Види сучасних енциклопедій, історія виникнення та особливості їх створення та видання. Типи енциклопедичних статей. Сучасні українські енциклопедії. Порівняння сучасних українських енциклопедій із радянськими енциклопедіями та енциклопедіями інших країн.
Краткое сожержание материала:

Размещено на

ЗМІСТ

• ВСТУП
• РОЗДІЛ І. ЗАГАЛЬНІ ПОНЯТТЯ ПРО ЕНЦИКЛОПЕДІЮ
• 1.1 Історія виникнення та перші енциклопедії
• 1.2 Особливості створення та видання
• 1.3 Види сучасних енциклопедій
• 1.3.1 За розміром
• 1.3.2 За способом організації
• 1.3.3 За призначенням
• Висновки до І розділу
• РОЗДІЛ ІІ. СУЧАСНІ УКРАЇНСЬКІ ЕНЦИКЛОПЕДІЇ
• 2.1 Типи енциклопедичних статей
• 2.2 Особливості створення та видання
• 2.3 Сучасні українські енциклопедії
• Висновки до ІІ розділу
• РОЗДІЛ ІІІ. ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ТА ВИДАВНИЧИЙ ДОСВІД
• 3.1 Порівняння сучасних українських енциклопедій із радянськими енциклопедіями
• 3.2 Порівняння українських енциклопедій із енциклопедіями інших країн
• 3.3 Видавничий досвід українських енциклопедій
• Висновки до ІІІ розділу
• ВИСНОВКИ
• СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ВСТУП

Енциклопемдія (лат. encyclopaedia від дав.-гр. ?гкэклйпт рбйдеЯб -- «круг наук», дав.-гр. кэклпт -- коло і дав.-гр. рбйдеЯб -- навчання, наука) -- «коло наук», сукупність наукових знань з широкого кола питань. У широкому розумінні -- збірка наукових відомостей і довідок на різні теми, призначена для широкого кола читачів.

Первісно слово означало сукупність знань, які слід було засвоїти у середньовічній педагогіці. Слово отримало сучасне значення після появи у XVI ст. енциклопедій -- книжок, у яких були зібрані відомі на той час знання з різних галузей науки. Назви цих книжок при виданні церковнослов'янською, а потім російською мовами прийнято було перекладати як «Круг наук».

Енциклопедист -- людина, що відрізняється енциклопедизмом знань чи діяльності; освічена людина, що має різносторонні знання з областей багатьох наук. В історії, людина, що належала до групи провідних мислителів, що об'єдналися навколо «Енциклопедії», яку видавали в кінці 18 століття у Франції Дідро та Д'Аламбер [6, 174].

Енциклопедія як жанр наукової або науково-популярної довідкової літератури має певні особливості. Популярність викладу, розрахована на широке коло читачів, має поєднуватися з науковою чіткістю та логікою викладання матеріалу. Неприпустиме недбале, наближене, однобічне висвітлення явищ і фактів.

Цим енциклопедії відрізняються від інших видів наукових видань, у яких такі матеріали можуть наводитися в авторській концепції. Мові енциклопедії властиві стислість, чіткість, лаконічність формулювань, уникнення вузькофахових термінів, професійних жаргонізмів, розмовних і просторічних слів, вставних слів і зворотів, емоційно забарвлених оцінок, надмірної кількості скорочень.

Статті в енциклопедіях поділяються на кілька типів: статті-огляди, статті-довідки, статті-тлумачення (містять лише дефініцію, а в разі запозичення слова з іншої мови -- його етимологію) і статті-посилання (відсилають користувача до іншого терміна). Статті-огляди та статті-довідки, що різняться лише обсягом, є визначальними для енциклопедії; вони містять основну інформацію з розглядуваного питання: виклад наукової теорії, хронологію історичних подій, географічні, біографічні, статистичні відомості тощо.

Енциклопедії мають бути акумуляторами знань і відрізнятися від інших довідкових видань науковою достовірністю, ґрунтовністю, вивіреністю інформації, певною мірою «бездискусійністю».

Хоча сам термін «енциклопедія» увійшов у побут тільки в XVI столітті, енциклопедичні праці відомі з давніх часів. Термінологічні словники складалися вже в Давньому Єгипті в період Середнього царства (2 тисячоліття до н. е.). Збірки знань складалися і в Стародавньому Китаї (XII століття до н. е.-X століття до н. е.). Енциклопедії були популярні в християнському світі в період раннього Середньовіччя: на заході прикладом можуть служити твори Ісидора Севільського, на сході -- візантійський словник «Суда» [9, 195].

Мета дипломної роботи «Випуск сучасних українських енциклопедій: порівняльний аналіз та видавничий досвід» полягає в дослідженні українських, радянських та зарубіжних енциклопедій.

Завдання даної дипломної роботи:

1. Дослідження історії виникнення енциклопедії та знайомство з першими енциклопедіями.

2. Огляд сучасних українських енциклопедій та особливостей їх створення та видання.

3. Порівняння українських, радянських та зарубіжних енциклопедій.

Об'єкт дослідження: кращі енциклопедії світу.

