Використання ілюстративного матеріалу в дитячій літературі. Ілюстрація як один із семіотичних рівнів структури дитячої книжки. Види, функції та стилі ілюстрування. Специфіка мовної культури тексту. Засоби художньо-образної виразності в книжках-іграшках.
Краткое сожержание материала:

Размещено на

Зміст

• Вступ
• Розділ 1. Особливості використання ілюстративного матеріалу в дитячій літературі
• 1.1 Ілюстрація як один із семіотичних рівнів структури дитячої книжки
• 1.2 Види, функції та стилі ілюстрування у дитячій літературі
• 1.3 Вимоги до ілюстрування матеріалу майбутнього видання
• Розділ 2. Специфіка мовної культури тексту
• 2.1 Особливості мовного оформлення тексту
• 2.2 Лексичний рівень мови
• 2.3 Граматичний рівень мови
• 2.4 Естетичність, виразність мови
• Розділ 3. Книжка-іграшка як окремий підвид дитячої дошкільної літератури
• 3.1 Історичний огляд розвитку книжки-іграшки
• 3.2 Класифікація книжкових ігрових видань
• 3.3 Засоби художньо-образної виразності в книжках-іграшках
• Висновки
• Список використаної літератури

Вступ

Творення книги - це складний технологічний процес. Видання виходить у світ внаслідок копіткої праці багатьох учасників цього дійства - від автора до поліграфіста, і для кожного з них книга і сам комплексний процес її творення виглядає по-різному. Суміщення усіх точок зору є виробничою необхідністю, яка базується на єдності різного виду творчої діяльності: художнього конструювання, ілюстрування і художнього оформлення видання, що здійснюється фахівцями різного профілю.

З професійної позиції художньо-технічного редактора очевидно, що він принципово, з огляду на свою діяльність, пов'язаний з усіма учасниками видавничо-поліграфічного процесу.

Успіх художньо-технічного оформлення видання на першому, найважливішому етапі його творення залежить переважно від працівників трьох спеціальностей - художника, художнього та технічного редакторів, від їх здібностей, знань, таланту, взаємодопомоги та спільної праці.

На сучасному етапі ці три спеціальності органічно вплітаються в коло творців книги, адже без участі художника, художнього та технічного редакторів вихід естетично оформленого високопрофесійного видання неможливий. Не випадково їх імена та прізвища входять обов'язково у вихідні дані кожної книги.

У зв'язку з комп'ютеризацією видавничого процесу в більшості видавництв роботу художнього та технічного редакторів виконує один працівник - художньо-технічний редактор. До нього стікаються звідусіль розпорошені оригінали, він вирішує важливі композиційні питання видання, розробляє його концепцію оформлення, редагує ілюстративний матеріал, працює з автором та редактором.

Форма організації процесу художньо-технічного оформлення залежить від специфіки та умов праці видавничої структури і змінюється разом з нею. Сам процес творення книги по суті незмінний.

У спілкуванні дитини з книгою майже немає прагматизму, натомість дуже багато емоцій. Тому кожне дитяче видання повинно впливати на свого читача й змістом, й легкістю викладу, виразністю мовностилістичної форми, цікавим ілюстративним вирішенням, кольором, незвичною пластичною формою, матеріальною конструкцією [19].

Актуальність дослідження

Забезпечення ефективного функціонування складного комплексу текстових і нетекстових чинників залежить від спільних зусиль автора, художника, видавця. Щоб створити якісний видавничий продукт для дітей, їм усім слід бути обізнаними з психологічними та лінгводидактичними засадами процесу текстотворення для дітей, знати можливості впливу на юного реципієнта через слово і зображення, глибоко розуміти сутність дитячого світосприйняття, відчувати потреби і прагнення сучасної дитини, творчо підходити до редакційно-видавничого втілення авторського оригіналу, мати особливе дизайнерське мислення, широко застосовувати найсучасніші видавничі та поліграфічні технології.

Підготовка до видання творів дитячої літератури е одним з найскладніших напрямів видавничої діяльності. Для професійної оцінки авторських оригіналів, для моделювання майбутнього видання видавцеві-редактору, окрім загальних критеріїв і методик, необхідно вміти застосовувати ще й систему специфічних підходів, які б сприяли поглибленню та розширенню можливостей впливу книги на формування юної особистості.

Сучасному поколінню дитячих видавців вкрай потрібне й нове мислення, здатність долати стереотипи, сміливо шукати оригінальні форми і вирішення. Адже сьогодні книжковій традиції доводиться постійно витримувати двобій з телебаченням, відео, комп'ютером - атрибутами аудіовізуальної культури.

