Американські сленгізми та їх еквіваленти в українській мові

Сленг як лексика обмеженого вжитку. Мінливість та варіативність українського та американського молодіжного сленгу. Перекладацький аспект спеціальної розмовної лексики. Аналіз засобів та способів перекладу лексичних одиниць сленгу у телесеріалі "Друзі".
Краткое сожержание материала:

Размещено на

ВСТУП

Поняття сленгу починає завойовувати все більше уваги сучасної філології. В даний час існує достатньо велика кількість визначень сленгу, що нерідко суперечать один одному. Суперечності ці торкаються перш за все об'єму поняття сленг: суперечка йде, зокрема, про те, чи включати в сленг одні лише виразні, іронічні слова, які є синонімами літературних еквівалентів, чи ж ще і всю нестандартну лексику, використання якої засуджується.

Дослідження ненормативної лексики, зокрема сленгу, проводяться вітчизняними та зарубіжними лінгвістами давно. Передумовою до вивчення сленгу стали фундаментальні дослідження вченими таких явищ, як просторіччя (В.В. Виноградов), соціальні діалекти (В.М. Жирмунський, Л.П. Якубинський, Є.Д. Поливанов), міське просторіччя (Б.О. Ларін). Увага філологів до нелітературних форм мови з новою силою виявилася в 90-х рр. ХХ століття, що було зумовлено змінами в мові на тлі політичних, економічних і соціальних перетворень. У цей час відзначається найсильніший вплив жаргонної й просторічної лексики на літературну мову, спричинений входженням у публічне життя представників різних соціальних груп - носіїв специфічних жаргонів й інших форм нелітературного мовлення. Еталонне мовне середовище більшою мірою в цей період формують ЗМІ, вони ж виступають джерелом популяризації сленгової та іншої ненормативної лексики.

Сленг молоді найбільш жваво реагує на всі події в житті. Він підхоплює і відображає нові явища і сам змінюється в процесі їх перетворень. Проте на сучасному етапі розвитку лінгвістики та перекладознавства сленг становить собою ще недостатньо вивчену проблему, яка потребує подальшого дослідження. Отже, наша магістерська робота присвячена особливостям перекладу молодіжного сленгу.

Різні аспекти сленгу вивчалися в працях Е. Патріджа [49], В. Вілюмана [9], М. Маковського [30], В. Балабіна [4], І. Гальперіна [11], У. Потятинника [33], Г. Менкена [48]. Проте недостатньо уваги приділялося розгляду сленгу як перекладознавчої проблеми. Сленг - це суспільна, часто вживана лексична одиниця як в англійській, так і в українській мовах. Тож аналіз цієї лексичної одиниці допоможе перекладачу не допускати помилок щодо перекладу сленгу. Тому актуальність дослідження зумовлена необхідністю вивчення специфіки перекладу сленгових одиниць американського молодіжного сленгу.

Об'єктом дослідження виступає розмовна лексика, а саме американські сленгізми та їх еквіваленти в українській мові.

Предмет дослідження становлять особливості та засоби перекладу сленгових одиниць з англійської мови на українську.

Метою дослідження є визначення місця сленгу у системі лексики, зіставлення та розгляд особливостей формування та функціонування американського та українського молодіжного сленгу, визначення особливостей перекладу американського молодіжного сленгу на українську мову.

Відповідно до мети дослідження в роботі ставляться і вирішуються наступні завдання:

1) визначити місце понять «сленг» та «молодіжний сленг» в загальній системі лексики;

2) з'ясувати етимологію терміну «сленг»;

3) проаналізувати джерела виникнення та сфери використання молодіжного сленгу;

4) розглянути та проаналізувати способи та проблеми перекладу американського молодіжного сленгу на прикладі телесеріалу «Друзі».

Методи дослідження: порівняльно-історичний, описовий, зіставний, метод порівняльного аналізу.

Теоретичне значення досліджуваної проблеми полягає в тому, що були досліджені різні точки зору щодо проблеми визначення терміну «сленг» в контексті перекладознавства.

Практичне значення роботи полягає в тому, що це дослідження можна використовувати в перекладацькій та лексикографічній практиці, в ході викладання таких дисциплін як теорія та практика перекладу, стилістика та лексикологія, а також отримані знання допоможуть при перекладі сленгу та укладанні словників сленгу.

Мета і завдання роботи зумовили таку її структуру: робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел та додатків.

У вступі розкривається актуальність вибраної теми, обґрунтовується вибір об'єкта дослідження, визначається мета та завдання, проблеми, описується композиційна структура роботи.

В першому розділі розглядаються теоретичні проблеми, які пов'язані з визначенням поняття «сленг», етимологією терміну та різновидами сленгових одиниць.

