Помилки в рекламі

Норми української мови як основа розуміння та визначення анормативів. Особливості та причини виникнення помилок. Класифікації та різновиди ненормативних утворень. Характеристика мовних помилок у рекламних текстах: в проспектах та рубриках газет.
Краткое сожержание материала:

Размещено на

Размещено на

Вступ

помилка рекламний газета проспект

В останні десятиріччя у лінгвістиці спостерігається пожвавлення інтересу до проблем мовної культури в сфері реклами, що пов'язано зі зниженням рівня якості рекламних текстів, які щоденно зустрічаємо в ефірі телебачення, радіо, на сторінках газет і рекламних видань, в афішах та проспектах. Саме тому дослідженню цієї проблеми присвячена велика кількість мовознавчих праць таких науковців, як Бондаренко Т.Г., Капелюшний А.О., Партико З.В. та інших.

Мова сучасної української реклами є багатим джерелом для дослідження новітніх тенденцій у розвитку сучасної літературної мови. Одним із найпомітніших процесів, що відбуваються в ній сьогодні, є процес активного поповнення лексики, розширення меж сполучуваності слів, запозичення і копіювання російськомовних норм і слів. Лексика, як складова частина (рівень) мовної системи, тісно пов'язана із суспільно-історичним розвитком народу. Як відомо, українська мова впродовж багатьох століть перебувала під впливом іноземних мов і культур, була фактично під забороною, її автентичність ставилася під сумнів. Зрозуміло, що приниження і водночас насадження спорідненої російської мови не могло не позначитися на усному та писемному мовленні її носіїв. Саме за таких умов і з'явилося явище суржику, яке стало значно помітнішим також у зв'язку з широким запровадженням української мови у сферу обслуговування. В україномовних текстах реклами, в оголошеннях, назвах товарів, магазинних цінниках простежується значна кількість слів, запозичених із російської мови (росіянізмів).

Актуальність теми дослідження зумовлюється бурхливим розвитком інформаційних обмінів у сучасному суспільстві, який ставить важливу проблему - правильність поданої інформації. Правильність як у аспекті значення, змісту інформації, яку несе повідомлення, так і з точки зору нормативного відображення того чи того знака, що допомагає легкому сприйняттю тексту реципієнтом. Дослідження причин виникнення помилок, систематизація відомостей про типології анормативів необхідні для виявлення найбільш помилконебезпечних місць, на які слід звертати особливу увагу; для розробки психологічних систем самоконтролю, для вдосконалення електронних механізмів генерування тексту, систем перекладу, редагування за допомогою комп'ютерних програм.

Мета роботи полягає у комплексному аналізі типології мовних помилок, систематизації за різними критеріями, з урахуванням різних підходів до тексту; у дослідженні та характеристиці психологічного (поза лінгвістичного) і лінгвістичного механізму виникнення помилки, розкритті причин їх появи.

Реалізація поставленої мети передбачає вирішення таких завдань:

- визначити, що таке анорматив, описати аспекти вивчення феномена помилки у різних галузях наукового знання;

- з'ясувати лінгвістичну сутність таких понять, як орфографічна помилка, помилки процесу набору і процесу письма; лексична, морфологічна, словотвірна, синтаксична, синкретична помилки; семантична модифікація лексем; росіянізми; інтерферема тощо;

- систематизувати негативний мовний матеріал, вилучений із рекламних текстів, здійснити лінгвістичний аналіз виявлених мовних помилок;

Об'єктом дослідження є мовні одиниці, що засвідчують порушення норм сучасної української літературної мови.

Предмет дослідження становлять орфографічні, лексичні, морфологічні, синтаксичні, а також синкретичні помилки, що зафіксовано у рекламних матеріалах.

Обґрунтування висновків та кінцевих положень базується на використанні наступних методів дослідження: лінгвістичного опису мовних фактів із залученням прийомів класифікації та аналізу документальної інформації, якою виступають матеріали рекламного характеру в періодичній пресі, спеціальних журналах, проспектах.

Теоретичне значення роботи полягає в можливості наочно побачити та проаналізувати види помилок у мові реклами, що дає змогу визначити причини їх появи, окреслити найбільш актуальні види анормативів заради зменшення кількості негативного мовного матеріалу.

Практичне значення одержаних результатів роботи полягає в можливості її багатоаспектного використання у практиці редагування рекламних матеріалів, під час укладання довідників і порадників. Результати можуть бути використані у процесі розробки навчально-методичних матеріалів із лінгвістичних дисциплін та при підготовці підручників і посібників з культури української мови.

