Масові комунікації та їх вплив на масову та індивідуальну свідомість

Поняття та функції масової комунікації, їх внесок в формування соціальних стереотипів. Сутність суспільної та індивідуальної свідомості. Соціально-психологічні механізми впливу ЗМК на неї. Шляхи і засоби формування іміджу індивідуальності та особистості.
Краткое сожержание материала:

Размещено на

Размещено на

Вступ

Масова комунікація - одне з тих важливих явищ сучасного суспільства, яке помітно позначається на розвитку суспільних відносин всередині кожної країни і між країнами і народами.

У сучасному світі засоби масової комунікації перестали сприйматися виключно як канал передачі інформації. Все частіше про масової комунікації говорять як про повноправного агента соціалізації, що впливає на розвиток особистості і суспільства в цілому: засоби масових комунікацій демонструють норми, формують систему цінностей, навчають.

У наш час величезний психологічний вплив на свідомість і підсвідомість людини надають засоби масової інформації. Через ЗМІ обрушується величезна кількість інформації, яка впливає на індивідуальну і масову свідомість.

Із знаряддя пропаганди - інструменту влади - медіа перетворилися на наймогутніший джерело влади, стали ключем до популярності й успіху.

Масова комунікація - феномен, буквально пронизує всі сторони сучасного суспільства і впливає на масову і групову свідомість найрізноманітнішими способами і абсолютно неоднозначно.

Масова комунікація надає, формує і закріплює вплив на соціальні стереотипи, тобто схематичне і спрощене уявлення про соціальні об'єктах, широко поширені в суспільстві.

Вплив масової комунікації на політичні процеси також багатосторонньо: це і її внесок у політичну соціалізацію, і її місце в передвиборній боротьбі, і роль в оцінці діяльності політичних лідерів і структур.

Актуальність роботи зумовлена тим, що значення масової комунікації має всезростаючий характер на загальносвітовому рівні, як джерела влади, як агента соціалізації, як розповсюджувача інновацій. У сучасних умовах люди стають залежними від засобів масової комунікації. Перш за все, це стосується інформації, знань і оцінок про те, що відбувається в суспільстві.

Мета даної роботи - вивчити психологічні ефекти масової комунікації, закономірності масових інформаційних процесів та діяльності соціальних інститутів, які виробляють та поширюють масову інформацію. При цьому мета роботи розкривається через вирішення наступних поставлених завдань:

- відобразити поняття масової комунікації;

- охарактеризувати основні психологічні характеристики масової комунікації;

- розкрити сутність масової та індивідуальної свідомості

- розглянути основні ефекти масової комунікації;

- виявити психологічні ефекти масової комунікації;

- розглянути основні методи впливу ЗМК на свідомість;

- дослідити вплив масової комунікацій на формування індивідуальності та іміджу особистості;

- Зробити висновки по темі.

Об'єкт дослідження - особливості діяльності ЗМК

Предмет дослідження - вплив масових комунікацій на свідомість та на формування суспільної думки.

Методи, що були використані при написанні роботи:

- емпіричний,

- історичний,

- системний,

- метод аналізу та синтезу,

- спостереження та порівняння.

Джерельна база:

- книги,

- статті,

- публікації,

- електронні ресурси

- широко використана мережа Інтернет.

масовий комунікація свідомість психологічний

Розділ І. Загально-теоретичні аспекти масових комунікацій

1.1 Поняття масової комунікації та соціальних стереотипів

Поняття комунікація походить від латинського communicatio - обмін, зв'язок, розмова. Масова комунікація - систематичне поширення повідомлень серед чисельно великих роззосереджених аудиторій з метою впливу на оцінки, думки і поведінку людей [1]. Масова комунікація є інституціалізованим виробництвом і масовим поширення символічних матеріалів за допомогою передачі та накопичення інформації [3].

Сутністю масової комунікації як діяльності є вплив на суспільство шляхом впровадження в масову свідомість певної системи цінностей. Сутність її завжди залишається незмінною, а явище, зміст і форми здійснення можуть змінюватися в залежності від умов функціонування всієї системи масової комунікації. Мета масової комунікації: зміна соціальних суб'єктів в інтересах інших суб'єктів або всього суспільства.

Унікальність комунікаційного процесу пов'язана з його наступними властивостями:

- Діахронність - комунікативна властивість, завдяки якій повідомлення зберігається в часі;

- Діатопність - комунікативна властивість, що дозволяє інформаційним повідомленням долати простір;

- Мультиплікування - можливість багатократного повторення автентичного змісту.