Виділимо праці деяких вітчизняних та зарубіжних науковців, які приділяли увагу особливостям редакційної підготовки дитячої літератури, а саме: Огар Є.І. "Дитяча книга: проблеми видавничої підготовки", Сава В.І. "Художньо-технічне оформлення книги", Марченко Н.П. "До питання про репертуар дитячої книжки та формування фондів бібліотек в Україні", Криштопайтис В.В. " Типографика в дизайне книг" та ін.

Предмет дослідження - видавничо-редакційна діяльність.

Об'єкт дослідження - дитяча література як елемент видавничо-редакційної діяльності.

Мета дослідження - сформувати уявлення про особливості редагування дитячої літератури.

Виходячи з об'єкту та мети дослідження, у процесі роботи розв'язувались наступні завдання:

- розглянуті питання, що стосуються організації книги, художньо-технічного редагування та оформлення;

- розглянуті пріоритетні види дитячих літературних видань за тематикою, віковими особливостями, уподобаннями;

- виділені основні прийоми досягнення доступності, зацікавлення і пожвавлення;

- проаналізована інфраструктура державного та частково приватного дитячого книговидання в Україні, з виділенням сильних сторін видавництв.

Розділ 1. Особливості використання ілюстративного матеріалу в дитячій літературі

1.1 Ілюстрація як один із семіотичних рівнів структури дитячої книжки

Ілюстрація (від лат. illustratio - освітлення) - наочне зображення, пояснення за допомогою наочних прикладів; зображення, що супроводжує й доповнює текст, галузь образотворчого мистецтва, пов'язана з образним тлумаченням літературного твору [9, 4].

Сфера ілюстрації у дитячих виданнях є надзвичайно розвинутою і цікавою. У книжках для наймолодших читачів, які лише починають опановувати техніку читання, саме ілюстрація із закладеним у неї змістом становить найважливіше джерело і водночас канал інформації.

Відомо, що образотворча семіотика видання може бути представлена конкретними та (чи) абстрактним знаками, у першому випадку маємо предметні зображення, у другому - умовні.

При ілюструванні дитячої літератури перевага традиційно надається конкретним іконічним повідомленням, оскільки саме вони містять максимально можливу подібність між знаком та зображуваним фрагментом дійсності. У випадку з пізнавальною ілюстрацією конкретно-предметного характеру йдеться про ізоморфізм між нею та реальними предметами, явищами, істотами; у випадку з художньо-образною ілюстрацією реалістичного характеру - про найбільш адекватне втілення у зображенні викладеного автором у тексті. Скажімо, портрет, пейзаж, побутова замальовка, окремі предмети в образотворчому оформленні дитячої книжки повинні "до дрібничок" відповідати словесним формам їх передання [16, 26].

Пригадаймо, як дитина прискіпливо розглядає ілюстрації, вишукуючи на них різні невідповідності до того, про що почула при читанні, або прочитала сама. Наявність таких "різнопрочитань" слова та образотворчого образу у дитячій книжці (як це часто, на жаль, трапляється) - не безневинна річ. Вони порушують своєрідні правила взаємостосунків між світом книжки та світом дитини, підривають довіру дитини до видання в цілому, адже малюк починає підсвідоме відчувати ніби несправжність, умовність описаного у тексті, зображеного на ілюстрації, їхню невідповідність світові реальному.

Призначення та функції ілюстративного матеріалу у дитячій книжці є різноманітним. У дидактичному, або пізнавальному плані зображення може пояснювати, унаочнювати окремі фрагменти текстового повідомлення, наголошувати на особливо важливих речах, на зоровому рівні розширювати і поглиблювати уявлення дитини про навколишню дійсність, розвивати спостережливість, кмітливість тощо. Перехід до іконічних знаків умовного характеру тісно пов'язаний з підростанням: юної читацької аудиторії.

Проте надто важливе у книжках для дітей естетичне навантаження знаків-ілюстрацій: вони мають збуджувати естетичну уяву дитини, формувати відчуття кольору, форми, гармонії, ритму, пропорції, прилучати її до культури мистецтва загалом, книжкового, зокрема [28]. Доведено, що діти інтуїтивно тягнуться до прекрасного, підсвідомо відрізняючи справжнє від ерзацу. Адже не випадково одні книжки вони щовечора з любов'ю ховають під подушку, бо "їм подобаються картинки". Інші книжки дітей неможливо примусити ані читати, ані просто роздивлятися, бо вміщені у них ілюстрації малюка зовсім "не зачіпають" (вочевидь, не всі талановиті художники є "успішними" в малюванні для дітей). Діти - особливий,...