У другому розділі розглядається мінливість молодіжного сленгу на фоні різних культурно-історичних епох, приділяється увага розгляду джерел виникнення та сфер використання сленгу, досліджуються та зіставляються основні засоби формування американських та українських сленгізмів.

В третьому розділі розглядаються основні проблеми перекладу сленгу та представлене дослідження певної вибірки сленгових одиниць з телесеріалу «Друзі» з аналізом засобів їх перекладу на українську мову.

У висновках підбиваються підсумки проведеного дослідження та визначаються результати зробленого аналізу.

Розділ 1. Сленг як лексика обмеженого вжитку

1.1 Сленг: проблема дефініції. Етимологія терміну «сленг»

Проблематика сленгу є предметом постійного наукового пошуку. Поняття сленгу здобуває все більше уваги сучасної філології [19, 54]. Різні аспекти сленгу вивчалися в працях Е. Патріджа [49], В. Вілюмана [9], М. Маковського [30], В. Балабіна [4], І. Гальперіна [11], У. Потятинника [33], Г. Менкена [48].

Вагомий внесок у дослідження американського сленгу зробив Г. Менкен [48]. Він стверджує, що сленг - категорія загального поширення, що перебуває за межами загальноприйнятих мовних норм. Г. Менкен, досліджуючи еволюцію сленгу, визначив закономірності, згідно з якими «тривалість життя» одних сленгових одиниць визначається століттями, інші ж «безславно» гинуть, ледь з'явившись на світ [48].

Суттєвим кроком у вивченні питання ненормативної лексики став доробок британського лексикографа Е. Патріджа [49]. Е. Патрідж одним із перших порушив питання про статус сленгу. Він простежив культурно-історичні передумови динамічного розвитку неформального мовлення та популярності сленгу на північноамериканському континенті. Лексикографічна праця ученого, вперше опублікована понад 40 років тому, і надалі є актуальною, адже охоплює значну кількість лексичних одиниць англомовного світу, простежує етимологію більшості з них. Отже, Е. Патрідж [49] і його послідовники Дж. Грінок та Г. Кіттрідж визначають сленг як існуючі в розмовній сфері досить неміцні, нестійкі, ніяк не кодифіковані, а часто й зовсім невпорядковані й випадкові сукупності лексем, що відображають суспільну свідомість людей, які належать до певного соціального або професійного середовища. Сленг розглядається як свідоме, навмисне вживання елементів загальнолітературного словника в розмовному мовленні у стилістичних цілях: для створення ефекту новизни, незвичайності, відмінності від визнаних зразків, для передачі певного настрою мовця, для додання висловлюванню конкретності, жвавості, виразності, точності, стислості, образності, а також щоб уникнути штампів, кліше, що досягається, як вважають ці дослідники, використанням таких стилістичних засобів, як метафора, метонімія, синекдоха, літота, евфемізм [49, 153].

Дослідник американського військового сленгу В. Балабін [4] виходить із розуміння сленгу як ненормативної, неформальної, стилістично зниженої мови порівняно великого прошарку населення, що використовується з метою здійснення певних мовленнєвих функцій (експресивної, оцінної, корпоративної, пейоративної, евфемістичної тощо) і складається з одиниць-сленгізмів, що мають різне лексикографічне маркування [4, 37].

Наявність опозиції між сленгом і стандартною літературною мовою не викликає сумнівів як у вітчизняних, так і в закордонних лінгвістів. Сленг, професійні жаргони й арго ригористично протиставлені стандартній літературній мові за своїм призначенням, адже одна з функцій загальнонаціональної літературної мови полягає в об'єднанні різних соціальних груп у єдине ціле - нації; ціль сленгу - тісніше згуртувати одну яку-небудь групу й протиставити її суспільству в цілому [6, 21]. Професійні й соціальні діалекти розрізняються за сферою функціонування: використання професійного жаргону обмежено рамками вузьких професійних груп, як і використання арго, а загальний сленг - явище загальнонародного характеру, і навіть спеціальні сленги (сленги військових, студентів, музикантів, спортсменів та ін.) вживаються більш широкими й менш замкнутими групами [6, 56].

На думку Г.Іванової, при реалізації всіх трьох критеріїв (за функцією, за сферою функціонування, за ступенем стилістичної заниженості) в одній лексичній одиниці, її можна віднести до сленгу [21, 35].

Набагато складнішим завданням є визначення місця молодіжного сленгу у межах домену нестандартної лексики. Нестандартна лексика англійської мови містить у собі не тільки сленг, але й фамільярно-розмовну, арготичну й вульгарну лексику [34, 41].

Оскільки у визначенні сленгу також відзначається його грубуватий відтінок і нестандартний характер, вульгаризми не розглядаємо окремо від сленгу [15, 56].

Що стосується питання про співвідношення сленгу й фамільярно-розмовної лексики, то можна стверджувати, що на сучасному етапі розвитку англійської мови стає все складніше встановлювати...