Особливості перекладу англійських скорочень

Розвиток явища скорочення як взагалі, так і в межах англійської мови. Основні типи скорочень сучасної англійської мови. Особливості вжитку скорочень та їхнє місце в сучасній англійській мові. Способи перекладу англійських скорочень українською мовою.
Краткое сожержание материала:

Размещено на

ДИПЛОМНА РОБОТА

Особливості перекладу англійських скорочень

Вступ

Актуальність теми вивчення скорочень в сучасній англійській мові і їх перекладу обумовлена широкою розповсюдженістю таких мовних одиниць та їхньою загальновживаністю, а відтак вона привертає до себе особливу увагу. У світлі прискорення інформаційно-комунікативних процесів скорочення слугують наочним відображенням розвитку англійської мови з часом, є символом її прагнення до більшої економії комунікативного простору і прагматичності.

Сучасна інформаційна перенасиченість суспільного життя вимагає від комунікантів пошуку шляхів стислого викладу подій та опису явищ, у тому числі і через створення нових номінативних одиниць - інформоємних за змістом та «спрощених» за формою мовних знаків.

З початком інтенсивного розвитку засобів масової інформації, розповсюдження інформації й одночасно з тенденцією до її стислості скорочення та абревіатури стали зручним засобом пропаганди і реклами, вони полегшують запам'ятовування довгих назв і одночасно функціонування чужих назв без потреби їх розгортання й пояснення. Скорочені лексичні одиниці залишаються в багатьох аспектах загадкою в лінгвістичному плані, оскільки під ними слід розглядати такі фундаментальні проблеми, як проблема структури слова та його значення, проблема морфеми тощо. Переклад скорочень завжди був актуальною темою для вивчення, але протягом останніх десятиліть йому приділяється особлива увага.

З початком нового тисячоліття розвиток новітніх технологій, зокрема Інтернету, набув нових обертів. Внаслідок цього, у сучасному житті кожна людина користується різноманітними пристроями (мобільні телефони, комп'ютери тощо), які полегшують спілкування або ж виконання певної роботи та задоволення власних потреб. У процесі використання таких пристроїв, а також спілкування в Інтернеті людина часто вживає різні скорочення та абревіатури, кількість яких постійно збільшується.

Тому проблема перекладу таких мовних одиниць залишається актуальною й сьогодні та потребує постійного вивчення і вдосконалення.

Метою роботи є виявлення особливостей перекладу англійських скорочень українською мовою.

Цим обумовлені такі основні завдання:

- прослідити розвиток явища скорочення як взагалі, так і в межах англійської мови;

- описати основні типи та різновиди скорочень сучасної англійської мови;

- показати особливості вжитку скорочень та їхнє місце в сучасній англійській мові;

- дослідити дію механізмів скорочення при формотворенні та словотворенні, визначити роль механізмів редукції у процессі формування нових словотворчих елементів;

- навести способи перекладу англійських скорочень українською мовою.

Предметом даної роботи є скорочення, об'єктом - сучасна англійська мова.

Проблеми скорочення лексичних одиниць як специфічного мовного феномену, а також перекладу таких одиниць привертали увагу багатьох дослідників. Вони розглядаються в численних статтях та окремих роботах таких науковців, як Н.Н. Морозова, Л.С. Бархударов, В.Н. Комісаров.

Задля виконання завдань та досягнення мети даної роботи необхідним є використання описового методу, за допомогою якого проводиться інвентаризація та систематизація мовних одиниць, в даному випадку - скорочень, а також способів їх перекладу.

Доречним є використання методу діахронічного аналізу - необхідно провести порівняння зі зразками англійської мови більш ранніх часів, а також дослідження розвитку англійської мови, а саме явища скорочення в ній.

Важливим є також дослідження лексико-семантичних та прагматичних особливостей прикладів скорочень, вживаних в сучасній англійській мові, та їх перекладу.

Практична цінність даної роботи полягає в змістовному зібранні всебічної інформації про сучасні англомовні скорочення та їх переклад, що може бути використаним під час викладання порівняльної лексикології англійської та української мов та перекладу.

скорочення англійський український мова

1. Історичні відомості щодо скорочень в англійській мові

Механізм скорочення слів застосовувався ще тоді, коли існував так званий фонетичний запис; в деякому сенсі він був дуже розповсюдженим у ранній писемності, де написання цілого слова часто оминалось, а початкові літери зазвичай використовували для позначення слів у специфічному контексті. Абревіація починає свою історію разом з шумерами, у IV сторіччі до нашої ери. В античну епоху, в Греції та Римі, редукція слів до однієї літери ще була нормою, але вже втрачала свою вживаність [43]. Стародавні римські абревіатури, або тиротанські відмітки, перейшли разом с латинською мовою у Середньовіччя, де вони перш за все зустрічались у надписах та на монетах, а потім і в рукописах, особливо починаючи з ХІ століття, а також у грамотах, з яких вони не зникають до ХVI століття включно [47].

