Методи дослідження. Функціональні особливості артиклів та займенників, які підлягають дослідженню, відповідно до мети і завдань курсової роботи, виявляються за допомогою описового методу із використанням прийомів аналізу, порівняння.

Матеріалом для дослідження ми обрали новелу В. С. Моема «A casual affair».



РОЗДІЛ I. ТИПОЛОГІЯ ВЖИВАННЯ АРТИКЛІВ В АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ

Сучасне мовознавство неодноразово досліджувало питання вживання та функціонування означеного та неозначеного артиклів у мові та мовленні.

1.1 Загальні відомості про артикль

Вивчення функціонування мовних одиниць в мові є домінуючим підходом в лінгвістичних дослідженнях останніх десятиліть. При цьому основним контекстом розгляду мовної одиниці залишається окремий одиничний вислів. Вивчення певних мовних елементів у висловленнях різних типів комунікації вимагає крім іншого обліку контексту тієї комунікативної ситуації, в якій дані засоби уживаються. Йдеться, перш за все, про ті елементи мови, використовування і семантична інтерпретація яких залежить від комунікативних умов їх вживання, які містять відсилання до мовної ситуації і можуть позначатися як комунікативно-залежні мовні одиниці. Кажучи про стилістичну різноплановість іменників, що передається в мові англійськими артиклями, ми надалі відповідно користуватимемося термінами:

1) конкретно-називне значення (при вживанні означеного артикля);

2) загальноназивне значення з вказівкою на окрему (при вживанні неозначеного артикля).

Виділення мовних одиниць за допомогою артиклів необхідно для формування всього комплексу синтаксичних відносин у вислові, саме тому англійські артиклі повинні розглядатися як найважливіший синтаксичний засіб разом з іншими розрядами службових слів. Артикль (від лат. articulus - „елемент з'єднання”) - умовна назва показника детермінації, одна із найбільш складних і своєрідних граматичних категорій іменника. Артиклі в англійській мові і є одиницями мови, але для цього важлива їх відтвореність в структурі вислову, що визначається необхідністю виразу певної граматичної інформації. Артиклі характеризують слова і словосполучення з погляду їх мовного змісту, указуючи на спосіб інтерпретації таких слів або словосполучень, і кількісні значення артиклів носять суто інтерпретаційний характер. Означений артикль, що входить до складу словосполучення з тією або іншою лексико-синтаксичною структурою, обов'язково указує на його однозначність в мові, на наявність тільки одного варіанту його розуміння. Відсутність артикля не може розглядатися як еліпсис або як випадки синтаксичної неповноти. У зв'язку з контекстами, де артикль при іншому іменнику не повторюється, не можна говорити про те, що на підставі загального контексту вислову в змісті словосполучень, до складу яких входить артикль, відновлюється семантична складова, відповідна опущеному артиклю. Смислова організація словосполучень з повтором і без повтору артиклів різна. У разі, коли артикль відноситься до словосполучення в цілому (не повторюється), означене словосполучення неподільно. З точки зору мовного змісту словосполучення, перед яким стоїть артикль, є єдиною смисловою структурою. Повтор артикля указує на те, що словосполучення відповідає декільком смисловим єдностям. У вітчизняній лінгвістиці розповсюдженою є теорія, згідно з якою артикль є самостійним службовим словом, що не утворює аналітичної форми, оскільки довелося б зараховувати до аналітичного сполучення іменника з будь-яким детермінативом (some, any, every, this), здатними замінювати артикль. Не можна розглядати артикль і як синтаксичне сполучення, що дорівнює сполученню „Займенник + Іменник”, оскільки артикль не має самостійного лексичного значення, і, відповідно, самостійної синтаксичної позиції, бо артикль не може вживатися автономно від іменника. Учені-лінгвісти вважають, що артикль слід розглядати як перехідне явище, яке не може бути віднесене ні до морфології, ні до синтаксису. З одного боку, це маркер іменника, показник його частиномовної приналежності, що зближує артикль з морфемою. З іншого боку, це самостійне слово, яке в силу свого службового статусу не має самостійної синтаксичної позиції.

Артиклі в англійській мові - слова, що вживаються лише з іменниками або зі словами, які перейшли до розряду іменників - субстантивованими частинами мови; це - частина мови, що використовується для вираження категорії визначеності / невизначеності. Серед спірних питань, пов'язаних із артиклем, існує проблема кількості артиклів. Існують два артиклі, але в останні часи привертає до себе увагу теорія трьох артиклів, що включає й нульовий артикль. Розглядати артикль як нульовий можливо, якщо визнати артикль не як окреме слово, а як морфему, тобто артикль виступає компонентом іменника. В англійській мові категорія визначеності / невизначеності є відкритою й виражається за допомогою вибору означеного або неозначеного артикля. Можна розглядати наявність артикля і, відповідно, наявність відкрито...