- Симультанність - властивість комунікаційного процесу, що дозволяє представляти повідомлення безлічі людей практично одночасно;

- Реплікація - можливість саморегуляції засобів масової інформації.[14]

Однією з найважливіших соціально-психологічних функцій масової комунікації є її здатність самоорганізовуватися громадську думку, суспільну свідомість. Відмінною рисою масової комунікації є її не однонаправлений хаpактеp. Багатовекторність масової комунікації передбачає передачу інформації від одного активного джерела (коммунікатоpа) до різних, не пов'язаних один з одним реципієнтам. [24]. Відмінності масової комунікації від міжособистісного спілкування проявляються практично у зв'язку з усіма складовими комунікаційного процесу. [дод. 1]

Засоби масової комунікації (ЗМК) - це спеціальні канали і передавачі, завдяки яким відбувається поширення інформаційних повідомлень на великі території.

Виділяються наступні функції, які виконують ЗМК:

Інформаційна функція полягає в наданні масовому читачеві, слухачеві і глядачеві актуальної інформації у різних сферах діяльності - діловій, науково-технічній, політичній, юридичній, медичній тощо. Отримуючи великий обсяг інформації, люди не тільки розширюють свої пізнавальні можливості, але і збільшують свій творчий потенціал.

Регулююча функція має широкий діапазон впливу на масову аудиторію, починаючи з встановлення контактів і закінчуючи контролем над суспільством. Масова комунікація впливає на формування суспільної свідомості групи й особистості, на формування громадської думки та створення соціальних стереотипів. Тут же криються можливості маніпулювати і керувати суспільною свідомістю, фактично здійснювати функцію соціального контролю. За певних умов ця функція має на меті сприяння «промивання мізків». Люди, як правило, приймають ті соціальні норми поведінки, етичні вимоги, естетичні принципи, які переконливо пропагуються ЗМІ як позитивний стереотип способу життя, стилю одягу.

Культурологічна функція містить у собі ознайомлення з досягненнями культури і мистецтва та сприяє усвідомленню суспільством необхідності спадкоємності культури, збереження культурних традицій.

Соціальна сутність масової комунікації: це - потужний засіб впливу на суспільство з метою оптимізації його діяльності, соціалізації індивіда та інтеграції суспільства.

Можливості управління масовою свідомістю і поведінкою пов'язані з дією цілого ряду елементів, що лежать у сфері несвідомого. Найбільш значимі з них з точки зору масового впливу - це установки та стереотипи. Установка - це стан внутрішньої готовності суб'єкта реагувати певним чином на об'єкти дійсності або на інформацію про них. [23]

Масова комунікація надає формує і закріплює вплив на соціальні стереотипи, тобто схематичні і спрощене уявлення про соціальні об'єктах, широко поширені в суспільстві. Стереотипи можуть стосуватися інших національностей, класів, груп та уявлень про суспільні явища. Сприйняття чужої групи через стереотипи має дві сторони: позитивну (стереотип дає відносно швидке знання, дозволяє віднести групу до більш широкого класу явищ) і негативну (наповнення стереотипу негативними характеристиками призводить до формування міжгруповий ворожості).

Помітний внесок ЗМІ вносять і в стереотипне сприйняття етнічних груп. Представники цих груп з'являються в ЗМІ, як правило, значно рідше, ніж представники корінного населення. Успішним засобом захисту від стереотіпізапіі є створення і показ в ЗМІ спеціальних програм, що зображують об'єкти стереотипізації в різноманітності притаманних їм якостей і особливостей. Для боротьби зі стереотипами використовується і спеціально організоване міжгрупове спілкування, орієнтоване на знайомство і співпрацю представників різних соціальних і етнічних груп. [9]

Отже, масова комунікація - це специфічна форма людського спілкування. Засоби масової комунікації виступають речовим, матеріальним компонентом масового комунікатівного процесу і завжди виражають собою спосіб передачі, збереження, виробництва і поширений певної інформації та закладених у ній цінностей. ЗМК формують суспільні стереотипи та з допомогою спеціальних методів управляють масовою свідомістю та поведінкою впливаючи на складові людської психіки, що лежать у сфері несвідомого.

1.2 Сутність суспільної та індивідуальної свідомості

Свідомість є не тільки індивідуальним, особистісним, а й включає в себе суспільну функцію. Структура суспільної свідомості складна і багатопланова, і знаходиться в діалектичній взаємодії зі свідомістю інди...