Підвищення грамотності, як свідчить історія, спричинило появу тенденцій до абревіацій. Процес стандартизації англійської мови у проміжок часу з XV до XVII століть включав в себе такий зріст кількості абревіацій. У цей час було чути заклики до того, щоб вважати еталоном англійської мови мову королівського двора, однак новоствори розмовного мовлення активно проникали до вищих прошарків соціума. Поступово скорочення втрачають соціальну маркуванність та стають звичайним явищем у всіх сферах життя та соціальних колах; хоча вже у XVIII-XIX століттях скорочення піддавались нападам з боку пуристів, що, однак, означає велику кількість та інтенсивність вжитку таких одиниць мови у мовленні.

Спочатку в скороченнях іноді застосовувались різноманітні знаки вилучення, а не тільки крапки. Наприклад, комбінація <er> замінювалась на ‹?›, як, наприклад, в ‹mast?› замість master та ‹exac?bate› замість exacerbate. І якщо це здається незначним на перший погляд, слід брати до уваги симптоматичність цього явища для копіювання рукошма академічних текстів, коли люди вдавалися до нього, намагаючись скоротити час на написання. Наприклад, ось що ми можемо побачити в реєстрі університету Оксфорда за 1503 рік: Mast? subwarden? y ?mзde me to you. And wher? y wrot to you the last wyke that y trouyde itt good to differr? thelection? ov? to quоdena? tinitatis y have be thought me syn? that itt woll be then? a bowte mydsom? [43].

У 1830-х роках в Сполучених Штатах Америки, починаючи з Бостону, та з початком розквіту філології та лінгвістики у академічних колах Британії скорочення набували популярності. Іноді як симптоматичний приклад цього наводять абревіацію імен «батьків сучасної етимології» Дж.Р.Р. Толкієна та його друга К.С.Л'юїса, а також інших членів Оксфордської літературної групи, відомої як «Інклінги». Схожим чином, за століття до цього, в Бостоні почав свою побідоносну ходу дуже популярний навіть зараз термін OK.

Після Другої світової війни британці значно зменшили вживання крапок та інших знаків пунктуації у скороченнях у текстах щонайменше напів-офіційного стилю, у той час як американці все ще додержувались старих правил вжитку та й до сьгодні підтримують їх більше, ніж британці. Класичним прикладом, який американці вважають досить цікавим, був вжиток проміжної коми у назві Британської організації секретних агентів «Special Operations, Executive» - «S.O., E» - її вилучили десь приблизно у 1960 році.

Але до цього британці були більш скрупульозними у дотриманні французьких форм. У французькій мові крапка стоїть у кінці абревіатури лише якщо її остання літера є останньою літерою слова, яке вона позначає: «M.» є скороченням від «monsieur», у той час як «Mme» є скороченням від «madame». Як і інші лінгвістичні набуття у континентальних південних сусідів, британці з готовністю перейняли це правило, у той час як американці встановили простіші норми.

Однак, з плином років нестача конвенцій призвела до того, що важко вирішити, які скорочення від двох слів потрібно вживати з крапкою, а які ні. Американські ЗМІ мають тенденцію до вжитку крапок у двоскладних абревіатур типу U.S. (United States), але не PC (personal computer) чи TV (television). Більша частина британської преси поступово позбулася взагалі звички вживати крапки в абревіатурах.

Мінімізація пунктуації у машинопису стала жаданою з точки зору економії у 1960-х та 1970-х роках для багатьох користувачів вугольноплівкової стрічки, оскільки крапка чи кома займали ту ж саму довжину дорогої стрічки, що не могла бути використана повторно, як і велика літера.

Широке розповсюдження засобів електронної комунікації (мобільних телефонів, Інтернету) у 1990-х роках слугувало повштовхом для значного зростання кількості розмовних скорочень, особливо завдяки популярності служби коротких повідомлень SMS, яка обмежує в більшості випадків текстові повідомлення до 160 знаків. Ця лаконічність сприяла неформальній абревіаційній схемі, яку називають «текстезою». Пізніше, в 2000-х роках, з'явився «Twitter», що надав послугу соціальної мережі, в якій текстові повідомлення обмежені 140 знаками [43].

Таким чином, саме на письмі в англійській мові з'явились перші скорочення. Спочатку вони були графічними, потім частина з них піддалась лексикалізації, тому що процес спрощення складних одиниць будь-якого типу є неминучим. Читання графічних...