Дослідження базується на використанні рекламних текстів із Херсонських газет «Гривна», «Новий день», «Вгору», різноманітних рекламних видань магазинів, зовнішньої реклами у вигляді афіш, вивісок, об`яв, рекламних щитів тощо.

Структура: робота складається зі вступу, двох розділів, висновків та бібліографії. Обсяг роботи - 34 друкованих сторінок.



1. Типологія мовних помилок

1.1 Норми української мови як основа розуміння та визначення анормативів

Основна ознака сучасної літературної української мови та, що вона є унормованою формою загальнонародної мови. Культура мови полягає у дотриманні усталених мовних норм усної та писемної літературної мови.

Мовна норма - це система обов'язкових реалізацій, прийнятих у мовленнєвій практиці суспільства на певному етапі його історичного (культурного) розвитку, або іншими словами, це сукупність найбільш стійких, традиційних реалізацій елементів мовної структури, відібраних і закріплених суспільною мовною практикою, це сукупність найбільш придатних для комунікативних цілей мовних засобів, що ним користується мовне суспільство [13, с. 7].

Оскільки лінгвальна діяльність проявляється у різних формах і на різних рівнях, то й мовні норми бувають різних видів і типів. Є норми місцевих (територіальних) та соціальних діалектів; норми різних рівнів мовної системи, тобто норми лексичні, фразеологічні, словотворчі, фонетичні (акцентологічні, орфоепічні) та граматичні (морфологічні й синтаксичні). Ці норми являють собою історично зумовлені, відносно стабільні реалізації мовної системи, що закріплені мовленнєвою практикою в ієрархічних ярусах даної мови. Є норми стильові, міжстильові та стилістичні.

Норми літературної мови (літературні норми) - це сукупність колективних реалізацій мовної системи, прийнятих суспільством на певному етапі його розвитку й усвідомлюваних ним як правильні і зразкові. Літературні норми являють собою історично зумовлені, відносно стабільні реалізації мовної системи, такі реалізації, що закріплені в кращих зразках мовотворчості і яким віддає перевагу освічена частина суспільства; вони є ідеалізованим втіленням того загального, що вважається обов'язковим у незліченних конкретних актах мовленнєвої комунікації поміж окремими індивідуумами.

Дослідники розрізняють такі структурно-мовні типи норм:

1. орфоепічні норми - правила вимови;

2. акцентуаційні норми - визначають правильний словесний наголос;

3. лексичні норми - розрізнення значень і семантичних відтінків, закономірності лексичної сполучуваності;

4. словотвірні норми - регулюють вибір морфем, їх розташування і сполучення у складі слова;

5. морфологічні норми - регулюють вибір варіантів морфологічної форми слова і варіантів її поєднання з іншими словами;

6. синтаксичні норми - регулюють вибір варіантів побудови словосполучень і речень;

7. стилістичні норми - доцільність використання мовно-виражальних засобів у конкретному лексичному оточенні, відповідній ситуації спілкування;

8. орфографічні норми - написання слів;

9. пунктуаційні норми - вживання розділових знаків [13, с. 9].

1.2 Особливості та причини виникнення помилок

Проблема порушення мовної норми (помилки) - одна з найактуальніших і найскладніших проблем сучасної лінгвістичної науки, у ній є багато суперечливого, а то й зовсім недослідженого.

Помилка - це анорматив, тобто таке ненормативне лінгвоутворення, що виникає в результаті невмотивованого порушення літературної норми і є наслідком неправильних мисленнєвих операцій [10, с. 5]

Виникнення помилок може зумовлюватися різними факторами - як лінгвальними, так і позалінгвальними. Причиною-домінантою породження анормативів є незнання відповідної норми. Проте для виявлення глибинної природи помилки потрібно враховувати типологічні характеристики ненормативних одиниць, оскільки кожен із типів помилок може зумовлюватися різними причинами. Водночас найбільш повному відтворенню картини руйнування норми сприятиме комплексне врахування факторів породження помилки.

Важливу роль мають психологічні, психолінгвістичні та патофізіологічні підходи до розуміння помилки. З огляду на багатогранність досліджуваного феномена явище помилок не може бути предметом лише лінгводидактики, логіки чи едитології. Дуже важливо розуміти окреслене поняття, ураховуючи психічні процеси. Психолінгвістичний підхід характеризується розглядом механізмів утворення ненормативних конструкцій у нерозривному зв'язку із загальним процесом породження і сприймання мовлення з урахуванням психологічних, нейрофізіологічних і лінгвістичних механізмів їх виникнення. Матеріалом для...