Порівняльний аналіз особливостей технічного і наукового стилю

Виокремлення стилів мовлення та їхні класифікації. Мовні і жанрові особливості наукового і технічного стилів, історія їх становлення. Граматичні проблеми, лексичні й термінологічні труднощі наукового перекладу. Жанрово-стилістична дилема перекладу.
Краткое сожержание материала:

Размещено на

Размещено на

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ СТИЛІВ МОВЛЕННЯ

1.1 Виокремлення стилів мовлення та їхні класифікації

1.2 Історія становлення технічного та наукового стилів

1.3 Мовні і жанрові особливості наукового і технічного стилів

1.3.1 Мовні і жанрові особливості технічного стилю

1.3.2 Мовні і жанрові особливості наукового стилю

ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 1

РОЗДІЛ 2. ПЕРЕКЛАД НАУКОВО-ТЕХНІЧНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

2.1 Граматичні проблеми науково-технічного перекладу

2.2 Лексичні труднощі перекладу

2.3 Термінологічні труднощі перекладу

2.4 Жанрово-стилістична дилема науково-технічного перекладу

2.5 Порівняльний аналіз перекладу текстів технічного і наукового стилів

ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 2

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ДОДАТКИ

технічний науковий стиль мовлення

ВСТУП

Проблема зіставлення різних функціональних стилів має тривалу та багату історію, кожен період якої відрізняється своїми характерними особливостями. Так, для 50-60-х років типовим було протиставлення двох стилів художньої та наукової прози та мистецтва і науки як безпосередніх сфер їхнього вживання. Згодом, стилісти почали детальніше вивчати не лише відмінні, а й спільні риси поданих стилів. Для порівняння залучили офіційно-діловий, публіцистичний та газетний стилі. При цьому, справедливо буде відмітити, що деякі характерні особливості та ознаки, які раніше приписувались лише науковій прозі, рівною мірою властиві і іншим функціональним стилям мовлення. Тому, на даному етапі поділ на стилі не є чимось постійним чи стабільним. Бурхливий розвиток науки і техніки спричинив появу великої кількості різних стилів та підстилів мовлення.

Наразі актуальним є співставлення технічного та наукового стилів. Наука стала основою світоглядної моделі суспільства. Починаючи з самого дитинства сучасна людина засвоює певні наукові аксіоми. У цій ситуації зростає роль науково-технічних текстів, які стали безпосереднім засобом передачі накопиченої інформації та знань.

Різні аспекти наукового та технічного стилів англійської мови було досліджено багатьма українськими та зарубіжними авторами, серед яких І. В. Арнольд, І. Р. Гальперін та В. В. Виноградов.

Водночас, більшість авторів у своїх роботах аналізує окремі вузькі аспекти стилів або торкається цієї проблеми досить поверхово, розглядаючи науковий та технічний стилі просто як одні із функціональних стилів мови. При цьому бракує праць, присвячених комплексному порівняльному аналізу стилів, що і зумовило актуальність нашого дослідження.

Об'єктом дослідження є технічний і науковий стилі англійської мови.

Предметом вивчення є спільні та відмінні риси технічного та наукового стилів.

Метою дипломної роботи є систематизація та порівняльний аналіз особливостей технічного і наукового стилів.

Поставлена мета передбачає вирішення таких завдань:

проаналізувати теоретичний матеріал з теми дослідження, а саме

функціональні стилі англійської мови;

- зібрати фактичний матеріал по темі дослідження;

визначити місце технічного та наукового стилів в структурі функціональних стилів англійської мови крізь призму їхнього історичного розвитку;

розглянути можливі способи та шляхи науково-технічного перекладу;

з'ясувати граматичні, лексичні, термінологічні та жанрово-стилістичні проблеми науково-технічного перекладу;

провести порівняльний аналіз перекладу текстів технічного і наукового стилів.

Теоретичне значення полягає у поглибленні знань про технічну і наукову літературу, сферу їхнього вживання та їхні особливості.

Практичне значення полягає у можливості практичного застосування отриманих результатів дослідження при викладанні таких дисциплін як «Стилістика», «Теорія і практика перекладу» тощо.

В ході написання дипломної роботи використано такі методи дослідження:

дескриптивний метод застосовувався для надання загальної інформації про об'єкт та предмет дослідження;

аналіз та синтез наукової літератури;

порівняльний метод, який полягає у зіставленні властивостей поняття чи явища.