РОЗДІЛ І. ЗАГАЛЬНІ ПОНЯТТЯ ПРО ЕНЦИКЛОПЕДІЮ

1.1 Історія виникнення та перші енциклопедії

У зрілий період Середньовіччя на заході Європи склалося кілька видів енциклопедичних праць: зерцала (лат. speculum), компендіуми (compedium), суми (summae), які служили в основному навчальними посібниками для студентів «нижчих» загальноосвітніх факультетів університетів. Прикладом може служити праця домініканського ченця Вінсента з Бове середина XIII століття) «Bibliotheca Mundi» («Всесвітня бібліотека»), інакше «Велике зерцало» (лат. Speculum majus) -- у 80 томах і трьох частинах. До XIII століття всі подібні видання виходили на латині, однак поступово з'являються і глосарії -- словники маловживаних слів і виразів.

Великий поштовх енциклопедична культура отримала в епоху Ренесансу в XIV-XVI століттях, в тому числі завдяки винаходу книгодрукування Йоганном Гутенбергом. У XVI-XVII століттях з'являється термін «енциклопедія» (а також «циклопедія») в його сучасному значенні.

Лексикон Технікум Харріса, титульна сторінка другого видання, 1708 р. Хоча сама ідея універсальної і загальнодоступною енциклопедії з'явилася ще до XVIII ст., Циклопедія або універсальний словник наук і мистецтв Е. Чемберса (1728 р.), «Енциклопедія, або Тлумачний словник науки, мистецтва й ремесел» Дідро і д'Аламбера (початок випуску з 1751 р.), а також Енциклопедія Британіка, Енциклопедія Брокгауза та інші енциклопедії того часу були першими серед тих, що мали цілком сучасний вигляд, звичний для нас. Статті у цих виданнях були одночасно доступними за стилем викладу та глибокими за змістом, систематично розташованими в передбачуваному порядку. Тим не менше, навіть у ранній з них, енциклопедії Чемберса 1728 р., був попередник, Лексикон Технікум Джона Харріса (1704 р.), який також за змістом та назвою представляв собою «Універсальний англійський словник мистецтв і наук, що тлумачить не тільки терміни мистецтв, а й самі мистецтва».

Вже в епоху французького Ренесансу енциклопедії прагнули описати не настільки кожен факт, відомий людству, оскільки знання найнеобхіднішого, і необхідність оцінювалася за різними критеріями, в результаті чого і енциклопедії значно відрізнялися за своїм обсягом. Серед них були, наприклад, енциклопедії про моральні норми. Великий вплив на європейський енциклопедизм справила популярна свого часу робота англійського лікаря і філософа Томаса Броуна Псевдодоксія епідеміка або Помилки і вульгаризми (1646 р.), що витримала до 1672 р. п'ять видань і перекладена на латинь, французьку, німецьку та голландську мови. У передмові автор вже називав її енциклопедією і ставив перед собою мету розвіяти помилки і забобони своєї епохи. Ця праця була, однак, викладена ще не в алфавітному, а у традиційному для Середньовіччя ієрархічному порядку і систематизував окремо мінерали, рослини, тварин, світ людини, небесні світила і космологічні уявлення [12, 147].

Найбільш поширений у наш час алфавітний порядок, мабуть, вперше застосував Джон Харріс в енциклопедії Лексикон Технікум. Сам Ньютон опублікував у другому томі Лексикону, що вийшов в 1710 р. свою єдину статтю з хімії. Енциклопедія Харріса була, в основному, присвячена науці, але в тому розумінні, яке існувало на початок XVIII ст., і який у наш час назвали б наукою і технологією. Тим не менш, значна кількість статей стосувалося гуманітарних наук, образотворчого мистецтва, законодавства, комерції, музики та геральдики. Порівняно невеликий за обсягом, близько 1200 сторінок, Лексикон можна назвати швидше енциклопедичним словником, ніж енциклопедією в сучасному розумінні цього слова. Сам Харріс вважав його словником; дійсно, це один з перших технічних словників всіх часів і народів.

«Енциклопедія, або Тлумачний словник науки, мистецтва й ремесел», 1773. Двотомна Циклопедія Чемберса крім алфавітного порядку ввела ще одне нововведення: внутрішні посилання з одних статей на інші. Її перекладом на французьку надихалися автори самої відомої нині енциклопедії XVIII століття, що зробила настільки значний вплив на культурне і політичне життя Європи напередодні французької революції.

«Енциклопедія, або Тлумачний словник науки, мистецтва й ремесел» («Encyclopйdie ou dictionnaire raisonnй des sciences, des arts et des mйtiers ») за редакції Дідро і д'Аламбера з 1751 по 1772 р. вийшла у 28 томах, над ще 7 томами допоміжних матеріалів, опублікованих до 1780 р., працювали інші редактори. Історичне значення саме цієї енциклопедії обумовлено тим, що вона містила систематичний огляд ідей французького Просвітництва, викладений самими просвітителями, прозвані в свій час какуаками, на чолі з тим же Дідро [17, 167].

Погляди Дідро на те, якою має бути енциклопедія, були ним викладені у статті з однойменною назвою. На його думку, досконала енциклопедія повинна бути чимось більшим, ніж сума її складових частин. «Навіть якщо б аналітичний словник наук і мистецтв було лише методичної комбінацією своїх о...