Особливості висвітлення міжнародної тематики у передачах новин українського телебачення

Основні проблеми українських засобів масової інформації у висвітлені новин. Крайнощі міжнародної журналістики. Висвітлення міжнародних подій українськими телеканалами. Діяльність міжнародних відділів новин. Локалізація міжнародних новин на каналі "СТБ".
Краткое сожержание материала:

Размещено на

Размещено на

НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ

«КИЇВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ»

ВИДАВНИЧО-ПОЛІГРАФІЧНИЙ ІНСТИТУТ

Курсова робота з теми :

Особливості висвітлення міжнародної тематики у передачах новин українського телебачення

Виконала :

Студентка групи СРЗ-12

Зайцева Вікторія

Київ - 2012

Зміст

Вступ

1.Основні проблеми українських ЗМІ у висвітлені міжнародних новин

2.Крайнощі міжнорожної журналістики

3.Висвітлення міжнародних подій українськими телеканалами

4. Локолізація міжнародних новин на каналі СТБ

5. Висновок

Вступ

масовий новина міжнародний журналістика

Телебачення - найважливіше джерело новин для переважної більшості українців. Більшість з нас залежать від нього як від ексклюзивного джерела інформації про те, що відбувається в нашому регіоні, країні, світі. Цифрові технології стрімко змінюють роботу ЗМІ по всьому світу. Але найбільше нових можливостей з'являється у журналістів, які висвітлюють міжнародні теми. Інтернет дає доступ до величезної кількості джерел із різних країн, соціальні мережі допомагають у пошуку конкретних людей та локальних новин, Skype полегшує комунікацію з героями матеріалів та експертами. Однак цифрові технології створюють не лише додаткові можливості, але й ставлять нові виклики та підвищують відповідальність журналістів перед глобальною аудиторією.

Без сумніву, в останні роки роль міжнародної журналістики у світі значно зросла. Зараз про міжнародні новини практично одночасно із самою подією дізнаються відразу мільйони людей. Згадати хоча б атаки терористів на вежі Всесвітнього Торговельного Центру в Нью-Йорку 11 вересня 2001-го. За цією трагедією у прямому ефірі стежив увесь світ. Кордони вже не є перешкодою, незважаючи на недавні кумедні хитрощі із заглушенням "ворожих голосів". Тому якщо журналістика і є владою, то в першу чергу журналістика міжнародна. Новини, як правило, мають винятково цілеспрямований характер. Візьмемо, наприклад, таку систему, як СNN, що буквально керує політикою і війнами. Від того, як ця телекомпанія передасть певний відеоматеріал, залежить громадська думка. А дипломатія, яка залежить від громадської думки, теж підхоплює ситуацію, і ось - весь ланцюжок починає працювати. Мотивацію незапитуваності міжнародних дайджестів на сучасному Українському телебаченні важко віднайти. Очевидно, що Українське телебачення, хоча і стало 1993 року членом Євробачення - міжнародного мовного союзу, що діє на умовах безкоштовного відеообміну, пасивно використовує його потенціал. Друга причина вбачається у відсутності висококваліфікованих телекоментаторів міжнародних подій. Але, попри всі критичні закиди на адресу вітчизняного телебачення та журналістського корпусу країни, насамперед журналістів-міжнародників, оптимізація всього процесу, на наше глибоке переконання, вже почалася. Є підстави хоча б на теоретичному рівні, торкнутися проблеми міжнародного теледайджесту.

Мета роботи - необхідність вивчення досвіду організаційно-творчої діяльності міжнародного відділу новин у сучасному інформаційному контексті, його ролі та місця в структурі редакції, зокрема телебачення, а також потребою аналізу специфіки, функціональних особливостей і перспектив у процесі інтеграції національного інформаційного простору у європейський та світовий.

Об'єктом дослідження є діяльність міжнародних відділів новин сучасного вітчизняного телебачення у забезпеченні світової інформаційної обізнаності суспільства, підвищенні рівня соціально-політичної культури і свідомості українського народу.

Нова українська міжнародна журналістика покликана реагувати на завдання, які випливають з потреб утвердження авторитету нашої держави на міжнародній арені та світового розвитку в умовах глобалізації та інтеграції. Перед нею виникає необхідність оволодівати новими науковими, прогресивними механізмами роботи з міжнародною інформацією, орієнтуючись на кращі зразки світової і, передусім, європейської преси. Водночас, позбуваючись старих штампів мислення й письма, варто пропонувати нетрадиційні, професійні схеми розв'язання проблем міжнародного життя.

1.Основні проблеми українських ЗМІ у висвітлені міжнародних новин

Найактуальніша проблема - копіювання інформації (найчастіше в іноземних ІА, зокрема російських). Я не хочу залучати до цієї проблеми абсолютно всіх представників ЗМІ, але близько 80% джерел володіють таким «гріхом». В цілому, копіювальників можна розділити на 2 групи:

1. Ті, хто обізнано копіює інформацію. Вдумується і вчитується в те, що робить, відбирає «потрібну» інформацію від «непотрібної». Тобто досить добре опановує компіляцією.