Мета і завдання дослідження визначили таку структуру дипломної роботи: вступ, два розділи, висновки до розділів, загальні висновки, список використаної літератури, анотації на англійській та українській мовах та додатки. Повний обсяг роботи складає 72 сторінки. Обсяг основного тексту 50 сторінок. Список використаної літератури складає 41 найменування, з яких 12 англійською мовою. Дипломна робота містить 2 додатки.

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, сформульовано мету, визначено завдання згідно з поставленою метою, вказано об'єкт та предмет, а також зазначено структуру роботи.

У першому розділі «Історія розвитку стилів мовлення» окреслюються теоретичні аспекти досліджуваної теми, виокремлюються можливі класифікації стилів мовлення, подається характеристика мовних і жанрових особливостей наукового і технічного стилів в їхньому історичному розвитку і становленню.

У другому розділі «Переклад науково-технічної літератури» розглянуто способи перекладу науково-технічної літератури, подано можливі граматичні, лексичні, термінологічні та жанрово-стилістичні проблеми інтерпретації та шляхи їхнього вирішення, а також запропоновано порівняльний аналіз перекладу текстів технічного і наукового стилів.

У висновках узагальнено основні результати дослідження, підсумовано матеріал теоретичної та практичної частини дипломної роботи, а також виокремлено спільні та відмінні риси технічного і наукового стилів для доведення неможливості їхнього ототожнення.

РОЗДІЛ 1. ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ СТИЛІВ МОВЛЕННЯ

1.1 Виокремлення стилів мовлення та їхні класифікації

Стиль мови - це різновид мови, її функціональна підсистема, що характеризується добиранням таких засобів мовних ресурсів, які найкраще відповідають завданням спілкування між людьми в даних умовах. Це своєрідне мистецтво ефективного і влучного використання системи мовних засобів із певною метою в конкретних умовах і обставинах. Не дарма Д. Свіфт колись сказав мудрі слова: «Стиль може бути визначений так: власні слова на власному місці» [5, с. 15].

Кожна розвинена літературна мова має розгалужену систему стилів. Питання стилістичної диференціації сучасної англійської мови як і будь-якої іншої мови є надзвичайно складним. Поняття єдиної загальнонаціональної літературної мови є науковою абстракцією, оскільки в процесі спілкування, комунікатори користуються багаточисельними різновидами мовлення, функціональними і не функціональними, які до того ж часто пересікаються між собою.

Під не функціональними різновидами мовлення розуміють такі засоби мовної діяльності і мовлення, які обумовлені не прагматичними цілями співрозмовників, а їх рольовими відношеннями та сферою використання мови. Сюди відноситься територіальна сфера або так звані місцеві діалекти (напр., лондонський кокні), а також соціальна і професійна сфери, тобто жаргони (напр., студентський чи молодіжний жаргони, жаргон музикантів, спортсменів, лікарів тощо).

Існування функціональних стилів обумовлено тим, що одну й ту саму думку можна передати, використовуючи при цьому різні мовні засоби. Зміна забарвлення та способу висловлення думки істотно впливає на сприйняття змісту і зумовлює різні форми реакції на почуте чи прочитане. Це можна простежити на наступному прикладі:

“I say, Owl,” said Christopher Robin, “isn't this fun? […]

“The atmospheric condition has been very unfavourable lately,” said Owl.

“The what?”

“It has been raining,” explained Owl.

“Yes,” said Christopher Robin, “It has.”

“The flood-level has reached an unprecedented height.”

“The who?”

“There's a lot of water about,” explained owl. (A. Miln) [2, с. 260].

Відмінність між книжною і розмовною мовою досить легко визначається людьми, які спілкуються. Проте, з наукової точки зору, описати таку відмінність надзвичайно складно. Розглянемо як ця проблема трактується в науковій літературі.

В радянській філології можна виокремити два, на перший погляд, абсолютно протилежні підходи до визначення стилю:

- функціональний (стиль - це художня закономірність, яка забезпечує єдність елементів всього твору);

- предметний (стиль - це система, підсистема чи просто сукупність деяких мовних одиниць і способи їх організації) [2, с. 262].

Таке подвійне тлумачення поняття стилю бере свій початок з концепції академіка В. В. Виноградова, в працях якого можна зустріти різні, проте рівноправні визначення даного терміну. Проте, в радянській лінгвістиці все-таки більшого визнання набуло розуміння стилю як якоїсь підсистеми (системи, різновиду, сукупності) мовних засобів, які поєднуються між собою єдністю виконуваних функцій чи сферою вживання.

Наступним проблемним моментом є клас...