2. Ті, хто робить незрозуміло, що незрозуміло ні для кого , інформація скопійована з будь-якого джерела, при цьому невідомо, достовірна вона чи ні.

Наступна проблема - неоперативність і несвоєчасність. Будь-яка людина, яка цікавиться тим, що відбувається в світі, і користується при цьому не тільки українськими, а й зарубіжними ЗМІ, напевно помітила наявність цієї проблеми. Нажаль велика частина інформації з'являється не одразу. Новини, на те вони і новини, щоб бути новими! Тож, наш «постачальник» пропонує нам, нажаль, несвіжій товар. Деякі події, які відбуваються в Україні, з`являються на екранах і шпальтах зарубіжних мас-медіа швидше, ніж на українських.

Також, мінусом є те, що забагато статей написано російською мовою. Я розумію, що половина країни розмовляє російською, та треба задовольняти їх потреби. Проте,як на мене, треба знайти "золоту середину" й не забувати що ми живемо в Україні, і ви представники українськихЗМІ.

2.Крайнощі міжнародної журналістики

Міжнародні журналісти впадають у крайнощі: або транслюють офіційні заяви МЗС, або ж «рахують мертвих українців» - тобто лише повідомляють, скільки їх вижило або не вижило в іноземних катастрофах.

Це відбувається також через відсутність експертного середовища - журналістам бракує партнерів, що аналізують міжнародні події, наявні аналітичні центри займаються переважно внутрішньою політикою.

Окрім цього, немає організованої громади журналістів-міжнародників, які б могли професійно спілкуватися, обговорювати проблеми, ділитися методами збору та подачі інформації. Таке спілкування могло би покращити якість міжнародної журналістики.

Форма подачі міжнародних новин набуває все більшого значення. необхідно надавати аудиторії контекст, аби вона розуміла, наприклад, як і чому арабські революції чи європейська фінансова криза можуть вплинути на українців.

Для таких пояснень можна знаходити нестандартні прийоми, і саме інтернет-журналістика з її можливостями стане в нагоді. Як зазначила головний редактор української службиBBC Ніна Кур'ята, на сайті www.bbc.ua приділяється значна увага міжнародним подіям, і головні новини намагаються подавати з історією, застосовують інтерактивність. Наприклад, новину ООН про те, що населення землі склало 7 мільярдів, супроводили опцією «Знайди свій номер». У повідомленнях на складні аналітичні теми чи катастрофи важливу роль відіграє візуалізація даних, інфографіка.

3. Висвітлення міжнародних подій українськими телеканалами

У своїй курсовій роботі я б хотіла привернути увагу до українських телевізійних ЗМІ, а саме до того , як вони висвітлюють міжнародні події , на прикладі подій ЄС.

Розглянемо 7 популярних українських телеканалів («Інтер», «1+1», «СТБ», «Перший національний», «ICTV», «Новий канал» та ТРК «Україна») та 3 події ЄC.

1. Референдум, щодо виходу з ЄС, якого прагнули жителі Великої Британії. Три канали взагалі не звернули увагу на цю подію, ніби то її взагалі не було. Цими каналами були : «1+1», «Новий канал» та ТРК «Україна». «ICTV» та «Перший національний» інформують глядачів, але дуже поверхнево. Більш вдалим є сюжет телеканалу «СТБ». Як завжди виділяється гарним поданням інформації «Інтер», не лінуючись поїхати до місця події та самим з'ясувати ситуацію. У їхньому репортажі можемо побачити виступ не тільки Девіда Кемерона, але й лідера партії лейбористів Еда Мілібенда на засіданні Парламенту та невелике інтерв'ю лідера партії незалежності Об'єднаного Королівства - Найджела Фараджа. Хоч один з телеканалів показав свою професійність.

Ще однією важливою подією став саміт ЄС у Брюсселі щодо прийняття антикризових мір у порятунку європейської валюти та ЄС взагалі. Після ночі дебатів антикризовий план був прийнятий: простити Греції половину боргу та надання ще одного траншу у розмірі 100 млрд. євро, проведення рекапіталізації банків та збільшення стабілізаційного фонду до 1 трлн. євро. Порадувало те, що майже усі телевізійні мас-медіа висвітили цю подію, окрім «1+1». Стандартно на усіх каналах подають загальну інформацію та показують уривки виступів канцлера Німеччини Ангели Меркель та президенту Франції Ніколя Саркозі. Така «оригінальність» характерна для «Інтеру», «СТБ», «Нового каналу» та ТРК «України». «ICTV» у своєму сюжеті приділяє увагу проблемам не тільки Греції, але й Італії. Також можемо почути думки президенту Литви з приводу прийнятих рішень під час саміту. Та найбільш повним є репортаж каналу «Перший національний», який дуже детально і зрозуміло пояснює глядачам план порятунку ЄС, що навіть необізнані в економіці люди сприймають цю інформацію легко. Окрім стандартних урив...